Буквально за останніх три дні сталися три великих дипломатичних скандали, пов’язаних з РФ. Спершу Молдова вислала п’ятьох російських дипломатів, у відповідь на що РФ оголосила персонами нон-грата п’ятьох молдавських диппредставників.
Проросійського президента І.Додона це привело майже у лють: він різко висловлювався проти прем”єр-міністра та керівників МЗС і спецслужб Молдови, висловлюючись, мовляв, вони зовсім втратили страх.
Насправді ж дії молдавської сторони є вірними і абсолютно доцільними: висилка дипломатів іншої країни є іноді єдино можливою мірою у випадку виявлення їх шпигунської або підривної діяльності. Щось подібне сталося учора і в Естонії, яка, очевидно зі схожих причин вислала з країни двох російських дипломатів.
У відповідь на це РФ заявила про вислання двох естонських диппредставників (у тому числі і генерального консула в Нарві).
Чорногорія ж тим часом, схоже, оговталась від спроби держперевороту, вчиненого проросійськими силами (у попереджені цієї акції велику допомогу Чорногорії надали спецслужби Великобританії та України), і склала санкційний список, у якому заборонила вищим керівникам РФ відвідувати Чорногорію.
Отож, як бачимо, за невеликий робочий тиждень відбулося цілих три події за участю РФ, які можна однозначно трактувати як дипломатичний скандал. У той же час дипломатичні представництва РФ спокійно працюють в Україні, і, можна бути впевненим, продовжують вести і розвідувальну діяльність.
Дипломатія завжди була окрім своїх прямих функцій також де-факто засобом легітимації розвідувальної діяльності, адже особа, що має статус дипломата знаходиться у принципово іншому правовому полі, аніж звичайні громадяни іноземної країни. При цьому, Україна не висилає ворожих дипломатів (читай “працівників російської зовнішньої розвідки”) уже три роки!
Попри те, що у воюючій країні вони дійсно становлять загрозу однією своєю присутністю (це наприклад, дає можливість їм постійно контактувати з громадянами України, збирати інформацію у рамках моніторингу, через підставні контори або російські підприємства закачуючи в країну гроші для фінансування у тому числі незаконної підривної діяльності, всіляких Бесарабських республік і організацій радянських (читай: “російських”) ветеранів, що вчинятимуть чергові антиукраїнські погроми на 9 травня, чи нищитимуть меморіальні таблички діячам українського національного руху тощо).
Існування в Україні потужних структур російського бізнесу, при цьому значно полегшують координацію і перекидання ресурсів для антидержавної діяльності застосовуючи рахунки підконтрольних РФ підприємств через підставні фірми.
Таким чином, боротьба з структурами впливу РФ в Україні є безпосередньою необхідністю, її треба вести поки російські сили достатньо дезорганізовані для проведення контрзаходів. Чекати від держави чогось подібного – марно.
Долучайтесь до громадянських акцій бойкоту РФ – зараз це має стратегічне значення.
Всеволод Шаманич , Журналіст, співзасновник проекту “Українська мрія”
