Під час повномасштабного вторгнення Росії депутати Верховної Ради, пов’язані із проросійськими силами, часто голосують в союзі зі «Слугою Народу», просуваючи сумнівні законопроєкти.
Як розповів в етері Громадсько радіо аналітик Руху Чесно Віталій Мікула, дослідження руху «ЧЕСНО» показує, що під час повномасштабного вторгнення Росії Верховна Рада не змогла б ухвалити понад 860 рішень без голосів проросійських депутатів.
Віталій Мікула пояснив, що багато важливих рішень ухвалювалися саме завдяки голосам колишніх депутатів ОПЗЖ, які створили дві депутатські групи: «Відновлення України» та «За життя та мир».
Одним із знакових прикладів є законопроєкт №5655, який мав реформувати містобудівну сферу. Попри численну критику громадських організацій, які попереджали про можливі корупційні ризики та негативні наслідки для містобудівного середовища, цей законопроєкт був ухвалений завдяки підтримці депутатів ОПЗЖ. Закон набрав лише 228 голосів із 226 необхідних. Це показує, як важливу роль у процесі ухвалення цього рішення відіграли голоси проросійських депутатів.
«Аби не голоси колишніх членів ОПЗЖ, які зараз створили дві депутатські групи: «Відновлення України» і платформу «За життя та мир», то цей законопроєкт не змогли б ухвалити. Там буквально він ледь-ледь пройшов мінімальну кількість голосів, він набрав 228 з 226 потрібних».
Мікула підкреслив, що саме за підтримки ОПЗЖ вдалося ухвалити й інші суперечливі рішення. Зокрема це постанова про закриття трансляції засідань Верховної Ради. Це призвело до того, що громадськість втратила можливість спостерігати за голосуванням депутатів і контролювати їхню роботу. Зокрема, це викликало проблеми з відвідуваністю та відсутністю прозорості у роботі парламенту.
«Якщо б колишні члени ОПЗЖ не допомогли голосами для постанови про закриття трансляції ефіру на телеканалі Рада, саме до сідань Верховної Ради, то ми б на даний момент могли б спостерігати за тим, як там зараз нардепи голосують. Можливо, не мали б проблем з відвідуваністю Верховної Ради і з випаровуванням. І з іншими проблемами, які виникли через її закритість. І не боролися б за те, аби журналісти поверталися в кулуари і могли спостерігати за засіданнями не через тік-токи окремих нардепів, а відповідно через трансляції, які об’єктивно показують, що відбуваються, без ніяких втручань».
Зміна риторики депутатів ОПЗЖ після заборони їхньої партії стала ще одним важливим аспектом політичного процесу. За словами Мікули, хоча більшість цих депутатів змінили свої позиції, голосуючи здебільшого за державні інтереси, це, ймовірно, не стало результатом переосмислення своїх поглядів, а сталося через страх перед можливими кримінальними переслідуваннями.
«Попри це попри те, що в них різко змінилася риторика, вони можуть не голосувати за заборону російської церкви. Це яскраво показує, що все ж таки, хоч вони в більшості голосувань зараз змінили свою позицію, але все ж можуть утримуватись і голосувати «проти» за якісь дуже маркерно проти-російські законопроєкти або інші подібні ініціативи», — зазначив аналітик.
Важливою темою в дослідженні є питання співпраці між фракціями парламенту. Мікула зазначив, що в умовах війни співпраця між різними політичними силами має бути життєво необхідною для швидкого ухвалення важливих для оборони рішень. Однак, за його словами, часто «Слуга народу» намагається досягти домовленості саме з проросійськими депутатами, а не з проукраїнськими фракціями. Прикладом цього є Європейська Солідарність. Причиною цього є політична зручність: з проросійськими депутатами легше домовлятися, адже на них можна чинити тиск через кримінальні справи або інші обставини.
Мікула також зазначив, що політичні конфлікти в парламенті часто уповільнюють ухвалення важливих для обороноздатності рішень. Наприклад, суперечки навколо законопроєктів щодо мобілізації та військових реформ можуть негативно вплинути на ефективність цих ініціатив.
«Наприклад, коли була велика відставка міністрів, то опозиційні сили просили і вимагали, щоб міністри звітували про свою роботу. Вони виступили проти того, що вони йдуть без звіту, що фактично не відповідає тому, як це має відбуватись. Тобто, звичайно, якщо була б краща співпраця, якщо брати так у вакуумі, то і, відповідно, законопроєкти могли б бути якісніші, ухвалювали б їх швидше», — пояснив він.
Нагадаємо, президент Італії Серджо Матарелла різко відреагував на слова американського мільярдера Ілона Маска, який поставив під сумнів існування демократії в Італії в контексті суперечки щодо вивезення мігрантів до Албанії.
