Повернувшись на Батьківщину напередодні за підтримки СБУ на підконтрольну Україні територію суддя з Сєвєродонецька Віталій Руденко розповів про дев’ять місцяців, які він провів у полоні у бойовиків “ЛНР”, повідомляє ТСН.
Про долю Віталія Руденка понад дев’ять місяців фактично нічого не було відомо. Український суддя потрапив у полон, коли на окупованій території в нього помер батько. Руденка захопили бойовики так званої “ЛНР”. Тримали в підвалі, піддавали психологічним тортурам, аби змусити співпрацювати із самопроголошеною владою. Про це в ексклюзивному інтерв’ю ТСН одразу ж після звільнення розповів сам Віталій Руденко. Подробиці катувань людей у підвалах бойовиків жахають.
“Повітря не порівняти ні з чим. Там абсолютно не так дихається”, – говорить Віталій Руденко.
Йому ще важко повірити, що вже вдома. Однак своїм найпершим обов’язком звільнений із полону добу тому Віталій Руденко вважає розповісти всім, що таке катівня за назвою “ЛНР”.
Український суддя потрапив у полон у жовтні 2016-го. На окуповану територію подався від безвиході. Помер батько. Треба їхати ховати. Руденка бойовики затримали на блок-пості. Вдягли кайданки, мішок на голову, далі – одиночна камера в підвалі колишнього Луганського СБУ.
“Є тільки коридор загальний, через який заводять і виводять арештантів. Воно чутно, коли людина заходить сама по собі, а чутно, коли людину не те що заносять, але з великими труднощами він пересувається. Коли людина стогне”, – згадує чоловік.
Перші два тижні до нього ніхто не заходив, із харчів – кухлик води і два кусні хліба. Потім почалися допити. Суддя з подивом дізнався, що бойовики мають вільний доступ до всієї бази українського Єдиного реєстру досудових розслідувань, де вся інформація про кримінальні провадження, слідчих та суддів. Одна зі справ, яку колись вів Руденко, а саме вирок сепаратисту, директору “Луганськводоканалу”, стала підставою звинуватити його в держзраді так званій “республіці”. Покарання – 20 років за ґратами.
“Держзрада у вигляді надання правової та другої допомоги іноземній державі. Коли я запитав у слідчого, якій же іноземній державі я надавав допомогу, якщо я є громадянином цієї держави і виконую обов’язки цієї держави”, – говорить Руденко.
Він знав, що був у Мінських списках на обмін. Однак бойовики вирішили його не віддавати, а використати суддю задля пропаганди. Йому запропонували зізнатися сепаратиським ЗМІ, що він відрікається од України і залишається в так званій “ЛНР”. Що буде в разі відмови, знав не з чуток.
“Одягають мішок на голову, наручники, б’ють, водою поливають. Потім б’ють електрострумом – це називається “апарат Аліса” – коли підключають до мочок вух, до кінчиків пальців і йде команда “Аліса” і включається апарат електроструму”, – говорить Віталій Руденко.
Відректися од проукраїнських поглядів його змушували і погрозами в бік дружини та дітей, хоч ті й перебували на підконтрольній Україні території. На відео, яким так ласували сепаратистські ЗМІ, видно, що Руденко дуже нервується, однак змушений казати те, що йому написали – зізнаватися в симпатіях бойовикам.
“Я українець до мізків кісток. Я був, є і залишаюся громадянином України, я патріот своєї країни. Я не продавав, не продаю і ніколи не продамся. Те, що я був змушений піти на угоду зі слідством, це вже був крок відчаю”, – каже звільнений з полону.
Через те, що пішов на поступки бойовикам, його відпустили з підвалу. Зобов’язали жити на території так званої “республіки”, але СБУ та волонтери з організації “Патріот” допомогли Руденку втекти додому.
“Відчуття словами не передаються, коли ти цього чекав 9 місяців, перебуваючи в підвалі, і твоя нога ступає на рідну землю”, – зазначає Віталій Руденко.
Уже завтра звільнений суддя побачить свою родину. Повернутися Руденко планує і до роботи. Терористам, каже, милосердя не буде.
