В українському сегменті соцмереж прокотилася хвиля радісних припущень, що вбивство Портнова — справа рук українських спецслужб. Однак це найнеправдоподібніша версія. Нинішня українська влада жодних претензій до Портнова не мала, незважаючи навіть на американські санкції.
Українські спецслужби?
9 грудня 2021 р., у Міжнародний день боротьби з корупцією, міністерство фінансів США ввело санкції проти Портнова за корупцію, “включаючи незаконне присвоєння державних активів, експропріацію приватних активів в особистих цілях, корупцію, пов’язану з державними контрактами або видобутком природних ресурсів, та хабарництво”. У повідомленні мінфіну США зазначався вплив Портнова на нинішню владу: “Станом на 2019 рік Портнов вживав заходів для контролю над українською судовою системою, впливав на відповідне законодавство, намагався поставити лояльних чиновників на вищі суддівські посади та купувати судові рішення. У середині 2019 року Портнов вступив у змову з високопоставленим українським урядовцем, щоб сформувати вищі правові інституції країни у своїх інтересах та вплинути на Конституційний суд України. Крім того, Портнов причетний до спроби впливу на генпрокурора України”.
Портнов тоді мешкав в Україні. У березні 2022 року, невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії, 29-річний син Портнова спокійно виїхав з України, а у червні 2022 року — і сам Портнов. Якби українські спецслужби мали до нього питання, його не випустили б. І надалі претензій до Портнова не з’явилося, інакше проти нього запровадили б санкції.
Тодішній секретар РНБО Олексій Данілов пояснював відсутність українських санкцій щодо Портнова тим, що “у нас стільки загроз, крім Портнова, таких, як Портнов, — дуже і дуже багато”. Потім у серпні 2023 року в інтерв’ю “Українській правді” Данілов розповів, що РНБО не наклала санкцій на Портнова, бо не мала для цього відповідних підстав. “Ми працюємо тільки з документами. Якщо жоден орган не подав документи (не має значення тут, чи то Портнов, чи то якесь інше прізвище), ми не можемо самі собі вигадувати і користуватися емоціями”, — пояснив Данілов. Він додав, що йому “важко сказати”, чому відповідні органи досі не надали до апарату РНБО потрібних документів щодо Портнова. Що це за “відповідні органи”, на відсутність активності яких посилався Данілов? Згідно із законом “Про санкції”, виносити на розгляд РНБО пропозиції щодо санкцій повноважні парламент, президент, уряд, Нацбанк та СБУ.
У грудні 2024 року низка організацій закликала Володимира Зеленського винести на розгляд РНБО пропозицію щодо запровадження санкцій проти Портнова. На сайті президента чотири рази відмовилися опублікувати відповідну петицію, після чого 24 грудня вдалося зареєструвати петицію на сайті Кабміну. 11 січня вона набрала необхідні 25 тисяч підписів, а 28 січня Кабмін дав відповідь: МВС, Нацполіція, БЕБ, НАБУ, СБУ повідомили про відсутність інформації щодо наявності підстав для застосування санкцій до Портнова.
Отже, вирок Портнову винесли та виконали не українські спецслужби. А хто ж тоді?
Покарання із Росії?
Близький до Банкової ТГ-канал “Вертикаль” (багато хто пов’язує його з радницею Андрія Єрмака Дарією Зарівною), щойно з’явилася сенсація з Іспанії, припустив, що “кілер, схоже, діяв під кураторством росіян, яким [Портнов] міг заборгувати грошей”. Надвечір здогад “Вертикалі” перетворився на впевненість: “Як і казали, росіяни ліквідують свою агентуру, яка стає занадто нахабною”. Як доказ своєї правоти цей ТГ-канал навів інформацію російського ТГ-каналу “Центр пропаганди”, який повідомив, що “Портнова в Іспанії застрелили виконавці ГРУ — російська розвідка чистить свідків за завданням Кремля”. “Ліквідація Портнова — справа рук підопічних командира в/ч 29155 ГРУ, генерал-майора Андрія Авер’янова. Саме він у російській розвідці відповідає за операції в Європі. Причина вбивства Портнова — борг, а також провал низки завдань російських спецслужб в Україні”, — йдеться у повідомленні “Центру пропаганди”, перепощеному українською “Вертикаллю”.
Взагалі цей ТГ-канал здійснив мужній громадянський вчинок: визнав, що діяч, якого нинішня українська влада відмовлялася карати, був агентом російських спецслужб. Але це анонімний ТГ-канал, а чи буде офіційне розслідування зв’язків Портнова у президентській вертикалі, судовій системі, прокуратурі, правоохоронних органах та СБУ? Чи розкажуть нам, хто персонально блокував винесення на РНБО пропозицій щодо санкцій проти Портнова? Не виключено, що іспанська сенсація ще матиме наслідки в Україні.
До речі, вона корисна і кремлезнавцям. Припустімо, що Портнова насправді прирекло до страти ГРУ (головне розвідувальне управління генштабу ЗС РФ; з 2010 року цей орган називається просто “головне управління генштабу ЗС РФ”, але всі, як і раніше, називають його ГРУ). У такому разі постає питання: а чому саме зараз? Відповідь може полягати в тому, що наразі начальник ГРУ адмірал Ігор Костюков отримав від Путіна карт-бланш.
Як відомо, Путін включив Костюкова до складу російської делегації, яка вела переговори з українською делегацією у Стамбулі 15 травня. Якщо “Вертикаль” ґрунтується на інформації “Центру пропаганди”, то згадаємо ще одну історію з того ж джерела: нібито в Кремлі спалахнув гострий конфлікт між силовими структурами. Голова служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін та директор ФСБ Олександр Бортніков нібито в сказі через рішення Путіна направити до Туреччини не їхніх представників, а Костюкова. Зустріч у Туреччині стосується чутливих тем, і те, що Путін віддав пріоритет ГРУ, — це нібито сигнал про перерозподіл впливу всередині російських спецслужб.
Можливо, ГРУ давно хотіло покарати Портнова, але раніше Костюков мав зв’язані руки. Не виключено, що у такий ефектний спосіб начальник ГРУ вирішив продемонструвати, що відтепер він “головний по Україні” та його руки розв’язані.
Втім, це не найправдоподібніша версія. З нею успішно конкурують кілька інших.
Мафіозні розборки?
У самій Іспанії схиляються до версії про мафіозне зведення рахунків. Принаймні так стверджують місцеві медіа.
Відділ з розслідування вбивств V бригади судової поліції Мадрида взяв на себе розслідування з метою встановлення точних обставин убивства та насамперед його мотиву. Наразі слідство має дві версії: “зведення рахунків з організованою злочинністю або політична акція”, повідомила ввечері 21 травня газета El Mundo. Тоді ж газета El HuffPost зазначила, що “поліція не відкидає жодної з гіпотез, хоча все вказує на зведення рахунків, пов’язане з організованою злочинністю“.
Вранці 22 травня газета The Objective розповіла, що “наразі основна гіпотеза полягає в тому, що вбивство було скоєно з метою зведення рахунків, хоча неясно, чи було воно мотивовано політичними причинами чи зв’язками юриста з організованою злочинністю“. Урядові джерела, з якими консультувалася газета, більше схиляються до останньої теорії та майже повністю виключають можливість того, що це був злочин, пов’язаний із війною між Росією та Україною.
Що й з ким не поділив Портнов, тут широке поле для припущень. Якщо він влаштувався в Іспанії, то, швидше за все, мав намір вести якийсь бізнес, використовуючи свої специфічні навички. Напевно, іспанські слідчі вивчать усі бізнес-інтереси покійника та його потенційні конфлікти із місцевими діячами.
Водночас його могла “наздогнати” і якась українська історія. Коли людина вміє вирішувати питання в судах і правоохоронних органах і бере за це оплату, можуть виникнути різні приводи для невдоволення. А Портнов, мабуть, займався великими справами. Він був надто пихатим, щоб братися за дріб’язок. Тому якщо вже виникли приводи для невдоволення, то напевно великі.
Наприклад, можна уявити ситуацію, коли бізнесмен втратив майно в результаті рейдерського захоплення і здогадався, хто організував цю схему. Або, навпаки, могло статися так, що хтось оплатив замовлення і не отримав обіцяного результату. Крім того, можливий і такий варіант, коли обіцянку виконано, проте недовірливий замовник вирішує про всяк випадок прибрати зайвих свідків, щоб ніхто не міг його шантажувати. До речі, це стосується не лише бізнесу, а й політики також.
Кількість версій може зменшитись, якщо іспанській поліції вдасться знайти виконавців страти. Однак вони обрали зручне місце — елітну школу в Посуело-де-Аларкон, передмісті Мадрида, куди Портнов возить дітей. Було неважко все спланувати. Вбивці зникли в Каса-де-Кампо — великій лісистій місцевості, що з’єднує Посуело-де-Аларкон із Мадридом. Протягом 24 годин поліція прочісувала територію, проте арештів поки не було. Якщо нікого не спіймають, справа про вбивство Портнова може залишатися нерозкритою довгі роки.
Джерело
“” Читайте також: Близькосхідний врожай “неполітика” Трампа: чотири трильйони за чотири дні та похвала від демократів
