Берлін напав на “стрілочників”, які відкрили зелене світло перед турбінами Siemens на шляху в Крим. Німеччина безумовно зобов’язана відреагувати на те, що широкому загалу став відомим факт поставок турбін Siemens в анексований Крим.
Власне, інформація про те, що ці турбіни спочатку були призначені для Криму і в Тамані (куди офіційно мало відправитися устаткування німецької компанії) просто фізично не було і не будувалося підприємства для їх установки, більше року неодноразово озвучувалася в ЗМІ.
Однак весь цей час ніяких кроків ні керівництво Siemens, ні керівництво ФРН не робили для того, щоб ці поставки в Крим зупинити. Але тепер факт поставки обладнання з провідної країни ЄС в Крим отримав надзвичайно широкого розголосу. І при всьому бажанні Берліна “зам’яти” справу вже не вийде, доводиться чітко позначати свою позицію.
Ті самі турбіни для Севастопольської ТЄС
А по-друге, керівництво Німеччини ображено тим, що президент РФ Путін особисто гарантував, що турбіни в Крим не будуть поставлені. І, само собою, гарантія порушена – вона не могла бути не порушена з урахуванням того, що ці турбіни з самого початку призначалися для Криму.
Тепер, ображена таким відвертим “кидаловом”, Німеччина хоче рішенням Євросоюзу посилити санкції проти Росії. Але не йдеться про заходи впливу на порушника міцного президентського слова Путіна.
Тут потрібно максимально чітко позначити: Берлін в принципі не піднімає питання про якісне посилення санкцій до Росії. Йдеться про включення в санкційні списки всього лише трьох-чотирьох персон і юросіб, причетних до відправки турбін в Крим.
Причому я говорю не про інших (крім Путіна) значущих постатей в керівництві РФ, а про “стрілочників” з російського Міністерства енергетики та двох компаній, що доставили і встановили у Криму турбіни.
Цією “точковістю обурення” запропоновані Берліном санкції докорінно відрізняються від нових американських санкцій проти РФ. І саме вплив цих американських санкцій на компанії з ЄС набагато більше в даний момент хвилює чиновників Євросоюзу, ніж кримська афера однієї окремо взятої німецької компанії.
Андрій Миселюк, політолог, директор Інституту соціально-політичного проектування “Діалог”
