Нинішній тиждень в українській політиці можна назвати “тижнем війни і миру”.
З одного боку – у Верховній Раді очікується поява закону про “переформатування АТО”. Закону, підготовленого в обстановці найсуворішої таємності, і анонсованого суспільству за допомогою телеспектакля, в якому “подаючого репліки” виступив Олександр Турчинов, а “приймаючого подачу” – президент Порошенко.
Тут буде вирішуватися доля війни: чи будемо ми називати війну – війною, і які саме додаткові повноваження через три роки після вступу на посаду зажадає собі президент для досягнення того, що він обіцяв зробити за перші два тижні свого правління.
В цей же час за океаном передбачається зустріч Порошенка з Трампом. Тут будуть вирішуватися питання світу, оскільки допомагати нам вести війну Сполучені Штати поки не готові.
Щиро шкода, що обидві події готуються потай від суспільства.
Новий закон, швидше за все, в традиціях нинішньої влади з’явиться в Раді в останній момент і буде затверджуватися шляхом “договорняків” між фракціями.
Хоча і по совісті, і відповідно до неписаних правил політичного процесу, подібний закон повинен був бути винесений на широке громадське обговорення – адже стосується він буквально кожного жителя України.
А перед такою важливою для нашої країни подією, як перший візит до президента США, президент України міг би прийти до Верховної Ради і обговорити з народними обранцями порядок денного майбутнього візиту.
Одна голова добре – але ця голова не повинна забувати, що в парламенті зібралися представники всіх регіонів нашої країни, і варто було б почути думку цих регіонів, перш ніж домовлятися про щось з американським президентом.
Раз немає шансів на публічну дискусію, дозволю собі заочно висловити кілька думок, які можуть виявитися корисними президенту Порошенко в ході його візиту в США.
Головне завдання візиту – домогтися від Сполучених Штатів їх більш активної участі в міжнародних переговорах про досягнення миру на Донбасі.
Сьогоднішній формат “Європа-Україна-Росія” поки не приніс результатів. Головні цілі – припинення війни і реінтеграція Донбасу до складу України – не досягнуті. І одна з причин – як раз те, що в рішенні цього, по суті, геополітичного конфлікту не бере активної участі найбільша геополітична сила – Сполучені Штати Америки.
Саме час запропонувати новий формат переговорів за участю США, і як символічний жест перенести їх на новий майданчик, де розмова почнеться “з чистого аркуша”.
Моя пропозиція – вести переговори у Відні, як однієї зі столиць світової дипломатії, що стала свідком підписання не одного мирного договору.
Друге: на цю нову площадку Україні слід відправити і принципово іншу делегацію, сформовану по зрозумілим, прозорим правилам.
У делегації мають стояти і представники Донбасу – ті, хто добре знає регіон і для кого війна на Донбасі це особистий біль. Я вже не раз говорив, що готовий очолити таку переговорну групу від України, і в черговий раз підтверджую свою пропозицію.
І, нарешті, третє. Замість того щоб займатися нескінченним процесом “переформатування АТО”, який може поміняти тільки слова і форми, але не суть процесів, що відбуваються на Донбасі – саме час задуматися про прийняття нової Конституції, яка збалансує права центру і регіонів в частині розподілу влади і ступеня її децентралізації.
Як ми пам’ятаємо, прийняття нової Конституції прописано в Мінських угодах, і саме цей пункт є основним. І саме зараз у нас є шанс “зіграти на випередження” – зняти цю проблему з порядку денного, закріпивши децентралізацію в конституційному порядку.
При цьому особливий статус Донбас може і повинен мати тільки в економічному сенсі, і тільки на перехідний період для відновлення.
Політично – усі регіони України повинні мати рівні права і можливості.
Саме такі зміни в Конституції здатні зняти суть конфлікту на Донбасі, стати справжнім першим великим кроком до повернення життя на Донбас і світу в Україну.
Сергій Тарута, спеціально для УП
