Україна ризикує не отримати 420 млн євро фінансової підтримки Європейського Союзу, якщо Верховна Рада України не ухвалить Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки. Проєкт стратегії розробляли два роки, а до уряду його надіслали ще 2 квітня. Ухвалення стратегії передбачене планом для програми Ukraine Facility. Виконання цього кроку є умовою отримання фінансування.
Про це депутатам нагадало Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).
Проте стратегію знову прибрали з порядку денного наступного пленарного тижня через брак голосів, повідомив народний депутат Ярослав Железняк. За його словами, депутатам спершу розіслали один порядок денний, а одразу після цього — новий. Різниця між двома документами лише в тому, що в другому немає антикорупційної стратегії. Це вже не вперше, коли документ зникає з порядку денного. «Немає голосів — немає 18 млрд у бюджет від ЄС», — написав Железняк.
У НАЗК закликали парламентарів розглянути й підтримати проєкт (законопроєкт № 15230-д) у першому читанні. Це дасть змогу перейти до фінальної стадії роботи над документом, який визначатиме державну антикорупційну політику на наступні п’ять років, пояснили в агентстві. Документ розробили спільно з комітетом Верховної Ради з питань антикорупційної політики, за участю міністерств, експертів Європейської комісії та Організації економічного співробітництва та розвитку, а також громадськості.
Ухвалення стратегії — євроінтеграційне зобов’язання України. Йдеться про крок № 4.5 реформи №2 розділу про боротьбу з корупцією та відмиванням грошей у плані для Ukraine Facility. Його виконання є умовою отримання 420 млн євро від ЄС. Цього також вимагають проміжні критерії членства в Євросоюзі (п. 23.5) і Дорожня карта у сфері верховенства права.
За даними соціологічних досліджень, із 2008 до кінця 2025 року частка людей із корупційним досвідом скоротилася з 67,8% до 18,2%, тобто в 3,7 раза. Попри це, корупція, за оцінкою НАЗК, і досі гальмує євроінтеграцію, знижує оборонні можливості та створює серйозні ризики для післявоєнної відбудови. В агентстві запевнили, що готові співпрацювати з парламентом і надавати аналітичну підтримку під час доопрацювання проєкту.
Уряд, який отримав проєкт 2 квітня, тривалий час не вносив його до парламенту, а згодом вилучив положення про конкурси на посади генпрокурора та керівників ДБР і Національної поліції. Тому голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна зареєструвала в парламенті версію НАЗК без урядових поправок. Уже 19 жовтня віцепрем’єр з європейської інтеграції Всеволод Ченцов заявив, що особисто не бачить необхідності проводити конкурс на посаду генпрокурора, хоча експерти вважають, що такий відбір не суперечить Конституції.
Нагадаємо, Верховна Рада минулого тижня не захотіла розглянути три антикорупційні законопроєкти, від яких залежить €650 млн допомоги від ЄС.
