Українська сторона повернула з російського полону 207 військових та цивільних українців.
Про це повідомив Координаційний штаб в соцмережах і в коментарі УП.
“Наші – вдома. 207 хлопців.
Повертаємо попри все. Пам’ятаємо про кожного й кожну в полоні. Воїни та цивільні. Маємо повернути всіх. Працюємо над цим.
Зараз – чергова класна робота команди України. Буданов, Єрмак, Усов, Малюк, Клименко – молодці!”, – заявив Зеленський.
Координаційний штаб уточнюєщо це 50-ий обмін полоненими з початку повномасштабного вторгнення Росї в Україну.
Серед врятованих військовослужбовців цього разу 95 представників Збройних Сил України, 56 нацгвардійців, 26 прикордонників, 29 воїнів Територіальної оборони та один представник Національної поліції України.
180 оборонців, які повертаються додому – з рядового та сержантського складу, ще 27 – українські офіцери. Щонайменше 36 з них мають поранення або серйозні хвороби. Найстаршому зі звільнених Оборонців вже виповнився 61 рік, а наймолодшому невдовзі буде 21.
Серед звільнених військовослужбовців – захисники Маріуполя, Херсона, бійці з острова Зміїний, морпіхи та бойові медики.
Попередній обмін планувався на 24 січня. Тоді в Україну мало повернутися також понад дві сотні полонених українців. Росія заявила, що 65 українських полонених були на борту Іл-76, який упав у Бєлгородській області РФ. Україна не має жодного підтвердження цій заяві агресора.
Пропаганда Кремля оприлюднила список 65 українських військовополонених, які нібито були на борту. Пізніше російська сторона офіційно підтвердила цей список українському Координаційному штабу. Координаційний штаб зі свого боку підтвердив, що 65 українських оборонців із цього списку дійсно планувалося повернути в Україну в межах запланованого обміну 24 січня.
У Координаційному штабі нині уточнили “Українській правді”, що серед обміняних 31 січня 207 українців, немає людей з так званого “списку 65”.
Омбудсман Дмитро Лубінець зазначив, що наразі повернулося на Батьківщину 3035 українців.
Нагадаємо, Володимир Зеленський 29 січня справді звільнив головкому ЗСУ Валерія Залужного, проте через тиск міжнародних партнерів та командування української армії змушений був скасувати своє рішення.
