Втрата Єрмаком крісла на Банковій породила чутки про втрату ним впливу, проте кадрове перезавантаження, влаштоване Зеленським, може свідчити про невидиму руку екс-керівника Офісу президента.
Буданов працюватиме з кадрами попередника?
Аналітики намагаються зрозуміти логіку останніх перестановок у вищих ешелонах влади та їхню мотивацію. Одне з пояснень — посилення Зеленським свого особистого впливу після відставкою Андрія Єрмака, коли захиталася вибудувана ним і сконцентрована на ньому владна вертикаль. За місяць після відходу з посади всесильного керівника Офісу президента почали проявлятися окремі центри впливу, навіть подали голос парламентські “слуги”, змінивши голову президентської партії з Олени Шуляк на Олександра Корнієнка та утворивши за ініціативою Давила Арахамії робочу групу з підготовки змін до виборчого законодавства. Проте головними центрами впливу виявилися популярні та рейтингові серед українців Кирило Буданов і Василь Малюк. До обох могли виникнути підозри у власній політичній грі. Хоча ні ексначальник ГУР, ні вже колишній голова СБУ публічно жодних натяків на фронду не виявляли. Але превентивно їх послабили. Про нове місце роботи Малюка поки невідомо, його ще треба відправити у відставку за повною процедурою, тобто через голосування Верховної Ради, та якщо це не буде посада секретаря РНБО, всі інші за впливом — послаблення.
“ДС” аналізувала, за яких умов Буданов на посаді керівника Офісу президента здатний стати сильною фігурою. Передовсім, коли отримає повний карт-бланш на заміну людей Єрмака. Проте з часу його призначення жодних відставок в ОП не відбулося, натомість заступником Буданова став дипломат Сергій Кислиця, якого пов’язують з Єрмаком. Також не чутно про перестановки на одному з ключових напрямків роботи президентської канцелярії, інформаційному. На місці й Олег Татаров. Одним словом, поки що Буданов працює з кадрами попередника і не факт, що далі буде суттєво інакше.
Крім того, як повідомляли ЗМІ, ексголова військової розвідки мав намір лишити по собі на посаді когось із побратимів, щоб зберігати вплив на ГУР, проте цього не відбулося. Олега Іващенка, призначеного замість Буданова, також пов’язують з Єрмаком. Тобто від впливу на розвідку нового керівника ОП відсунули та ще й обмежили у можливостях через власні канали вести міжнародні переговори. Маються на увазі неформальні контакти на рівні розвідок. Хіба що все триматиметься на особистих контактах Буданова, а Кислиця буде уважно приглядати за процесом.
СБУ без Малюка, зате з Покладом
Окрема історія — з Малюком. Він погодився піти у відставку під наполегливим тиском президента. Як зауважив в ефірі телеканалу “Еспресо” нардеп, полковник СБУ Роман Костенко, “це було якесь принципове рішення президента. Хтось його попросив, або були якісь домовленості, не знаю, але якесь принципове таке рішення. Ніхто не може його пояснити, тому що всі розуміють — Малюк ефективний на своїй посаді”. Хто ж міг попросити? “Українська правда” зазначає: у команді Малюка вважають його відставку помстою досі присутнього в орбіті президента Єрмака за позицію глави СБУ в часи Міндічґейта та обшуків у екскерівника ОП. Така версія цілком має право на життя. У грудні нардеп Олексій Гончаренко отримав від СБУ відповідь на свій запит, в якому відомство Малюка повідомило, що проводить розслідування щодо Тимура Міндіча та пов’язаних з ним людей у межах кримінального провадження за статтею про державну зраду. Після оприлюднення інформації НАБУ щодо корупції в енергетиці СБУ направила запит до Антикорупційного бюро “з метою ефективної взаємодії та співпраці”. Можна припустити, що Служба безпеки сприяла НАБУ у справі “Мідас”. А мала заважати?..
Поки експерти багато хорошого розповідають про наступника Малюка Євгена Хмару, наразі він ще т.в.о., головним усе ж кадровим рішенням можна вважати призначення його першим заступником Олександра Поклада. Той при Малюку був заступником, тепер за статусом — друга людина в СБУ. Поклада також пов’язують з Єрмаком. У листопаді 2024 року ЗМІ повідомляли, що Банкова буцімто будувала плани звільнити Буданова з ГУР та поставити на це місце Поклада. В СБУ такі повідомлення називали теоріями змов. Та якщо про міцні зв’язки з Єрмаком — правда, виходить, що Хмару вже на старті обмежують у впливі. Показово, що зі своїх посад звільнили заступників Малюка — першого заступника Сергія Андрущенка і заступника Сергія Наумюка — і лише Поклада відправили на підвищення. Хмара ще не отримав згоду на призначення головою СБУ від Верховної Ради, а вже має першого та ще двох заступників. Ними стали Андрій Тупіков і Денис Килимник. Питань щодо ефективності цих співробітників немає, але швидкі перестановки нагорі СБУ можуть свідчити про обмеження впливу близьких до Малюка осіб.
Ще одним доказом, що з втратою апаратної ваги “затворник із Конча-Заспи” не втратив вплив на рішення у владній вертикалі, є той факт, що на посадах лишаються урядовці, чий кар’єрний злет пов’язують саме з екскерівником ОП. Наприклад, віце-прем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба. Він зумів вибудувати власну вертикаль у регіонах, зокрема, з його впливом пов’язують голову Київщини Миколу Калашника, начальника Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка та, власне, всіх голів РДА в столиці. Були очікування, що після відставки Єрмака під кадрові чистки потраплять чиновники, яких із ним асоціюють. Але нічого такого не відбувається.
Тасування кадрового пасьянсу триває і суспільство ще побачить багато змін? Може й так, та чи побачить воно на посадах людей нової якості — не з тієї ж обойми, звідки керівників брали, а потім перекидали з посади на посаду. Дуже часто без жодних пояснень, навіщо це відбувається.
“” Читайте також: Ілюзія влади. Якої фатальної помилки може припуститися Зеленський
