Звільнення з посади голови «Укренерго» Володимира Кудрицького — не просто чергове кадрове рішення, до яких ми вже призвичаїлися. Це знак, що Міністерство енергетики переймає на себе всі важелі керування енергетичною політикою, забираючи повноваження в активних топменеджерів, які працювали з реальним ринком у щоденному режимі.
А втім, таке рішення викликає подив не лише через побоювання щодо надмірної централізації влади Міненерго, а й через те, що Кудрицький є одним з ідеологів побудови в Україні так званої розподіленої генерації — системи малих електростанцій, які було б значно важче уразити російським ракетам і дронам.
Нині вся стратегія побудови розподіленої генерації опинилася в дещо невизначеному стані — принаймні до оголошення нових рішень від Міненерго.
Ручне керування чи пошуки крайнього?
Опалювальний сезон 2024–2025 років буде вкрай важким — за оцінками «Центру Разумкова», навіть у найкращому разі дефіцит електрики в системі становитиме 3–5 гігаватів.
За таких умов роль «Укренерго» — критична. Саме ця компанія в часи великого енергодефіциту виконує роль хірурга, що розподіляє погодинні відключення світла між регіонами.
Хірургічне втручання може завдавати болю — у пацієнта моментально виникають негативні відчуття аж до гніву на лікаря. Так і до «Укренерго» подекуди ставилися, як до винуватця відключень, що приносять громадянам стільки дискомфорту.
Вранці 3 вересня стало відомо, що наглядова рада «Укренерго» голосами 4 проти 2 вирішила звільнити голову правління. Однак вказівка про це вочевидь надійшла «згори»: напередодні про це кадрове питання президент Зеленський говорив на засіданні Ставки верховного головнокомандувача.
Обговорення аж на рівні Ставки підкреслює, наскільки важливою є посада голови державного диспетчера енергосистеми. Водночас це ознака підготовки «ручного» управління галуззю, до чого голова держави готує все військово-політичне керівництво.
Спершу президент хотів, аби Кудрицький написав заяву на звільнення за власним бажанням, але зрештою владі довелося «проштовхувати» це рішення через наглядову раду компанії.
Про це свідчить і реакція на звільнення Кудрицького іноземних членів наглядової ради — її голови, бельгійця Даніеля Доббені, а також данця Педера Адреасена. Обидва подали у відставку та назвали рішення зняти Кудрицького «політично вмотивованим, неприйнятним і необґрунтованим».
Критикує рішення й професійна спільнота. Мовляв, звичка розв’язувати проблеми шляхом кадрових змін не обов’язково спрацює, а в «ручному режимі» керування військово-політичне керівництво держави не слухає аргументів фахівців.
Професор Києво-Могилянської школи врядування та експерт з енергетики Геннадій Рябцев зауважує: «Зміна будь-яких керівників під час підготовки до будь-чого, наприклад до опалювального сезону, — об’єктивно негативний наслідок для всієї організації».
А от Володимир Омельченко, директор енергетичних програм у «Центрі Разумкова», наголошує, що тепер усе керівництво системою переймає Міністерство енергетики:
«Один маленький крок назад наглядової ради “Укренерго” та велике падіння в прірву довіри до всього державного управління. Відтепер уся стовідсоткова відповідальність за стан енергозабезпечення лягає на міністра енергетики та тих, хто його підтримав».
Кудрицького «призначили винним» у руйнації інфраструктури?
На третій рік великої війни росіяни знищили понад 50% нашої електричної генерації та безліч розподільчих станцій у всій країні.
Звільненню очільника «Укренерго» також передував масований комбінований удар, який загарбники завдали 26 серпня — тоді 127 ракет та 109 дронів атакували українську енергетичну інфраструктуру. Внаслідок атаки було пошкоджено об’єкти в 15 областях, через що, після певного полегшення протягом серпня, поновилися жорсткі відключення електрики для домогосподарств і бізнесу.
У цьому ключі низка медіа вже пов’язали усунення Кудрицького з тим, що «Укренерго» буцімто недостатньо подбало про безпеку критичної інфраструктури.
А втім, сам Кудрицький уже запевнив, що його звільнення ніяк із цим не пов’язане. Ба більше, вже колишній керівник держкомпанії розповів, що він сам скликав позачергове засідання наглядової ради — і під час звітування щодо безпеки до нього «жодних запитань не було».
До того ж «Укренерго» стала єдиною компанією, що опублікувала кошторисну вартість основних матеріалів захисних споруд. Вона виявилася дешевшою, ніж в інших.
Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, також спростовує чутки, що «Укренерго» нібито не готувалося до обстрілів:
«З відкритих джерел ми знаємо, що “Укренерго” та Агенція з відновлення Мінінфраструктури побудували чи добудовують на 63 високовольтних підстанціях потужні захисні споруди — так званий другий рівень захисту.
Цей рівень уже себе показав. Мережею ходять фото з наслідками уражень. Споруди постраждали, але захистили обладнання. Так, 100% захисту вони не забезпечують. Але таку задачу перед ними й не намагалися ставити, вона практично неможлива».
Кудрицький змінював енергоринок. Що тепер?
Володимир Кудрицький очолив «Укренерго» в лютому 2020 року — на самому початку кризи, пов’язаної з пандемією коронавірусу. Відтоді компанія мала чи не ключове місце в роботі всієї індустрії електрики.
Маючи великі плани з розвитку, в лютому 2021-го «Укренерго» випустила єврооблігації на суму 825 мільйонів доларів за досить привабливою ставкою 6,875%.
Тоді сам Кудрицький стверджував: «Нам вдалося здійснити знакову транзакцію з випуску єврооблігацій з інноваційною Green та Sustainability-Linked структурою на світових ринках капіталу. Що ще важливіше, угода є визначним кроком до розв’язання дисбалансів на українському ринку».
А втім, із початком повномасштабної війни «Укренерго» довелося реструктуризувати свої зовнішні борги — відкласти виплати за ними. А головною задачею державної компанії стало планування електропостачання для населення та промисловості.
Після важкого липня 2024-го, коли щоденні багатогодинні відключення світла зробили нормальне життя в Україні вкрай складним, Володимир Кудрицький публічно підтримав ідею будівництва розподіленої генерації. Ідеться про невеликі електростанції, які самотужки можуть установлювати компанії, щоб забезпечувати власні потреби, а надлишки продавати в загальну електросистему.
Альтернатива розподіленій генерації — відновлення однієї чи кількох великих теплових електростанцій, що воліли б бачити їхні власники. Проте саме вони можуть стати ціллю чергової російської атаки. Ще один варіант — розширення виробничих потужностей атомних електростанцій, що відстоює державний холдинг «Енергоатом». А втім, це є радше довгостроковим рішенням, яке не допоможе подолати дефіцит у перспективі бодай декількох років.
Тому в «Укренерго» зробили ставку на малі енергетичні об’єкти. Для цього 15 та 22 серпня компанія провела два інноваційні аукціони — зарезервувавши 99 МВт електрики на першому та 500 МВт на другому. Ще один аналогічний аукціон заплановано на жовтень.
Що це за аукціони? Їхня ціль — підписання довгострокових п’ятирічних контрактів на додаткове постачання електрики в систему. Понад те, існує опція відтермінування надання послуги на один рік — тобто компанія, отримавши контракт, фіксований у євро, може закупити необхідне електричне обладнання, установити його та почати продавати електрику в мережу через рік.
До речі, на підхід Кудрицького схвально відгукнулися і на Заході. Приміром, у серпні Ремі Дюфло, заступник голови представництва ЄС у Києві, заявив: «Ми підтримуємо децентралізацію української енергосистеми. Фінансова стабільність компанії “Укренерго” та співпраця в межах європейської енергомережі ENTSO-E критично важливі».
Аукціони викликали велику зацікавленість і в бізнесу, який бачить окупність та дохідність інвестицій, а також передбачуваність електроринку. Згідно з розрахунками «Укренерго», окупність газової високоманеврової електростанції, станції на біопаливі, установки зберігання електроенергії, вітряної чи сонячної електростанції — від 3 до 4 років. А втім, тепер майбутнє цих аукціонів туманне.
«Багато домовленостей на енергетичному ринку базуються на особистостях. Варто розуміти, що коли відбувається заміна однієї людини, то зазвичай потім відбувається заміна заступників, голів департаментів. Це може поставити на паузу велику кількість процесів в умовах, коли час відіграє велике значення», — пояснює Геннадій Рябцев, професор Києво-Могилянської школи врядування.
Які небезпеки кадрових перестановок?
«Укренерго» — надто велика та надто важлива компанія, щоб не перейматися за її подальшу долю. Вона генерує приблизно 100 мільярдів гривень виторгу на рік і має пакет заявленої фінансової допомоги від західних партнерів на 1,5 мільярда доларів.
У 2024 році, як повідомили hromadske в пресслужбі «Укренерго», компанія має інвестиційну програму обсягом у 4,4 мільярда гривень, з якої понад 60% має піти на будівництво нових енергооб’єктів. Ідеться, зокрема, про будівництво нової потужної лінії електропередачі, яка дасть змогу збільшити імпорт електрики з Румунії. «Можуть виникнути проблеми зі взаємним виконанням цих зобов’язань», — припускає Геннадій Рябцев.
Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, прогнозує, що в майбутньому росіяни почнуть атаки на розподільчі пристрої — зокрема ті, що інтегровані в систему постачань електрики атомними станціями.
Лише з подальших рішень уряду та президента стане зрозумілим, чи справді має шанс на життя ідея будівництва розподіленої генерації електрики, яка могла б призвести до створення нових потужностей.
«Все залежатиме від того, хто прийде на посаду очільника «Укренерго» і чи ця людина поділятиме ідеологію компанії останніх років, — каже енергетичний експерт Геннадій Рябцев. — Така людина повинна мати ініціативність та вміти брати на себе відповідальність».
“” Читайте також: Німецькі ЗМІ: “Історична” перемога радикалів у Німеччині
