Атака ЗСУ на Курську область викликала занепокоєння у переважної більшості росіян (91%), проте шок, спричинений вторгненням, уже пройшов.
Про це йдеться у дослідженні російської аналітичної організації «Левада Центр», визнаної в Росії “іноземним агентом”.
Більше того, соціологи зафіксували зростання кількості людей, які підтримують дії російської армії в Україні.
Дослідження «Левади» проводилося 22-28 серпня, тобто за кілька тижнів після вторгнення України до Курської області.
Після нетривалого зниження у серпні знову зросла частка опитаних, які виступають за продовження воєнних дій – 41% (зростання на 7 п.п.), свідчить дослідження.
Говорить про необхідність переходу до мирних переговорів кожен другий (падіння цієї частки респондентів на 8 п.п.), повідомляє «Левада».
З усіх опитаних 63% відповіли, що їх дуже непокоїть події в Курській області, 28% — що вони швидше турбують.
“Відсоток високий, але шок уже пройшов”, – пояснив “Агентству” директор “Левади” Денис Волков.
На це, за його словами, вказує також на те, що росіяни не стали уважніше стежити за війною (52% опитаних у серпні сказали, що стежать за конфліктом, у липні — 51%).
«Мені здається, що у більшості тут ставлення таке, що це далеко, десь на кордоні, нас безпосередньо не торкається. Військові працюють, людей евакуювали. А життя йде далі», – додав соціолог.
На питання про те, що турбує респондентів у зв’язку з атакою на Курську область, найпопулярнішою відповіддю був варіант «наявність жертв серед мирного населення» (41% опитаних). Чверть респондентів відповіли, що їх непокоїть напад на територію Росії, а 11% сказали про слабкість та непідготовленість влади.
«Невдоволення непідготовленістю [влади] помітне, але, мабуть, складно зрозуміти, хто в цьому винен. Відставки та корупційні розслідування до Міноборони вже не перший місяць тривають», — пояснив Волков.
Водночас, за даними соціологів, зріс рівень підтримки дій російської армії в Україні: 78% опитаних заявили, що вони безперечно чи скоріше підтримують російських військових. У липні так відповідало 75% опитаних. Частка тих, хто швидше не підтримує, скоротилася з 10% до 9%, а частка тих, хто безперечно не підтримує, залишилася 7%.
За словами Волкова, настрої у росіян загалом схожі на ті, що соціологи фіксували після перших обстрілів Білгорода навесні минулого року. Тоді, як і зараз, трохи знизилися рейтинги влади та зросло негативне ставлення до українців (рівень підтримки армії та зростання кількості прихильників продовження війни), пояснив соціолог.
Падіння числа прихильників початку мирних переговорів зафіксував і центр Russian Field, за даними якого цей показник знизився на 6 в.п. з травня та до середини серпня становив 43%. При цьому кількість прихильників продовження війни, за даними центру, збереглася на рівні 40%, як і у травні.
Також слід відзначити, що у перші тижні після вторгнення ЗСУ російськиий державний ВЦВГД та ФОМ зафіксували падіння рейтингу Володимира Путіна. Падіння довіри до Путіна зафіксували й у «Леваді»: лише 45% респондентів у серпні називали його серед політиків, яким вони довіряють. Це на 3 процентні пункти нижче, ніж у липні. Це наслідок, зокрема, вторгнення в Курську область, проте зміни некритичні, пояснював Волков.
Нагадаємо, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський на засіданні комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки розповів, що Служба безпеки України не мала зауважень щодо призначення скандального Романа Гладкого на посаду начальника штабу Командування Сил безпілотних систем.
