У вівторок, 19 листопада, народні депутати 257 голосами ухвалили в другому читанні та в цілому законопроєкт № 12000 “Про Державний бюджет України на 2025 рік”. Це вже третій кошторис, який ухвалюється в умовах повномасштабної війни.
Очевидно, як і в минулі роки, всі кошти, зібрані всередині країни через податки, збори, дивіденди, розміщення ОВДП тощо, підуть на фінансування сектору безпеки й оборони. Планується, що загальний ресурс складе 2,23 трлн грн, або 26,3% ВВП.
Рекордні кошти спрямують на виробництво та закупівлю зброї – 739 млрд грн. Це на 34,1 млрд грн більше, ніж у поточному році.
Так, доходи загального фонду (без врахування грантів та міжнародної допомоги), за даними Мінфіну, заплановані на рівні 2,05 трлн грн. Видатки передбачені на рівні 3,6 трлн грн.
Загалом після першого читання основні показники держбюджету на 2025 рік практично не змінилися. Але цікаві моменти у фінальному документі є.
БізнесЦензор розбирався, як Україна житиме в прийдешньому році, та на що держава витрачатиме гроші.
Ключові цифри
Загальний обсяг доходів, які держава планує зібрати у 2025 році, становитиме 2,32 трлн грн. У порівнянні з першим читанням цей показник трохи зменшили, зокрема через збільшення до 64% ПДФО, який залишатиметься на місцях у громадах.
У сумі доходів врахований 141 млрд грн від податкового законопроєкту 11416-д, але станом на 19 листопада його досі не підписав президент.
Загальний обсяг видатків запланований на рекордному рівні – 3,94 трлн грн.
Потреба в зовнішньому фінансуванні складе $38,4 млрд.
Між першим і другим читанням депутати вирішили не переглядати основні соціальні показники. Вони залишаться на рівні 2024 року:
-
мінімальна зарплата – 8 тис. грн, або 48 грн у погодинному вимірі;
-
прожитковий мінімум (загальний) – 2920 грн;
-
прожитковий мінімум (для працездатних осіб) – 3028 грн;
-
прожитковий мінімум (для осіб, які втратили працездатність) – 2361 грн.
Середня зарплата в 2025 році, згідно з прогнозом, має зрости з 20 581 грн до 24 389 грн на місяць.
До речі, на грошове забезпечення військових бюджетом передбачено 1,16 трлн грн – на 10 млрд грн більше, ніж зараз.
А ось на зарплатах прокурорів вдалося зекономити. Депутати в другому читанні не переглядали спеціальний прожитковий мінімум, за яким розраховуються прокурорські оклади. Його лишили на рівні 1600 грн, хоча й планували збільшити до суддівських 2102 грн. Зрештою такий крок дозволить заощадити близько 1,22 млрд грн.
Очікується, що безробіття скоротиться з 18,2% до 17,7%. Цьому, зокрема, сприятиме створення нових робочих місць і більше залучення жінок.
Номінальний ВВП має зрости до 8,46 трлн грн проти очкуваних у 2024 році 7,48 трлн грн. Але темпи зростання сповільняться до 2,7% з 3,5%, які очікують цьогоріч.
Інфляція 2025-го (на кінець року) прогнозується на рівні 9,5%. У жовтні ж 2024 року споживча інфляція в річному вимірі пришвидшилася до 9,7% – такий показник закладався в бюджеті на поточний рік.
Середньорічний курс долара у 2025 році очікується на рівні 45 грн проти бюджетних 40,7 грн/$ і фактичних 41,73 грн/$ (станом на 19 листопада).
Граничний розмір дефіциту бюджету в наступному році становитиме 19,4% від ВВП (1,64 трлн грн), а державний та гарантований державою борг на кінець 2025 року не має перевищити 8,21 трлн грн – 97% від ВВП.
Оборона й безпека – у пріоритеті
2,23 трлн грн (26,3% ВВП) із загальних видатків піде на сектор безпеки й оборони. Проте ця сума може ще змінитися. Адже Верховна Рада вже неодноразово переглядала оборонні витрати протягом бюджетного року. Наприклад, цьогоріч збільшення склало 500 млрд грн. Власне, через діру в бюджеті й довелося підвищувати податки.
“$2 млрд (90 млрд грн) кредитних коштів надійдуть до державного бюджету від Великої Британії суто на покриття військових видатків, а саме – закупівлю зброї. Вони відображені по спецфонду зовнішніх запозичень і видатках Міноборони”, – каже голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа.
Ці гроші, а саме 2,26 млрд фунтів стерлінгів, – британська частина фінансування в межах кредиту під заставу заморожених російських активів на загальну суму $50 млрд.
Окрім того, влада Великої Британії надасть Україні ще 7,5 млн фунтів на закупівлю ударних і розвідувальних безпілотників. Гроші перекажуть на рахунки Коаліції дронів, загальний фонд якої становить уже 67 млн фунтів стерлінгів.
Також Данія надасть 130 млн євро для українського оборонно-промислового комплексу, заявила премʼєр-міністерка королівства Метте Фредеріксен під час спільного брифінгу з президентом України Володимиром Зеленським у Києві 19 листопада.
Вона зазначила, що український досвід є дуже важливим, і решта європейських країн мають навчатися на ньому.
Цивільний бюджет
Після першого читання найбільшою сумою, що спрямовувалася з бюджету на невійськові видатки, була соціалка. Утім, у фінальній версії кошторису нею стали кошти на обслуговування держборгу. На виплату відсотків за внутрішніми та зовнішніми запозиченнями піде 480,8 млрд грн. Тоді як на соціальний захист громадян у бюджеті передбачили 420,9 млрд грн.
Ці програми охоплюють підтримку пенсіонерів, зокрема індексацію пенсій з 1 березня 2025 року, малозабезпечених сімей та осіб з інвалідністю.
Із загальної суми соцзахисту трансферти до Пенсійного фонду складуть 236,9 млрд грн, виплати пільг і субсидій – 42,3 млрд грн, а також додаткові кошти на соціальні програми у межах публічних інвестицій – 1,1 млрд грн, включно з будівництвом житла для багатодітних родин і розвиток соціальних послуг.
На підтримку ветеранів війни у 2025 році передбачено 10,5 млрд грн, 2,9 млрд грн з яких спрямовані на фінансування фахівців із супроводу, 1,7 млрд грн – на ментальну, фізичну та психологічну реабілітацію і професійну адаптацію ветеранів, 348 млн грн – на програми Українського ветеранського фонду. Додатково виділили 4,9 млрд грн на публічні інвестиційні проєкти, включно з будівництвом житла для ветеранів.
На освіту спрямують 198,9 млрд грн, а на охорону здоров’я – 217 млрд грн.
До речі, з 1 січня 2025 року запроваджується щомісячна “вчительська доплата” у розмірі 1 тис. грн. З 1 вересня сума має подвоїться. На це в бюджет заклали 12 млрд грн.
Фінансування інвестиційних проєктів – нововедення бюджету на 2025 рік, яке передбачене Бюджетною декларацією 2025-2027 років. Відповідно до нової моделі управління публічними інвестиціями (PIM) доступ до бюджетного фінансування або державної підтримки матимуть тільки ті публічні інвестиційні проєкти, які пройшли попередню оцінку та пріоритизацію і включені до єдиного проєктного портфеля.
Так, на ці проєкти субвенція з бюджету складатиме 18,7 млрд грн. 11,8 млрд грн з них піде на модернізацію та покращення матеріально-технічної бази навчальних закладів та облаштування укриттів для безпеки учнів. Нагадаємо, держава планує повернути 300 тис. дітей до очного навчання в межах комплексної політики підвищення якості освіти.
Ще 5,6 млрд грн у межах інвестиційних проєктів спрямують на оновлення медичних закладів, придбання обладнання та створення реабілітаційних центрів.
До другого читання в кошторисі з’явилися нові бюджетні програми. Зокрема, 4 млрд грн планують витратити на виплату компенсацій за пошкоджене/знищене внаслідок бойових дій житло, 800 млн грн – на функціонування операторів критичної інфраструктури в галузі цивільної авіації та 150 млн грн – на підтримку українців за кордоном і сприяння їхньому поверненню в Україну через діяльність Агенції єдності українців при Мінекономіки.
Дороги, телемарафон, популізм
На розвиток мережі й утримання автомобільних доріг загального користування з бюджету спрямують 12,6 млрд грн. Проте повернення Дорожнього фонду не буде – від ідеї відмовилися до другого читання.
До того планувалося, що бюджет Дорожнього фонду складатиме 43,2 млрд грн. Ці гроші мають конкретне джерело надходження – податки на пальне й автомобілі. Їх спрямували до загального фонду бюджету.
“Ми зосередилися на пріоритетах: забезпеченні оборони, соціальній підтримці населення та створенні можливостей для відновлення економіки. Бюджет ґрунтується на реалістичних оцінках та враховує виклики воєнного часу, а також пропозиції парламенту”, – пояснив міністр фінансів Сергій Марченко.
За словами заступниці голови бюджетного комітету Верховної Ради Лесі Забуранної, 12,6 млрд грн піде не на будівництво нових доріг, а на експлуатацію, утримання і ремонт доріг, які насамперед потрібні для якісного забезпечення логістики.
“Ми розуміємо, що логістика для нас критично важлива, оскільки в країні війна, і зокрема для обслуговування й необхідності перевезення хворих і поранених бійців”, – каже депутатка.
1,5 млрд грн бюджетом передбачені на функціонування телемарафону “Єдині новини”. Хоча ще наприкінці жовтня Європейська комісія рекомендувала українській владі переглянути доцільність його збереження.
“Рекомендації Єврокомісії щодо марафону “Єдині новини” взяті до уваги. Держава планує припинити підтримку марафону після завершення воєнного стану, зосередившись на сталому розвитку медіаінфраструктури”, – відповів на це міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький.
У квітні 2024-го “Єдині новини” фігурували у звіті Держдепу США про порушення прав людини в Україні за 2023 рік. Телемарафон американці назвали інструментом “безпрецедентного контролю над телевізійними новинами”.
Ще однією доволі дратівливою статтею видатків державного бюджету стали “гроші на популізм”, як їх назвав заступник голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк. Ідеться про програму Національного кешбеку та виплату всім українцям по 1 тис. грн. Заклали в бюджеті прийдешнього року на це 13 млрд грн, а кошти візьмуть із фонду по безробіттю, повідомила Леся Забуранна. Утім, сума може зрости:
“У процесі ми дивитимемося за використанням цих коштів. Якщо буде потреба, Міністерство фінансів шукатиме додаткові резерви для реалізації програм”, – пояснила депутатка.
***
Держбюджет-2025 має три головні виклики:
-
залежність від зовнішнього фінансування;
-
підписання закону про підвищення податків;
-
обмеження ресурсу внутрішніх запозичень.
У питанні зовнішнього фінансування партнери погодили нам з умовами $15,2 млрд. Утім, уряд розраховує на $50 млрд, які країни G7 нададуть позиками за рахунок доходу від заморожених російських активів.
Проте ці гроші можуть видаватися на конкретні цілі, як, наприклад, сталося з британською часткою в $2 млрд – їх перерахували на закупівлю зброї. Використати їх, скажімо, на “тисячу Зеленського” неможливо.
Сума доходів державного бюджету включає 141 млрд грн, які додатково має принести законопроєкт 11416-д про підвищення податків, але станом на 19 листопада президент його досі не підписав.
Той же Железняк каже, що закон у будь-якому разі буде підписаний, але ризики залишаються. Скандальний закон про дрова Зеленський вирішив просто не підписувати, хоча термін для застосування президентського вето давно сплинув і документ, відповідно до Конституції, мав би вважатися прийнятим.
Щодо обмеженого ресурсу внутрішніх запозичень міністр фінансів Сергій Марченко казав ще наприкінці вересня. За його словами, внутрішні запозичення досягли критичної межі оскільки вони лише підтримують наявну систему, не створюючи нових видатків. Отже, всі залучені кошти наразі використовуються виключно для погашення вже зроблених виплат та їх обслуговування.
У бюджеті-2025 заплановано залучити 579 млрд грн через ОВДП, а погасити по старих боргах – 562 млрд грн. Тобто “чистими” надійде лише 17 млрд грн.
“” Читайте також: Розформувати неможливо залишити: ТЦК хочуть відправити на фронт. Це реально?
