Politerno > Україна і світ > The New York Times опублікувало нові докази страт росіянами людей у Бучі

The New York Times опублікувало нові докази страт росіянами людей у Бучі

  • 20 Травня, 2022
  • 2138 Переглядів
  • 0

Свідчення та відео, отримані The New York Times, доводять, що російські десантники стратили щонайменше вісім українців у Бучі 4 березня, що є потенційним військовим злочином.

Відео є найчіткішим доказом того, що чоловіки перебували під вартою російських військ за кілька хвилин до страти.

На першому відео, яке зняли камери відеоспостереження 4 березня, видно, як рашисти ведуть дев’ятьох полонених (серед них був чоловік у характерній яскравій синій кофті).


Потім російські солдати відвели чоловіків за сусідню офісну будівлю, яку захопили та перетворили на імпровізовану базу.

На відео з дрону, знятом 5 березня, можна побачити тіла, що лежали на землі біля офісної будівлі на вулиці Яблонській, 144, а поряд із ними двох вартових росіян. Серед тіл виднівся спалах яскраво-синього кольору – чоловік у синій толстовці.


Як все відбувалося

Щоб з’ясувати, що трапилося з цими людьми, The Times провела тижні в Бучі, опитуючи свідків, поліцейських і військових. Журналісти зібрали раніше неопубліковані відео з дня страти — єдині на сьогодні докази, що дозволяють простежити останнє пересування жертв. The Times перевірила соціальні мережі на предмет повідомлень про зниклих безвісти, поспілкувалася з членами сімей жертв і вперше встановила особи всіх страчених чоловіків і чому більшість з них стали мішенню.

Це були чоловіки і батьки, робітники продуктових магазинів і заводів, які до війни жили звичайним цивільним життям. Чоловіки приєдналися до різних сил оборони за кілька днів до того, як їх убили. Майже всі вони жили в декількох хвилинах ходьби від подвір’я, в якому згодом знайшли їхні тіла.

Російські солдати вперше увійшли в Бучу наприкінці лютого, через кілька днів після початку війни, просуваючись до Києва. Українські війська були готові до наступу. ЗСУ знищили російських десантників у передній частині колони. Повідомлення про смерть та інтерв’ю з російськими ув’язненими, опубліковані в українських ЗМІ, свідчать про те, що щонайменше два підрозділи десантників — 104-й та 234-й десантно-штурмові полки — зазнали значних втрат.

Росіяни відступили та перегрупувалися, перш ніж повернутись 3 березня, пробравшись на Яблунську вулицю, довгу магістраль, що пролягала через місто. Записи камер відеоспостереження, отримані The Times, показують, що солдати, як і ті, що потрапили в засідку наприкінці лютого, були десантниками. За даними експертів Міжнародного інституту стратегічних досліджень і Королівського інституту об’єднаних служб, на відео показано, як вони керують транспортними засобами — такими як БМД-2, БМД-3 і БМД-4 — які використовуються майже виключно ВДВ Росії.

 


Десантники патрулювали територію, проводячи обшуки по домівках та діючи на вулиці Яблунській, 144. Чотириповерхову офісну будівлю росіяни перетворили на базу та польовий госпіталь.

Приблизно за 300 ярдів від цієї бази, на вулиці Яблунській, 31, 43-річний будівельник Іван Скиба та ще п’ять бійців укомплектували імпровізований блокпост, коли росіяни повернулися. У них були гранати, бронежилети та автомат, розповів Іван Скиба The Times.

Попереджені по радіо, що росіяни повернулися в Бучу і рухаються у їхньому напрямку, вони сховалися в будинку біля блокпосту разом із власником будинку 53-річним Валерою Котенком, який приносив бійцям чай і каву, – розповів Скиба.

Пізніше до них приєдналися ще двоє бійців, Андрій Дворніков та Денис Руденко, чоловік у синьому світшоті на відео. Коли чоловіки ховалися, вони надсилали повідомлення та телефонували близьким. Руденко написав своєму найкращому другові повідомлення про те, що вони потрапили в пастку. “Не дзвони. Я подзвоню пізніше”, – написав він.

Чоловіки сховалися там на ніч. Вранці 4 березня вони зрозуміли, що втекти неможливо. “Ми оточені”, – написав Руденко своєму другові. “Поки що ми ховаємося. Стріляють з бронетехніки та великокаліберних”.

Через якийсь час російські солдати, які проводили обшуки, знайшли чоловіків і під дулом зброї змусили всіх дев’ятьох, включаючи власника будинку, вийти з дому, розповів Скиба. Солдати шукали у чоловіків татуювання, які могли б свідчити про військову приналежність, і змусили деяких зняти зимові куртки та взуття. Потім провели їх до російської бази на Яблунській, 144.

Про те, що сталося далі, журналістам Times розповіли пан Скиба та сім цивільних свідків, яких російські війська також зібрали з сусідніх будинків і утримували в окремій групі від полонених бійців.

Свідки розповіли, що бачили групу полонених на стоянці перед російською базою з натягнутими на голови сорочками. 57-річний Юра Ражик, який живе перед офісною будівлею, каже, що у деяких були зв’язані руки. Російські солдати змусили їх стати на коліна, а потім майже одразу застрелили одного з чоловіків, 28-річного Віталія Карпенка, розповів Скиба. Ражик розповів, що також був свідком стрілянини.

За його словами, Івана Скибу та іншого полоненого, Андрія Вербового, забрали до будівлі, де їх допитали та побили, перш ніж Вербового застрелили. Солдати відвели пана Скибу назад на стоянку, де досі перебували інші охоронці блокпосту.

В один момент один із охоронців блокпосту зізнався росіянам, що вони бійці і цього чоловіка зрештою відпустили. Зараз цей чоловік перебуває під слідством. За даними The Timesйому інкримінують «державну зраду».

Солдати сперечалися, що робити з рештою чоловіків. «Позбавтеся від них, але не тут, щоб їх тіла не лежали», – сказав один із них, за словами Скиби.

Двоє російських солдатів вивели Скибу та інших полонених у подвір’я збоку від будівлі, де вже лежало тіло ще одного загиблого, сказав пан Скиба. The Times ідентифікувала цього чоловіка – 37-річного Андрія Матвійчука, іншого бійця, який зник безвісти днем ​​раніше. Згідно з його свідоцтвом про смерть, його убили пострілом у голову.

За словами Ражика та інших свідків, яких тримали біля офісної будівлі, вони бачили, як солдати виводили полонених із поля зору. Потім пролунали постріли.

«Мене застрелили, і я впав. Куля потрапила мені в бік», – каже Скиба. На фотографіях, якими він поділився, видно вхідну та вихідну рану в лівій частині живота. Лікар у Бучі, який лікував його травму, та медичний висновок, переглянутий The Times, підтвердили травму.

«Я впав і прикинувся мертвим», – додає він. «Я не рухався і не дихав. На вулиці було холодно, і можна було бачити дихання людей».

Пан Скиба лежав, поки солдати зробили ще один залп у поранених, які все ще рухалися. Він чекав близько 15 хвилин, поки не чув голоси солдатів. Тоді він побіг.

Тетяна Чмут, сад якої межує з подвір’ям на Яблунській, 144, була серед мешканців, яких утримували, а потім звільнили росіяни. Пізніше, 4 березня, Чмут вибігла зі свого будинку, щоб сховатися в сусідньому підвалі, вона побачила тіла, що лежали у дворі. Сусідка Тетяни Чмут, Марина Чорна, побачила тіла через два дні, коли вона вийшла зі свого підвалу після того, як російські війська, які займали її будинок, вийшли.

Тіла чоловіків, убитих на стоянці та всередині будівлі, перенесли на подвір’я і разом із шістьма іншими жертвами вони пролежали там майже місяць.


Інші свідчення, залишені росіянами, вказують на два конкретних десантних підрозділи, які могли займати будівлю. На пакувальних листах для ящиків зі зброєю та боєприпасами вказані номера 32515 та 74268 відповідно до 104-го та 234-го десантно-штурмових полків. Обидва підрозділи зазнали великих втрат під час першої спроби росіян увійти до Бучі в лютому.

Нагадаємо, з початку доби 19 травня українські бійці зі складу угруповання Об’єднаних сил відбили 14 атак ворога, на Східному напрямку українські воїни продовжують стримувати ворога. 

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь


Politerno Full

TELEGRAM

ПРИЄДНУЙСЯ
CLOSE