У прийнятому Верховною Радою законопроєкті про посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури залишилась чинною норма, яка дозволяє закрити кримінальне провадження через закінчення терміну досудового розслідування, через відомі «поправки Лозового».
Про це заявила в інтерв’ю редакторці відділу політики ZN.UA Інні Ведерніковій «ВАКС не створений для того, щоб рятувати справи сторони обвинувачення. Відповідальність – на законодавцеві» голова Вищого антикорупційного суду Віра Михайленко.
Описуючи позитивні моменти проголосованого законопроєкту, вона зазначила, що скориговано три моменти:
- з обчислення строків досудового розслідування виключено терміни до повідомлення про підозру. Тобто строки тепер обчислюватимуться тільки після повідомлення про підозру. «У такий спосіб ми повертаємося на початкові позиції, які були в КПК до поправок», – вказала голова ВАКС.
- виключена можливість закриття кримінального провадження слідчим суддею за заявою осіб, права й інтереси яких порушуються. Суддя зауважила, що така практика була не частою, але вона була можливою, тож і цей ризик усунуто.
- чітко сформульовано, що кримінальне провадження закриває суд, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, крім випадку повідомлення про здійснення тяжкого або особливо тяжкого злочину проти життя і здоров’я особи.
«Але залишилася норма на підставі якої суд може закрити кримінальне провадження. І проблемні питання у «старих» кримінальних провадженнях, про які ми говоримо, на мій погляд, цим законом не вирішуються. І я не знаю, наскільки суди зможуть з ними впоратися», – сказала суддя.
Михайленко зазначила, що це проблема не лише Антикорупційного суду, а для судової системи загалом. Тобто за провадженнями, зареєстрованими після 15.03.2018 року, строки досудового розслідування повинен продовжувати слідчий суддя, а не прокурор а от для об’єднаних справ залишилась лазівка невизначеності.
«За об’єднаними у визначений період провадженнями висловилася Об’єднана палата Верховного суду. Однак гадаю, що це не остання позиція Верховного суду з цього приводу. Адже неможливо в одному рішенні спрогнозувати всі обставини, в яких строк досудового розслідування продовжувався прокурором чи не продовжувався слідчим суддею», – вважає голова антикорупційного суду.
Суддя зауважила, що питання закриття кримінальних проваджень через «поправки Лозового» тривалий час викликає бурхливу дискусію у тому числі і в суддівському середовищі.
«Але всім, хто бере участь в цій дискусії, важливо розуміти базову річ: законодавство – це система норм і процедур, а не окремі поправки. У правовій демократичній державі закон має бути якісним. А за наявності в ньому прогалин або неоднозначного розуміння є два шляхи – законодавчий, коли законодавець сам «виправляє» положення закону, або судовий, коли найвищий судовий орган задає стандарти застосування законів, за якими мають діяти суди – загальні й спеціалізовані. Але обидва ці шляхи довгі й складні. При чому суд вирішує певну справу, а не вирішує патові ситуації, що виникли внаслідок неякісного закону», – вказала голова ВАКС.
Вона зазначила, що в загальному контексті питання про строки досудового розслідування судова система перебуває «всередині довгої історії, що стосується не лише ВАКС, а й усієї системи кримінальної юстиції».
На уточнення журналістки, чи вирішить питання зареєстрований у парламенті головою фракції «Слуги народу» Давидом Арахамією законопроєкт №10100, який передбачає скасування всіх «поправок Лозового», Михайленко відповіла, що ні.
«Навіть якщо парламент одним законом скасує «поправки Лозового», ми однаково стикнемося з іншою проблемою. У хоч би який стан перейшли питання продовження строків досудового розслідування і можливість закрити кримінальне провадження, проблема кримінальних проваджень з датою початку до 16.03.2018 не зникне», - вказала вона.
Зокрема суддя пояснила, що існує чинність кримінального процесуального закону в часі, коли неодноразово змінюються вже змінені норми зі спеціальними застереженнями або без них.
«Якщо законодавець окремо, комплексно з дотриманням правил нормопроектувальної техніки не поставиться до поширення нових норм на правовідносини, які існували «до» нового закону, проблема не зникне, а отримає нову форму. Тому я акцентую увагу на якості закону та відповідальності законодавця при створенні однозначних і зрозумілих процедур як ключових інструментів правосуддя», - прокоментувала Михайленко законодавчу ініціативу Арахамії.
Нагадаємо, уночі 2 січня росіяни запустили по Україні 99 ракети різних типів, з них 72 вдалося знищити.
