Незабаром практика судів стосовно мобілізації та виконання військового обов’язку може бути закрита для громадськості. Відповідний законопроект №7033-д готується прийняти Верховна Рада.
Про це повідомляє “Судово-юридична газета”.
Так, 1 травня Комітет Верховної Ради з питань правової політики рекомендував до ухвалення законопроект №7033-д, який пропонує закривати окремі відомості в Єдиному державному реєстрі судових рішень «у зв’язку із чутливістю цієї інформації в умовах війни».
«По ньому вже мали висновок комітету, але запропонували переглянути його у зв’язку з тим, що парламент ухвалив законопроект про мобілізацію. Тепер окремі види судових рішень, які стосуються санкцій за невиконання свого військового обов’язку, теж пропонується закривати» – зазначив член Комітету, народний депутат Роман Бабій.
У висновку Комітету зазначено, що «члени Комітету вважають, що під час підготовки до другого читання законопроекту №7033-д є необхідність у застосуванні статті 116 Регламенту в частині положень, що стосуються змін, внесених Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набирає чинності 18 травня 2024 року».
Раніше “Судово-юридична газета” писала, що апеляційний адмінсуд скасував постанову ТЦК про притягнення чоловіка до відповідальності за неповідомлення в 7-денний строк ТЦК про зміну персональних даних.
Крім того, як раніше писала «Судово-юридична газета», Шостий апеляційний адмінсуд вказав у своєму рішенні, що сам лише факт відмови від отримання повістки не створює склад правопорушення, зокрема у частині явки до ТЦК.
Вочевидь, у разі прийняття законопроекту, громадськість не зможе дізнатися, яка практика складається з питань мобілізації у судах.
Органи судової влади ідею законопроекту підтримали.
Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», перша редакція законопроекту 7033-д голови Комітету ВР з питань правової політики від «Слуги народу» Дениса Маслова передбачає закриття значної частини текстів судових рішень у Реєстрі.
Цікаво, що законопроект Дениса Маслова передбачає, що у текстах судових рішень мають бути закриті найменування об’єктів критичної інфраструктури. Туди входять, наприклад, виборчі комісії, ЗМІ, самі суди та органи державної влади. Отже, якщо буде йтися, наприклад, про виборчий спір, то дізнатися, хто з ким судився, буде неможливо.
Загалом до переліку об’єктів критичної інфраструктури відноситься невизначене число об’єктів. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 16.12.22 №1384, яка визначає Порядок віднесення об’єктів до критичної інфраструктури, до числа таких об’єктів можуть відносити:
- об’єкти, які займаються організацією підготовки та проведення виборів та референдумів,
- органи державної влади та місцевого самоврядування,
- засоби масової інформації,
- суди,
- органи, які відповідають за пенсійне забезпечення, соціальне страхування і соціальні послуги,
- охорону навколишнього середовища
- ринок небанківських фінансових послуг, ринок платіжних послуг тощо.
Виникає питання, чи мають у такому випадку закривати і назву суду, який виніс судове рішення, адже він теж може входити до переліку об’єктів критичної інфраструктури.
Якщо йти за логікою законодавця, то з Реєстру мають зникнути і найменування державних органів.
Загалом проект виписано досить розлого. З урахуванням того, що, як раніше писала «Судово-юридична газета», Вища рада правосуддя відмежувалася від питання визначення критеріїв, за якими слід вилучати з публічного доступу тексти судових рішень, хоча з відповідним листом до неї зверталася ДСА.
Виникає питання, як адміністратор Реєстру – ДП «Інформаційні судові системи» взагалі буде виконувати новий закон.
Як зазначало раніше у своєму зверненні Transparency International Ukraine, цим же законопроектом планується надати суддям право довільно вилучати із судового реєстру інформацію з рішень у справах, розглянутих у відкритому засіданні, що суперечить загальному принципу гласності судового процесу і несе корупційні ризики.
«Обмеження доступу до судових рішень відкине Україну на десятки років назад у демократичному поступі – до рівня Росії і Білорусі – і становитиме небезпеку для подальшого процесу інтеграції до Європейського Союзу. Наразі народні депутати України планують непропорційно обмежити українців вільно отримувати інформацію, яка становить значний суспільний інтерес, зокрема про рішення, докази у справах, а також про осіб, обвинувачених і засуджених за вчинення цих злочинів», - зазначалося у зверненні.
Раніше ми повідомляли, що Україна повідомила секретаріат Ради Європи про зміну переліку винятків із власних зобов’язань за документами РЄ, у тому числі Європейською конвенцією з прав людини та основних свобод (ЄКПЛ). У листі від 4 квітня 2024 року, про який донедавна не повідомлялося, Україна повідомила Страсбург, що надалі на її територію не поширюватимуться зобов’язання українського уряду щодо дотримання статей 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя), 10 (свобода слова) та 11 (свобода зібрань та об’єднань), стаття 2 протоколу 4 (право на вільне переміщення людей), а також три статті з першого протоколу – №1 (захист приватної власності), №2 (право на освіту), №3 (право на свободу виборів).
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру в незаконному збагаченні народному депутату від “Слуги народу” Андрію Клочку.
