На початку лютого місцеве населення Кадіївки (раніше Стаханов), яка розташована на території так званої “ЛНР”, повідомляли про випадок госпіталізації одного із продавців азіатської зовнішності, які працюють на місцевому ринку.
У нього помітили симптоми, схожі на ті, якими супроводжується уханьський коронавірус COVID-19. Нещодавно в соцмережах з’явилася інформація про 4 людей із такими ж симптомами. До того ж минулого тижня ЗМІ повідомляли про 8 госпіталізованих з підозрою на коронавірус у російському Воронежі – через це місто їздить так званий “гумконвой”. Аналіз цих факторів викликає побоювання щодо безпеки України.
Заступник начальника лікувально-організаційного управління Національної академії медичних наук, доктор медичних наук Олександр Петриченко дав відповіді на питання видання “Апостроф” (пряма мова).
Як ви оцінюєте загрозу спалаху коронавірусу в ОРДЛО?
– Звісно, треба було б перевірити хворих в ОРДЛО за допомогою тест-систем – чи це дійсно коронавірус, чи схожі захворювання. Бо якщо на тій території є хоч одна людина із коронавірусом, – це загрожує всім, хто там перебуває. Крім того, це дуже небезпечно для України: куди б цей вірус не потрапляв, розповсюджується дуже швидко – повітряно-крапельним шляхом і орально-фекальним. Ви ж бачите, що відбувається в Ірані (там померло 15 людей, серед заражених – заступник міністра охорони здоров’я), в Італії.
Чи здатні в ОРДЛО впоратися із загрозою?
– Припускаю, що такі питання там належним чином не вирішуються. Але, на жаль, Україна не може зайти в ОРДЛО. У нас самих зараз реанімують санепідемслужбу, яку закрили 5 років тому, аби ми були готові.
Але в Україні є хоча б низка організацій і хоч якась вертикаль влади, проводяться певні протиепідеміологічні заходи. Ми маємо рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я, штаб при Міністерстві охорони здоров’я, штаб при Кабміні – це дійсно фахові люди, та ж Ольга Голубовська із Медичного національного університету імені О. Богомольця, директор Інституту інфекційних хвороб Вікторія Задорожна, президент Національної академії медичних наук Віталій Цимбалюк і ДСНС. Можливо, у нас немає всього, що має бути, але певна готовність у нас є. Про стан справ в ОРДЛО я не знаю. Хоча, думаю, смертність буде така ж сама, як і скрізь – 2-3%.
– Які заходи мають відбуватися на КПВВ?
– Треба проводити такі ж заходи, як і в Китаї, і будь-де. Треба вимірювати температуру тіла. Якщо вона підвищена, є ознаки гострих респіраторних хвороб, треба передавати цих людей у відповідні стаціонари. І на підконтрольній території Донецької і Луганської областей є такі медичні заклади. Відповідно, і на “тій стороні” теж повинні так чинити. Лікарні повинні відповідати певним умовам: мати ізольовані бокси, бажано, аби повітря змінювалося у приміщеннях дуже часто, аби каналізація виходила не в річку, а знезаражувалася.
Військові, які працюють на КПВВ, мають бути забезпечені спеціальними респіраторами, які наглухо захищають від вірусу- FFP-2 або FFP-3, та спеціальними медичними нітриловими рукавичками. Можна також використовувати костюми біозахисту, але їх треба змінювати кожні 4 години. Згідно з розпорядженнями уряду, військові мають бути повністю забезпечені усім необхідним, але як відбувається насправді – хто зна.
– Чи варто нам перекривати лінію КПВВ із ОРДЛО?
– Якщо контролювати так, як всі інші кордони, застосовувати протиепідемічні заходи, то закривати його не треба. Якщо заходів неможливо дотриматися з технічної чи інших причин, тоді КПВВ треба закрити.
– Чи варто розгортати на лінії КПВВ із ОРДЛО пересувні медичні пункти з епідеміологами?
– Ні, не варто. Епідеміологи не міряють температуру. Вони аналізують, дивляться, чи виросла культура.
Проблема в тому, що зараз в Україні всього 500 епідеміологів, більшість із них – люди пенсійного та передпенсійного віку. Ми 5 років не випускали молодих спеціалістів – раніше лише один виш випускав їх близько 200 щороку.
Читайте також: На Закарпатті госпіталізували хворого на ГРВІ, який контактував в Угорщині з китайцем
