Спочатку вони вирішили, що краще за всіх інших. Всі громадяни рівні – але вони рівніші. Їм потрібно більше прав і більше гарантій
Адже саме вони пишуть закони. Закони, за якими повинні жити інші. Але – не вони. Для них Законів не існує. Вірніше – існують.
Але, лише в тій частині, яка сприяє їх особистому збагаченню.
Коли народ сказав, що з них повинна бути знята недоторканність, вони наплювали на думку народу. Перед кожними виборами вони обіцяють самі з себе цю недоторканність зняти. Але так нічого і не зробили.
Ссати людям в очі – це їх фірмовий стиль роботи. Тому що ох…їли. У тому числі – від власної безкарності.
Вони готові покривати, що завгодно. Дерибан землі в особливо великих масштабах. Незаконне збагачення. Зловживання і корупцію. Покривати не тільки з корпоративної солідарності. Вони самі замішані в усьому цьому.
Сьогоднішній склад регламентного комітету Ради – це оплот. Оплот корупції. Оплот повного невігластва і вседозволеності.
Конституція, кодекси, закони … в цій країні нічого не вирішують. І навіть суди “ім’ям України” теж не вирішують.
Вирішує умовний Пизд … Пинзеник. Волею “Народного Фронту” призначений главою регламентного комітету.
Суддя, прокурор і присяжний в одній особі. Покривати злочинців, злодіїв і корупціонерів. Просто є така робота. Робота – престижна.
І така, що теж дає недоторканність.
Недоторканність з мерзотників у нас, виходить, знімати не можна. Не дозволяється. А може і Бог з нею, з тією недоторканністю ???
Шкіру-то зняти можна ???
Картина нідерландського живописця Герарда Давида написана у 1498 році для зали міської ратуші Брюгге, в якій проводились судові засідання.
