Читаю в Мережі безліч публікацій про те, що Україні виявляється терміново необхідні ракети середньої дальності — 500 – 5000 км. А інакше агресор, почуваючись у безпеці, так і продовжить руйнувати наші мирні міста та створювати нам гуманітарну катастрофу.
Це називається «прозріли»… Та вже кілька поколінь ракетників змінилося у Дніпровському КБ «Південне» та Київському КБ «Промінь», у яких пальці стерлися об клавіатуру, коли вони писали незліченні обґрунтування та пропозиції щодо створення таких ракет! І тридцять років будь-якій владі було пох на аргументовані міркування фахівців. І нашому суспільству було пох — жодної акції активістів не пригадаю з вимогою покращити нашу оборону за рахунок створення своїх ракет.
А тепер ця тема стала не просто суперактуальною, а й суперскладною заразом.
Технічно простіше збільшити дальність крилатої ракети Нептун за рахунок розгінного блоку. Але така дозвукова ракета буде вразливою для ППО ворога. Балістичну ракету середньої дальності треба проектувати з нуля, але завдання це Україні під силу. У будь-якому випадку потрібно три-чотири місяці на конструкторську документацію, а потім необхідно виготовити півтора десятки ракет для випробувань. Питання: де виготовити?
Якщо виробництво буде на території України, агресор його негайно розбомбить, як уже сталося з виробничими потужностями КБ «Промінь». Якщо виносити на територію наших союзників, то одразу доведеться вирішувати питання з обходом міжнародної угоди про заборону виробництва ракет із дальністю понад 500 км. Варіанти є, але це додаткове ускладнення завдання.
Повний цикл розробки, випробувань та запуску в серійне виробництво що крилатої, що балістичної ракети середньої дальності – два роки мінімум. І це за умови, що процесом керують видатні конструктори та виробничники, а проблем із ресурсами, включаючи західні технології, немає.
А тепер про реалії. «Укроборонпромом» у нас фактично керує кисла парочка Юрій Гусєв та Тимофій Милованов. Обидва нічого не тямлять в оборонці (крім розпилу бюджету, зрозуміло!), обидва не є скільки-небудь масштабними менеджерами, обидва зовсім не цікавляться будь-якими проривними розробками, включаючи ракетні.
“” Навіть під час війни наш «Укроборонпром» не робить нічого суттєвого для перемоги у цій війні.
Так що з ракетними атаками Москви та її околиць доведеться почекати. До того часу, поки на якомусь етапі лендлізу у нас не виявиться відповідне озброєння. Ну, або на наших військово-промислових начальників зійдет просвітлення у вигляді ворожої боєголовки.
НА ФОТО: РАКЕТА Р-12 З ДАЛЬНІСТЬ ПОЛЬОТУ 2000 КМ, СТВОРЕНА В ДНІПРІ 1956 РОКУ. На розробку проекту пішло півроку, на підготовку виробництва – 4 роки.
