Дональд Трамп заявив журналістам, що він “дуже розчарований, що літали російські ракети”, і далі сказав про Путіна: “Я хочу, щоб він припинив стріляти, сів за стіл і уклав угоду. Ми маємо рамки угоди”. Це ті самі “рамки”, які ще 17 квітня були представлені делегацією США на зустрічі з представниками України та Європи в Парижі та потім озвучені телефоном міністру закордонних справ РФ Лаврову.
“Ви довіряєте Путіну?” — запитали Трампа. “Я дам вам знати за два тижні”, — відповів той. “А чи можете конкретніше уточнити?” — попросив журналіст. “Два тижні чи менше. Ну чи трохи більше”, — сказав Трамп в аеропорту Моррістауна в штаті Нью-Джерсі перед вильотом до Вашингтона в неділю, 27 квітня.
У той же день держсекретар США Марко Рубіо в інтерв’ю NBC заявив, що наступний тиждень (з 28 квітня по 4 травня) “буде дуже важливим” для спроб Трампа “покласти край цій війні”. За його словами, цього тижня “нам потрібно буде визначитися, чи хочемо ми продовжувати брати участь у цьому починанні, чи настав час зосередитися на інших питаннях, які в деяких випадках настільки ж, якщо не більш важливі”.
Він визнав, що є два варіанти: “оптимістичний” та “реалістичний”. “Є причини для оптимізму, але є й причини бути реалістами, звісно. Ми близькі, але недостатньо близькі” до припинення війни, сказав він.
Втім, варіантів таки не два, а три. Третій варіант — Путін знову зманіпулює Трампом, і той вигадає новий “компроміс”, ще невигідніший для України. Кремль уже запропонував Білому дому дві підлі ідеї, сподіваючись, що Трамп на них клюне і почне вимагати від України згоди.
Перша ідея Путіна: мораторій на посилення ЗСУ
По-перше, Кремль говорить про згоду на припинення вогню, якщо буде виконана попередня умова: припинення посилення ЗСУ. Днями Лавров в інтерв’ю американському телеканалу CBS заявив, що Путін “одразу підтримав” пропозицію Трампа встановити 30-денне припинення вогню “за умови, що ми не повторимо помилок останніх десяти років”. За словами Лаврова, “Путін сказав, що ми націлені на припинення вогню, але ми хочемо гарантій, що воно не буде знову використане для посилення ЗСУ і що постачання зброї має бути припинено”.
Цю вимогу Путін озвучив ще 13 березня на прес-конференції після переговорів із Лукашенком. “Отже, ці 30 діб як будуть використовуватися? Для того, щоб в Україні продовжилася примусова мобілізація? Для того, щоб туди поставлялася зброя? Для того, щоб новомобілізовані підрозділи пройшли підготовку?” — обґрунтовував він свою відмову від пропозиції Трампа.
Незабаром агентство Bloomberg розповіло, що Путін зробив припинення постачання в Україну західної зброї попередньою умовою для підписання угоди про припинення вогню. Високопоставлений європейський чиновник повідомив, що “Європа вкрай неохоче погоджується на вимогу Росії заблокувати постачання зброї Україні її союзниками під час будь-якого перемир’я”, оскільки в такому разі “Росія зможе переозброїтися під час припинення бойових дій, у той час як Україна не зможе цього зробити”. Зважаючи на таку позицію Європи, Путін поставив собі мінімальною метою домогтися припинення допомоги Україні із США. Цю умову, за словами московських джерел Bloomberg, Путін передав Трампу через Стіва Віткоффа 13 березня.
На щастя, наші європейські друзі зуміли переконати Трампа, що на цю вимогу не можна погоджуватися в жодному разі. І Трамп не включив цю путінську ідею до своїх “рамок угоди”, представлених 17 квітня в Парижі. Але саму ідею, як бачимо, не поховано, оскільки Лавров продовжує її озвучувати.
Друга ідея Путіна: переговори під час вогню
25 квітня Путін вкотре (вже вчетверте) скористався спецпосланцем Трампа Віткоффом, щоб передати Білому дому свої пропозиції. Цього разу він повідомив про згоду на прямі переговори з Києвом. “Під час учорашнього спілкування з посланником Трампа Віткоффом Володимир Путін повторив, що російська сторона готова до відновлення переговорного процесу з Україною без жодних попередніх умов”, — заявив 26 квітня прес-секретар Путіна Пєсков.
Ця ідея — типовий приклад цукерки з отруйною начинкою. Путін нібито йде на величезні поступки. Він уже не вимагає мораторію на посилення ЗСУ. І він уже не розповідає казку про те, що Володимир Зеленський є нелегітимним і тому з ним не можна вести переговори, а спочатку треба провести вибори. Путін уже згоден хоч завтра сідати із Зеленським за стіл переговорів про мирну угоду “без жодних попередніх умов”. Отрута в тому, що він хоче переговорів без припинення вогню.
Ймовірно, Путін розраховував, що Трамп купиться на можливість хвалитися величезним зовнішньополітичним успіхом: посадив двох непримиренних ворогів за стіл переговорів. Однак самі по собі переговори — це не результат. Скоріше, це ще один фронт війни (дипломатичний).
Непрямі переговори було розморожено ще чотири тижні тому. 23-25 березня у столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді пройшли кілька раундів почергових переговорів у форматі США — Україна та США — Росія. Різниця між непрямими та прямими переговорами цікава лише політикам та дипломатам. Для телеглядачів головне те, що делегації України та Росії приїхали до одного готелю та поспілкувалися. А те, що спілкування проходило через посередників (американців), — це вже другорядна деталь.
Трамп багаторазово повторював один меседж: він хоче припинити вбивства. Це та роль, яку він грає перед американцями та на світовій арені. Саме тому для нього переговори це взагалі не результат. Маленький результат для нього — це тимчасове припинення вогню, а великий — мирна угода. Останні заяви Трампа дозволяють сподіватися, що він не купився на пропозиції від Путіна, привезені Віткоффом 25 квітня.
Три варіанти на два тижні
Отже, наразі Зеленський для Трампа “містер Так”, а Путін — “містер Ні”. 29 квітня виповнюється 100 днів другого президентства Трампа. Президенти полюбляють хвалитися успіхами у свої перші 100 днів, і Трамп, безперечно, хотів би пред’явити зачудованим американцям та вдячному людству російсько-українську домовленість про припинення вогню. Нині він, м’яко кажучи, незадоволений, що цього не сталося. І важливо, що в його очах винен у цьому Путін.
Якщо скористатися термінологією держсекретаря США, то “реалістичний” варіант — це провал миротворчих зусиль Трампа. “Не було жодних причин для Путіна стріляти ракетами по цивільних районах, містах і селищах протягом останніх кількох днів. Це змушує мене подумати, що, можливо, він не хоче зупиняти війну, він просто водить мене за ніс, і з ним потрібно боротися по-іншому, за допомогою “банківських” чи “вторинних санкцій?” Занадто багато людей гине!!!” — обурився Трамп у своїй соціальній мережі Truth Social 26 квітня.
Наступного дня Рубіо підтвердив, що можливим є варіант покарання Путіна. За словами держсекретаря, найближчого тижня цього не станеться. “У нас є кілька варіантів, — сказав він, — але ми не хочемо доходити до цього моменту. Зараз ще не час. Президент каже, що він усвідомлює, що у нього є ці варіанти, — люди запитують його про це весь час, — але насправді він хоче мирної угоди. Він хоче, щоб припинилися смерті та вбивства”. За його словами, якщо цього не станеться, то у США “є варіанти для тих, кого ми вважаємо відповідальними за небажання миру. Але ми вважаємо за краще поки не доходити до цієї стадії, бо ми думаємо, що це закриває двері дипломатії”.
Оптимістичний варіант — це згода Путіна на мирний план Трампа. Песимістичний варіант — це згода Трампа на якусь підлу ідею Путіна, стару чи нову. І тоді знову Україна буде винною.
“Ми готові укласти угоду. Але деякі конкретні пункти, елементи цієї угоди необхідно доопрацювати. Саме цим процесом ми й зайняті, — заявив Лавров в інтерв’ю CBS. — Переговори тривають. До закінчення переговорів ми не можемо розкривати, про що йдеться”. 27 квітня відбулася телефонна розмова Лаврова та Рубіо. Москва повідомила, що ця розмова пройшла “в розвиток” нещодавньої бесіди Путіна з Віткоффом. За словами МЗС РФ, “міністр і держсекретар зазначили важливість консолідації наявних передумов для початку переговорів з метою узгодження надійного шляху до довгострокового сталого миру”.
А свіжа заява Путіна про одностороннє перемир’я 8-10 травня, з одного боку, показує, що від Кремля не варто чекати жодних серйозних рішень до його закінчення, а з іншого — це чергова спроба Путіна показати Трампу якісь “миротворчі зусилля”, а не бути тим учасником процесу, через якого лаври миротворця вислизають від американського президента.
Отже, у найближчі два тижні триватимуть торги. І швидше за все, ніхто ще не робитиме різких рухів. Але до 11 травня можна буде підбити підсумки. Не виключено, що на той час у Білому домі придумають новий мирний план.
“” Читайте також: Очищенню судів — не бути? Як ДБР та Печерський суд намагаються заблокувати судову реформу
