Міністерство закордонних справ Німеччини виступило проти визнання Голодомору в Україні 1932-1933 років геноцидом через те, що поняття геноцид не було визначено до 1951 року.
Про це в інтерв’ю українській службі Deutsche Welle заявив депутат від правлячого Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Арнольд Фаатц, який розповів про перебіг засідання петиційного комітету.
21 жовтня на відкритому засіданні петиційної комісії Бундестагу, членами якої є 28 депутатів з різних фракцій німецького парламенту, обговорювалася петиція, яка з’явилася в травні цього року. Вона зібрала понад 56 тисяч підписів, більше, ніж необхідно для розгляду.
Арнольд Фаатц, відповідаючи на питання видання, зазначив, що аргумент МЗС технократичний. Таким же депутат визнав і другий аргумент – що, крім українців, цей штучно влаштований голод мав і інші жертви, зокрема, в Росії і на Кавказі.
“Цей аргумент, на мою думку, також більше схожий на відмовку. Дві каденції Бундестагу тому вже була схожа петиція, тоді МЗС вже реагувало на неї подібними аргументами і робить це тепер знову. Я вважаю таку агрументацію досить небезпечною. Вона суперечить тій оцінці, яку ми сьогодні по праву даємо протиправним діям режиму націонал-соціалістів у Німеччині. Адже тоді незабаром нацисти почнуть вимагати, щоб гітлерівський геноцид, який так само відбувся до визначення цього поняття, також відповідним чином переоцінити. Адже це також сталося до 1951 року”, – зазначив депутат.
Фаатц усвідомлює тому, чому МЗС займає таку позицію: щоб не створювати конфронтацію з Росією. Незважаючи на те, що багато країн визнали Голодомор геноцидом, МЗС Німеччини, найімовірніше, буде наполягати на відхиленні петиції, і цілком можливо, петиційний комітет її відхилить.
Навіть якщо депутати запропонують голосувати за петицію в Бундестазі окремим пунктом, найімовірніше, вважає депутат, потрібної кількості голосів не набереться.
“Швидше за все, рішення буде: відхилити петицію, обґрунтовуючи це тим, що це, мовляв, все було жахливо, але поняття геноциду тут використовувати не можна. Інша альтернатива – передати петицію до МЗС з проханням врахувати її. Яке б рішення не було прийнято, парламенту має бути повідомлено про нього. І тоді парламент може або підтвердити, або відхилити рішення. Як правило, пропозиції петиційного комітету подаються пакетом, щоб проголосувати за них разом. І в цілому існує згода з рішеннями петиційного комітету, за винятком однієї чи двох петицій. В цьому випадку ці петиції виставляються на голосування Бундестагу окремо. Це можливо, і я думаю, що саме так і станеться. Але це окреме голосування, швидше за все, не буде мати підтримки більшості, адже МЗС дотримується іншої думки”, – пояснив депутат.
Очікується, що ще до кінця року це питання буде поставлене на порядок денний.
Нагадаємо, у грудні минулого року Палата представників Конгресу США одностайним рішенням ухвалила резолюцію, у якій Голодомор 1932-1933 рр. визнається геноцидом українського народу.
Перед цим, у жовтні, Сенат США одностайним рішенням ухвалив двопартійну резолюцію, яка стала першим в історії правовим актом Конгресу США, де Голодомор 1932-1933 рр. визнається геноцидом українського народу.
Також стало відомо, що посол України в Сполучених Штатах Америки Валерій Чалий заявляє про масовану атаку пранкерів, що телефонують політикам від його імені і закликають не підтримувати визнання Голодомору в Україні.
