Прем’єр-міністру Британії Кіру Стармеру пропонують піти у відставку, а низка високопоставлених міністрів вже подали у відставку з його кабінету.
Десятки депутатів-лейбористів закликали його негайно залишити посаду прем’єр-міністра, пише “Тиждень”.
Опитування свідчать про катастрофічний брак довіри до уряду й ненависть до самого Стармера.
“Протягом кількох місяців уряд дедалі більше критикують. Хоча лейбористи виграли загальні вибори 2024 року, здобувши більшість у парламенті, відтоді вони зазнають провалів. Сповільнення економіки, рекордно великі податки, високий рівень інфляції, зростання вартості життя підштовхує дедалі більше людей до межі бідності, а заможні люди їдуть із країни. Уряду не вдалося зупинити човни, що перевозять нелегальних іммігрантів Ла-Маншем, тобто подолати найнагальнішу, на думку більшості виборців, проблему, і провести реформи, обіцяні два роки тому. Стармера вважають слабким лідером, позбавленим політичного бачення й готовності до жорстких або непопулярних рішень”, – йдеться у статті.
Члени Лейбористської партії панікують, багато з яких здобули мандати 2024 року, побоюються, що втратять їх на наступних загальних виборах, запланованих на 2029 рік. Тому понад 100 посадовців закликають Стармера піти у відставку. Міністр охорони здоров’я Вес Стрітінґ, молодий і амбітний представник правого крила партії, покинув уряд після короткої й напруженої розмови з прем’єр-міністром, після чого заявив, що Стармер втратив довіру колег.
Із лівого крила партії Анджела Рейнер, захисниця цінностей робітничого класу, теж готується кинути виклик. Стармер звільнив її через те, що вона не сплатила податки за придбану квартиру, але зараз податкова зняла з неї обвинувачення у злочинній діяльності, і Рейнер націлилася балотуватися в лідери партії. Колишній очільник лейбористів Ед Мілібенд, головний прихильник скорочення викидів вуглецю за рахунок заборони автомобілів на бензині й примусового переходу всіх підприємств до нульових викидів до 2030 року, теж готовий приєднатися до перегонів за лідерство.
Однак головну загрозу для Стармера становить Енді Бернгем — амбітний і популярний мер Манчестера від Лейбористської партії. Він уже не є членом парламенту, але не приховує бажання стати прем’єр-міністром. Щоб допомогти йому, один депутат від Лейбористської партії в окрузі Манчестера подав у відставку, щоб Бернгем узяв участь у проміжних виборах, що відбудуться там уже за три тижні”, – зазначає автор матеріалу.
Відзначається, що північ Англії переважно підтримує ультраправу партію на чолі з Найджелом Фараджем, що стрімко зміцнює позиції. Ця популістська партія зараз найбільш активно зростає в країні, лідирує в опитуваннях і складає серйозну конкуренцію для усталеної Консервативної партії, але також забирає багато голосів у лейбористів і здобула чимало місць у місцевих радах на нещодавніх виборах.
“Однак не меншу загрозу становить Партія зелених. Її очолює молодий ліворадикал Зак Поланскі — єврей, гей і рішучий критик Ізраїлю. «Зелені» відмовилися від більшої частини своєї кампанії на захист довкілля і зараз відверто закликають до соціалізму, зокрема запровадження високих податків для багатіїв, збільшення соціальних виплат для малозабезпечених і протидії міжнародним фінансовим ринкам. Вони особливо приваблюють молодих виборців і мусульман і можуть переманити традиційний електорат лейбористів — робітничий клас”, – йдеться у статті.
Стармер відмовляється йти у відставку попри те, що британці глибоко розчаровані у політичному курсі країни. На тлі обіцянок посилити підтримку України й закликів протистояти російській загрозі для Європи, грошей на оборону не лишається. Велика Британія стає менш ефективним членом НАТО. На словах, уряд і всі партії підтримують Україну. Але грошей, щоб надати більше зброї чи економічної допомоги, немає.
Лейбористська партія пообіцяла збільшити видатки на оборону до 3,5%, але відмовилася забезпечити ці кошти за рахунок скорочення свого величезного бюджету на соціальне забезпечення і соціальні виплати. Кількість молодих людей, які, скаржачись на поганий психологічний стан, припиняють працювати, зросла вдвічі: таким чином понад 2 млн. працездатних осіб живуть на соціальні виплати.
“Нині Стармер — флегматичний юрист і колишній головний прокурор країни — найбільш непопулярний лідер за всю історію проведення опитувань. «Громадянська війна» в його уряді паралізувала процес прийняття рішень. Стармеру бракує харизми й бачення Тоні Блера — колишнього прем’єр-міністра від Лейбористської партії.
Щоб зміцнити авторитет, він залучив Ґордона Брауна — ще одного колишнього прем’єра лейбористів — щоб той радив, що робити. Кепкування лише посилилися. Проблема полягає в тому, що нестабільність унеможливлює виконання міністрами будь-яких завдань. Лейбористська партія пообіцяла амбітну програму будівництва нового житла. Але з 1997 року змінилося 25 заступників міністра з питань житлового господарства. Нині в уряді ніхто не залишається на посаді достатньо довго, щоб щось зробити. Із 2009 року Велика Британія запустила шість національних «промислових стратегій», але жодна не забезпечила ефективного сприяння економічному зростанню”, – підкреслює автор.
