Послаблення команди Кличка залишається важливим інструментом у руках Банкової. Мер за короткий проміжок часу втратив трьох близьких соратників: Миколу Поворозника, Володимира Бондаренка та Дмитра Білоцерковця. Але яка кінцева мета інтриг проти столичного голови?
Як Кличко лишився без першого заступника Поворозника
13 жовтня минулого року голова КМДА Віталій Кличко звільнив свого першого заступника Миколу Поворозника, який працював на своїй посаді майже 8 років. Цьому передувала тривала кампанія, спрямована проти чиновника мерії. Розпочалася вона ще до повномасштабного вторгнення. 14 квітня 2020 року стало відомо, що СБУ підозрює Поворозника у вимаганні через посередника хабара $125 тис. у представника компанії-забудовника. У його кабінеті провели обшук. Тоді Кличко вперше усунув Поворозника від виконання обов’язків. У березні 2021-го чиновник повернувся на роботу. Місяцем пізніше Шевченківський райсуд виніс вирок особі, підозрюваній у хабарництві, про Поворозника там не йшлося.
Але перший заступник залишився зручною мішенню, адже він підписує багато документів. 25 січня 2022 року йому повідомили підозру за фактом службової недбалості. Йшлося про позбавлення Апарату РНБО права користування земельною ділянкою в районі станції метро “Сирець” площею 1,62 га у 2019 році. Тоді навіть активісти-антикорупціонери дивувалися цій підозрі, вказуючи на те, що ділянку Київрада незаконно передала РНБО ще у 2009 році. Якщо порушення і були, то в процедурах, а не в самому рішенні. Поворозник та Кличко назвали підозру політичним тиском, вони стверджували, що ділянка була занедбана, на її місці плануваломя облаштувати сквер на прохання мешканців.
Після початку повномасштабного вторгнення центральній владі на певний час стало не до Кличка та його заступників. І тут перший заступник підставився сам. 25 квітня минулого року у день жалоби за загиблими внаслідок російського обстрілу Києва він у колі колег по КМДА відзначав день народження. Чому Поворозник не переніс святкування на інший день, незрозуміло. Тим більше, що день народження у нього 10 квітня. На шашлики до правої руки Кличка на узбережжя Київського моря завітало багато столичних управлінців. Організатор заходу пояснював: “Веселощів, музики, подарунків не було. Колеги сиділи, вечеряли і спілкувалися”. Тим не менше публікації про подію спричинили скандал. Поліція порушила справу за фактом святкування у день жалоби, близькі до центральної влади ЗМІ та блогери підтримували в інформаційному просторі хвилю негативу. Спочатку 10 червня Київрада висловила Поворознику недовіру, а 30 червня мер його відсторонив від виконання обов’язків. Чиновник оскаржив рішення міських депутатів у суді і виграв: 11 липня Печерський суд скасував рішення Київради про відсторонення. Але повернутися в крісло першого заступника Поворозник уже не зміг — 13 жовтня Кличко його звільнив.
Кримінал Бондаренка і криптовалюта Білоцерковця
Халепа спіткала й колишнього заступника міського голови — секретаря Київради Володимира Бондаренка. На цій посаді він був під постійною пильною увагою політичних опонентів столичної влади. 8 квітня 2025 року він пішов з посади за власним бажанням, хоча Київрада не підтримала його відставку. На той момент Бондаренко проходив по так званій справі “плівок Комарницького” — антикорупційному розслідуванні НАБУ про корупцію в мерії, де головним підозрюваним виступає столичний бізнесмен Денис Комарницький.
Але це був тільки початок неприємностей Бондаренка. 10 липня минулого року він отримав підозру від ДБР у виплаті зарплати мобілізованому колезі й сприянні ухиленню від служби. Йшлося про депутата міської ради, керуючого справами Київради Ігоря Хацевича. Останній отримані кошти повернув, проте справа пішла до суду. Бондаренку загрожує до 10 років ув’язнення.
Третій “збитий” центральною владою представник столичної мерії — Дмитро Білоцерковець. У вересні 2025-го він пішов з посади співголови фракції “УДАР” у Київраді. Для нього також чорним став квітень того року. 8 квітня до нього з обшуком прийшли працівники ДБР: перевіряли походження криптовалюти на суму $30 млн. Під час обшуків вилучили мобільні телефони та ноутбуки. Білоцерковець заявив про політичне переслідування. Він пояснював, що усе майно з його декларації підлягало перевірці ще у 2020 році, коли проти нього закрили справу про недостовірне декларування. Після цього, за його словами, у декларації не зʼявилось нічого нового, а криптовалюту він декларував ще у 2015 році. Тут варто нагадати, що в січні 2025 року Білоцерковець надіслав звернення до новопризначеного голови Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка із закликом не займатися політикою, а вирішувати проблеми зі столичними укриттями. Не виключено, вірному соратнику Кличка “прилетіло” від ДБР саме за це.
Третій “збитий” центральною владою представник столичної мерії — Дмитро Білоцерковець. У вересні 2025-го він пішов з посади співголови фракції “УДАР” у Київраді. Для нього також чорним став квітень того року. 8 квітня до нього з обшуком прийшли працівники ДБР: перевіряли походження криптовалюти на суму $30 млн. Під час обшуків вилучили мобільні телефони та ноутбуки. Білоцерковець заявив про політичне переслідування. Він пояснював, що усе майно з його декларації підлягало перевірці ще у 2020 році, коли проти нього закрили справу про недостовірне декларування. Після цього, за його словами, у декларації не зʼявилось нічого нового, а криптовалюту він декларував ще у 2015 році. Тут варто нагадати, що в січні 2025 року Білоцерковець надіслав звернення до новопризначеного голови Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка із закликом не займатися політикою, а вирішувати проблеми зі столичними укриттями. Не виключено, вірному соратнику Кличка “прилетіло” від ДБР саме за це.Чи вдалося Кличку оговтатися після ударів по його кадрах
Протягом минулого року та й цього правоохоронці дуже щільно працювали по чиновниках КМДА. Перелічувати порушені кримінальні справи потреби немає, їх — багато. Але головне, що вдалося політичним опонентам Кличка, — змусити його жертвувати соратниками. Вибиваючи їх з обойми, центральна влада розбалансовувала владу столичну. Після відставки Бондаренка, секретаря Київради так і не призначили. Називалися різні прізвища, але на фігурі, яка б влаштовувала депутатів, так і не зійшлися. Фракцію “УДАР” очолила Мирослава Смірнова — голова Департаменту суспільних комунікацій КМДА і член бюджетної комісії. Після відставки Поворозника в.о. першого заступника став Петро Пантелеєв. Від нього зараз дуже багато залежить, адже перший заступник займається всім комунальним господарством.
Пантелеєв — досвідчений чиновник, понад десятиліття відповідав за житлово-комунальне господарство столиці. Варто зазначити, що він зумів уникнути гучних корупційних скандалів, хоча з моменту призначення в мережі активізувалися публікації, які кидають тінь на нього. У цих публікаціях Пантелеєва переважно згадують у бек-граунді. Приміром, пройшли обшуки у комунальному підприємстві, яке знаходиться в сфері контролю цього заступника. Проте на нього самого, схоже, компромату поки не накопали. Та й у публічному просторі він акуратний у висловлюваннях і коментарях, не притягує до себе зайву увагу.
Після ударів по кадрах Кличку вдалося стабілізувати ситуацію, інше питання — як надовго. З одного боку, міський голова зберігає більшість у Київраді, тому ініціативи на кшталт його відсторонення голосами депутатів — таку у вересні вносив “слуга народу” Андрій Вітренко — нездійсненні. З іншого боку, бачимо намагання зробити мера крайнім за надскладну ситуацію в столиці після руйнівних атак ворога. У січні між ним і Володимиром Зеленським відбулася чергова публічна перепалка. “Навіть цими днями я не бачу інтенсивності — треба зараз все це терміново виправляти. Повинні бути рішення”, — адресував Зеленський свою критику столичній владі. І відразу отримав різку відповідь від Кличка. За його словами, такі заяви нівелюють працю енергетиків і комунальників. Мер також нагадав, що за роки війни вони із Зеленським жодного разу так і не зустрілися. Тоді ходили чутки, що Банкова хоче відсторонити Кличка за “чернігівським сценарієм” — судовим рішенням, яким усунули мера Владислава Атрошенка. Чутки не підтвердилися, але очевидно для всіх, що від ідеї “збити” столичного голову до початку повоєнних виборів в Офісі президента не відмовилися, просто шукають інструменти для цього.
Тому варто очікувати подальшого розхитування Київради, пошуку зрадників у команді мера (поки таких не знайшли), інформаційних кампаній, ослаблення політичного впливу Кличка у середовищі мерів. У згаданій заяві Зеленського прослідковувалася ця лінія: у Києві все погано, а от харківська влада — молодці. Мер Харкова Ігор Терехов з вересня очолює лояльну Банкової Асоціацію прифронтових міст і громад. Кличко керує Асоціацією міст України, від імені якої звучить критика у бік центральної влади. Але незрозумілою лишається кінцева мета цього всього. Примус Кличка до політичної лояльності не працює, максимум — він погоджується на звільнення соратників, через яких намагаються дістати його особисто. Свого кандидата проти нього в Києві у Банкової немає та й рейтинг “слуг народу” в столиці, м’яко кажучи, мізерний. І від розгойдування ситуації кияни точно не стануть більшими прихильниками Зеленського.
