Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький опублікував нові фрагменти “плівок Міндіча” – записів з квартири бізнесмена Тимура Міндіча, які стали основою операції НАБУ “Мідас”. Матеріали отримані з джерел у правоохоронних органах.
Про це пише “Спільно”.
На цей раз у кадрі – розмова від 8 липня. Дійові особи: сам Міндіч, тодішній міністр оборони Рустем Умєров, голова Агенції оборонних закупівель Арсен Жумадінов. І – заочно – публічна “антикорупціонерка”, керівниця проєкту Victory Drones Марія Берлінська.
У першому епізоді Міндіч питає Умєрова чи можна “призначити кудись” якогось Миколу – за три тисячі доларів. Поруч в тій же розмові сам собою виникає прайс-лист: “Ігор – 50, у Маші – 20, Іра – 50”. На питання міністра “Маші вже даєте?” – відповідь пояснює логіку виплати: “вона ж додавила Defense City”. Тобто зарплата – не за посаду, а за результат лобіювання.
Defense City – проєкт побудови в Україні оборонно-промислового хабу, який Берлінська публічно просувала. Виходить, що за цю промоцію вона, за версією записів, отримувала регулярні виплати від Міндіча. Броневицький називає її “антикорупціонеркою” – хоча до НАБУ чи САП Берлінська ніколи відношення не мала.
Другий епізод ще виразніший. Умєров, обговорюючи Берлінську: “просто вона там живе. Зарплату їй платимо?” – “Ти їй платиш”. Хто “живе” і де – не уточнюється. Але розподіл відповідальності між Міндічем і міністром оборони сам собою є вичерпним.
Третій епізод – про бронежилети. Міндіч просить “вирішити питання”, Умєров набирає Жумадінова. Поки ці двоє обговорюють “що потрібно від мене щоб ви зробили” – Міндіч фоном кидає: “там просто 300 мільйонів вкладено, половина моїх грошей”. Це той самий тендер ДОТ на поставку ізраїльських бронежилетів на 225 мільйонів гривень у лютому, в якому фігурує фірма “Мілікон ЮА”.
Контекст для тих, хто пропустив попередні серії. Оборонна частина плівок – та, яку Кривонос і Клименко від публіки ховали. НАБУ офіційно оприлюднило лише фрагменти енергетичної схеми: відкати з контрактів “Енергоатому” від 10 до 15 відсотків від суми, “пральня” в офісі родини агента ФСБ Андрія Деркача на Володимирській, фірми на Маршаллових островах і в Сент-Кітс і Невіс. Тимур Міндіч – фігурує як “Карлсон”, отримав підозру, встиг виїхати до Ізраїлю ще до обшуків.
Оборонні епізоди так і не стали публічними. Чому – запитання не риторичне. НАБУ вибірково зливало матеріали, демонструючи рівно стільки, скільки потрібно для картинки операції – і жодного рядка більше там, де картинка стає незручною. Тепер ці рядки з’являються від колишнього прокурора САП, якого з цієї самої прокуратури вигнали – за те, що він не погоджувався з угодою по справі Кауфмана, яку Клименко провів після розмови з Арахамією.
Питання до знавців залишаються відкритими. Перше: коли Міндічу повідомлять підозру за статтею 344 КК України – втручання в діяльність державного діяча? На записах він прямо обговорює з міністром оборони ставки виплат і умови “вирішення питань”. Друге: якщо банкова монополізувала волонтерський, медійний і антикорупційний простір – розставивши своїх людей на кожну з позицій – то як виглядає незалежна громадянська активність в Україні? І третє: чому записи, що показують масштаб корупції, досі не стали надбанням суспільства – і кому саме вигідна ця вибірковість?
Нагадаємо, Генштаб повідомив про звільнення командирів 14-ї бригади та 10 корпусу після того, як напередодні набула розголосу інформація про погане забезпечення бійців 14-ї омбр, які перебувають на Харківському напрямку і систематично залишаються без їжі і води.
