Politerno > Статті > Україна і світ > “Хіба що Захід буде проти”. Чи розпустить новий президент Раду достроково

“Хіба що Захід буде проти”. Чи розпустить новий президент Раду достроково

  • Квітень 13, 2019
  • 678 Переглядів
  • Comments Off

У Верховній Раді всерйоз обговорюється можливість дострокового розпуску парламенту в разі обрання новим президентом шоумена Володимира Зеленського.

З чуток, такий сценарій дійсно розглядається в його команді, але наскільки великі шанси – в матеріалі.

Парламентський ажіотаж  

Тема номер один в Раді сьогодні – це аж ніяк не результат другого туру президентських виборів, який вже багато в чому зумовлений (за тиждень до голосування рейтинг Зеленського – 51%, а його суперника Петра Порошенка – 21%). У парламентських кулуарах сперечаються, чи піде новий глава держави на переобрання Ради.

Кілька співрозмовників видання з провладних фракцій “Блоку Петра Порошенкоа (БПП) і “Народного фронту” (НФ) і не тільки, заявили, що ймовірність цього досить висока.

“Все йде до розпуску, хіба що Захід буде проти”, – спрогнозував співрозмовник видання в президентському іменному блоці.

Правда, виникає питання – навіщо йти на достроковий розпуск Ради, якщо і так її вибори за планом повинні пройти зовсім скоро – в кінці жовтня 2019 роки?

Але і тут є свої аргументи.

“До осені, коли відбудуться парламентські вибори, рейтинг нового глави держави, а то і повноваження – у разі втілення конституційної реформи – можуть розтанути, тому перевибори політично вигідні можливому президентові Зеленському”, – пояснює колишній керівник Комітету виборців України, народний депутат Ігор Попов.

Дійсно, після виборів новий президент зможе призначити (і то, тільки за згодою Ради) лише главу МЗС, Міноборони, СБУ і генпрокурора. Решта ж вертикаль влади залишиться під контролем у парламенту і уряду. Тому, якщо у Зеленського не вийде створити більшість в Раді, то дійсно, можливо, він спробує її розпустити достроково, щоб швидше завести туди свою фракцію.

Втім, народний депутат Сергій Лещенко (БПП), який останнім часом близький до команди Зеленського, назвав ймовірність дострокових виборів “невеликою”.

Скепсис стосовно цього сценарію висловили і ряд депутатів з різних фракцій.

“За великим рахунком нікому з впливових людей, крім, хіба що, Коломойського, дострокові вибори не потрібні”, – сказав один з нардепів.

Коли дедлайн?

Буде чи не буде достроковий розпуск Ради залежить від кількох речей. Перш за все, важливо, коли переможець виборів вступить на посаду.

У Конституції говориться, що це повинно відбутися протягом тридцяти днів після офіційного оголошення результатів голосування, коли новообраний президент прийме присягу на урочистому засіданні Верховної Ради. Петро Порошенко, наприклад, після офіційного визнання 2 червня Центральною виборчою комісією (ЦВК) його перемоги на виборах 25 травня, присягнув на вірність народу вже 7 червня 2014 року.

На цих президентських виборах Центрвиборчком повинен оголосити остаточні результати до 1 травня включно, після чого їх опублікують в газетах “Голос України” та “Урядовий кур’єр”. Тобто, 30-денний термін інавгурації в самому “повільному” випадку закінчиться 30 травня.

Згідно з Конституцією, Рада не може бути розпущена в останні шість місяців строку своїх повноважень. Парламент обирається на п’ять років, і якщо рахувати від моменту прийняття присяги депутатами восьмого скликання, то цей термін закінчується 27 листопада 2019 року. Якщо відрахувати півроку від цієї дати, виходить 27 травня.

На думку народного депутата Мустафи Найєма (БПП), це останній можливий день для розпуску (за юридичними правилами це навіть 26 травня, тобто за день до закінчення терміну).

Але це спірна точка зору.

Відомий юрист, колишній заступник голови Адміністрації президента Андрій Портнов допускає, що старий склад Ради складає повноваження в день прийняття присяги парламентаріями нового скликання. “Це буде явно не 27 листопада, а пізніше. В такому випадку шестимісячний імунітет Ради почнеться не в кінці травня, а в середині червня. А до цього часу не тільки Центрвиборчком встигне підвести підсумки, а й пройде інавгурація нового президента, а старий звільнить кабінет”, –   коментує Портнов.

Коаліція, скоріше, мертва

Згідно з Конституцією, президент має право достроково припинити повноваження парламенту, якщо протягом одного місяця у Раді не сформовано коаліцію депутатських фракцій або протягом 60 днів після відставки уряду не представлений новий Кабінет, або протягом тридцяти днів однієї чергової сесії не ведуться пленарні засідання.

Співрозмовники в депутатському корпусі вважають, що в разі розпуску Ради наголошувати будуть саме на відсутність коаліції, офіційний склад якої справді не публікувався вже давно.

“Вони (команда Зеленського – прим. ред.) за підтримки Андрія Портнова проведуть через суд рішення, що коаліції не існує, і на цій підставі Зеленський видасть указ. А народ буде тільки аплодувати цьому”, – переконує один з експертів, близьких до Банкової, нагадавши, що рівень недовіри до Ради становить понад 80%.

При цьому, ще 6 березня на сайті Окружного адміністративного суду міста Києва з’явилося повідомлення про те, що суд під час розгляду позову про зобов’язання координаторів фракцій більшості в Раді внести пропозиції щодо кандидатури міністра охорони здоров’я, задовольнив частково клопотання позивача – Андрія Деркача про витребування доказів складу коаліції.

Зокрема, суд постановив витребувати у Верховної Ради України відомості, станом на 28 лютого 2019 року, із зазначенням ПІБ нардепів, що входять до складу коаліції депутатських фракцій.

У коментарі Андрій Портнов зазначив, що його не варто зараховувати до команди Зеленського. “Я в ній не перебуваю і ні на яку посаду не претендую. Але я б підтримав будь-якого кандидата, який може перемогти Порошенко”, –  сказав він.

При цьому Портнов вважає, що для розпуску Ради не потрібно судове рішення, так як коаліції вже давно не існує.

“Якби коаліція парламентських фракцій була, Парубій (спікер Андрій Парубій – прим. ред.) давно б пред’явив список депутатів, які в неї входять, а не з’їжджав б з теми. Результативні голосування в Раді не вважаються доказом існування коаліції. Рішення приймаються і звичайною більшістю. Сенс конституційної вимоги коаліції полягає в тому, щоб ті, хто переміг на виборах, створив коаліцію і висунув прем’єра і міністрів, взяли на себе політичну відповідальність за ситуацію в країні. Адже люди на виборах сказали, мовляв, ми хочемо, щоб країною керували дві парламентські фракції, або одна, якщо в ній 50% складу Ради”, – пояснює Портнов.

Він також зазначив, що не оцінює політичну доцільність розпуску Ради, і не знає, наскільки необхідний цей крок новому президенту.

Таким чином можна виділити три можливих варіанти розпуску Ради.

Перший. На першій же сесії після другого туру виборів (тобто в 20-х числах квітня) “Народний фронт” виходить з коаліції і остання остаточно і безповоротно припиняє своє існування. Але поки не дуже зрозуміло наскільки НФ готовий йти на дострокові вибори з його нинішнім мізерним рейтингом.

Другий. Після рішення суду, який може констатувати відсутність коаліції в Раді, новий президент підписує Указ про її розпуск.

Третій. Новий президент підписує Указ про розпуск без рішення суду, просто констатуючи сам факт відсутності коаліції в Раді. А хто з цим не згоден – хай іде до суду і оскаржує.

Гройсман не потрібен

Важливе питання в контексті ймовірного розпуску Ради – за яким виборчим законом обирати новий парламент.

Депутат Попов з посиланням на свої джерела стверджує, що в команді Зеленського сподіваються змінити до перевиборів виборчу систему на пропорційну, тобто коли депутати обираються тільки від партій.

“Але якщо цього не буде, вони готові проводити за нинішньою змішаною системою (коли вибирають і за партійними списками, і по мажоритарним округам – прим.ред.). Очікую, що може повторитися ситуація 2002 року, коли будь-яке фото з популярним тоді Віктором Ющенком давало майже на кожному окрузі плюс 20% до вихідного рейтингу”, – говорить Попов.

Ходять розмови, що до цікавого для всіх парламентських партій переходу на “пропорціоналку” хочуть додати також зниження виборчого бар’єру, який зараз становить 5%, і повернення виборчих блоків, що спрощує створення нових політичних союзів.

Збіг чи ні, але 11 квітня в Раді був зареєстрований новий законопроект про участь політблоків у виборах, внесений лідером групи УДАР всередині фракції БПП Оксаною Продан, народними депутатами Віктором Чумаком та Віктором Кривенком (обидва позафракційні).

“Всім, хто показав в президентську кампанію більш-менш прийнятний результат, перевибори дають шанс його конвертувати в депутатські мандати за допомогою свого іменного блоку”, – кажуть депутати з різних фракцій.

“Теоретично навіть орієнтованому на Порошенка ядру БПП, яке точно збережеться, вигідні дострокові вибори. Адже наближена парламентська кампанія виявиться продовженням президентської. Штаб президента по інерції увійде в неї, а пересаджати або залякати всіх наших нова влада ще не встигне”, – сказало джерело у фракції БПП.

Правда, якщо Порошенко все ж програє 21 квітня, складно сказати, наскільки це вплине на його оточення, політсилу, її структури і рейтинг самого БПП (бо більшість голосів, які президент отримає у другому турі будуть не за нього, а проти Зеленського або навіть “проти Путіна”).

При цьому гроші на парламентські вибори в держбюджеті на цей рік передбачені.

“Різниці немає, якщо вони будуть позачерговими, а не поточними”, – коментує народний депутат Попов.

Але передчасна кампанія, звичайно, зменшує прем’єрський термін Володимира Гройсмана. “З ним домовлятися не будуть. Звичайно, на нього орієнтується частина мажоритарників, але повести весь парламент проти нового президента він не зможе, особливо якщо НФ його не підтримає. А Аваков (голова МВС Арсен Аваков – прим. ред.) явно в процесі переговорів із Зеленським, і він може переконати Яценюка. Так той і без цього погодиться, якщо йому запропонують щось цікаве аж до прем’єрського крісла. Тут треба малювати широкими мазками”, – говорить джерело видання у фракції НФ, близький до її керівництва.

Джерело

Читайте також: Чи можливі позачергові вибори парламенту?

 

Please follow and like us: