Скандальний тендер щодо закупівлі спальників для переселенців вилився у кримінальне провадження. Однак крайнім зробили лише постачальника. Про інших потенційних учасників оборудки, а саме представників мерії, в повідомленні поліції навіть не згадують.
Хоча закупівля на мільйони у фірми, створеної за 5 днів до тендеру, одразу викликала скепсис в критично мислячої громадськості. Також дивно, що закупівлю для передачі навчальним закладам Тернополя спальників чомусь проводило КП «Тернопільелектротранс» – підприємство, яке спеціалізується на громадському транспорті.
Західний офіс Держаудитслужби зацікавився даним тендером і наприкінці 2023 року оцінив збитки, завдані міському бюджету, у 12,7 млн грн. Аудитори вказали на конкретні порушення: якість спальників нічим не була підтверджена, а отже не можливо визначити, на скільки вони відповідають своїй ціні.
Тернопільська міська рада в місцевому суді оскаржила вимоги Держаудитслужби щодо усунення порушень та їх наслідків. Та коли справа перейшла в Восьмий апеляційний адміністративний суд, на який мерія Тернополя не має впливу, рішення суду вже було на користь Держаудитслужби. В рішення суду йшлося, що місцевим судом «помилково» не прийнято до уваги ту обставину, що зазначена інформація на ярликах, пришитих до спальних мішків, не відповідає умовам для маркування та інформації від виробника спальних мішків, установлених Національним стандартом України. “Політерно” писало про скандал в матеріалі Спальні мішки для блекауту. Як Надал погорів на закупівельній афері.
В контексті згаданих судових баталій, а тепер ще й відкритого кримінального провадження дивує, що слідчі не взяли до уваги той факт, що мерія Тернополя чомусь відстоювала даний тендер, який призвів до шалених збитків. За даними пресслужби міськради, на рішення Восьмого апеляційного адмінсуду навіть було подано касаційну скаргу.
Водночас на офіційному сайті міської ради у січні 2024 року вкотре було надруковано брехню, що спальники відповідають нормам. При цьому у мерії чомусь «забули» вказати, що реальна вартість поставлених спальників виявилась утричі меншою.
У січні 2024 року мерія Тернополя намагалася спростувати інформацію аудиторів брехливим повідомленням. Сайт міськради не вперше публікує неправду. Зазвичай це відбувається після того, як правоохоронні органи виявляють суттєві порушення у роботі посадовців з команди Сергія Надал, які призводять до істотних збитків для громади міста.
Зрозуміло, що тендер на таку суму не міг проводитися без відома мера міста Сергія Надала. Так само навряд чи би без узгодження з ним хтось насмілився друкувати чергову неправду на сайті міськради. Та слідчі чомусь на все це вирішили не звертати уваги.
В офіційному повідомленні управління поліції краю йдеться про наступне:
«Заволодіння, розтрату та відмивання майна, одержаних злочинним шляхом, інкримінують слідчі Тернопільського райуправління поліції керівнику одного із товариств столиці. Фігурант кримінального провадження своїми діями завдав місцевому бюджету Тернополя збитки на суму у понад 12 мільйонів гривень.
У ході досудового розслідування правоохоронці спільно з працівниками УСБУ в Тернопільській області встановили, що ще 16 листопада 2022 року підприємство перемогло у тендері міської ради Тернополя із закупівлі спальних мішків відповідно до Програми захисту населення і території Тернопільської міської територіальної громади. Відповідно до умов договору підприємство зобов’язувалося надати 4500 спальних мішків.
Проте товар, який передав 33-річний житель Києва, не відповідав зазначеним вимогам. Не було на нього й сертифікату якості, а їхня вартість виявилася втричі нижчою, сплаченою міською радою.
Як з’ясувалося, підприємство було зареєстроване фактично за пʼять днів до укладення свого першого договору з бюджетною організацією. Крім того, вказане підприємство не мало у своєму використанні виробничих можливостей, які б дозволяли пошиття текстильних виробів, керівник замовив виготовлення спальних мішків у швейної фабрики із Закарпаття, яка спеціалізується на пошитті меблів.
Керівнику приватного підприємства слідчі поліції оголосили підозру за ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч. 2 ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом) Кримінального кодексу України.
Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Процесуальне керівництво здійснює Тернопільська окружна прокуратура. Триває слідство».
Читайте також: Ревізія Держаудитслужби: поліція порушила справу щодо можливих зловживань у Тернопільській міськраді