Із загальної суми у 40 млрд грн на будівництво фортифікацій відкрито кримінальних проваджень на половину цієї суми – 20 млрд грн.
Про це розповів народний депутат з фракції «Європейська Солідарність», секретар тимчасової спеціальної комісії (ТСК) у Верховній Раді, що досліджує питання фортифікацій, Михайло Боднар в інтерв’ю виданню «Цензор» для статті про поточний стан будівництва фортифікацій.
«Виявляється, що на двох напрямках – Харківському та Сумському – більш як 20 ВОПів (взводний опорний пункт, – ред.) не було побудовано за кошти, що отримали військові адміністрації», – зазначив він.
Депутат розповів, що за його ініціативи до ТСК запрошували журналістів «Бігус.Інфо», які раніше опубліковували розслідування про фортифікації. Але народні депутати з монобільшості не дуже хотіли бачити журналістів. Тому на зустрічі були лише декілька членів ТСК.
«Більшість не прийшла на зустріч з журналісткою, що розслідувала розкрадання військовими адміністраціями на будівництві фортифікацій, розповідала про фірми-одноденки, неякісне будівництво, що не відповідає сучасним вимогам, без антидронового покриття. Десь «зубів дракона» (протитанкові надовби, – ред.) немає, десь вони просто звалені на купу, немає «єгози» (колючий дріт, – ред.)», – зазначив Бондар.
«800 об’єктів фортифікації, що будували військові адміністрації, наразі на баланс має взяти Державна служба спецтранспорту (ДССТ, спеціалізоване військове формування, яке входить до системи Міністерства оборони, – ред.). Обладміністрації криком кричали, що не хочемо ні хвилини мати в себе тих фортифікацій на балансі, попри те, що саме обладміністрації були розпорядниками коштів і замовляли послуги будівництва. Але вони розуміли якість тих робіт», – розповів член ТСК.
«З тих 800 об’єктів ДССТ взяла на баланс 25, ще 150 були в процесі оформлення документації, що будуть робити з іншими пів тисячі об’єктів, у який спосіб будуть їх брати на баланс, незрозуміло, бо якість ніяка. І вже багато з тих фортифікацій знаходяться на окупованих територіях», – каже Бондар.
«Називали загальну суму у 40 млрд грн на будівництво фортифікацій, відкрили кримінальних проваджень на половину цієї суми, що 20 млрд тут же розікрали. ДССТ будує ВОП за 12-13 млн грн, а військові адміністрації – за 25 млн грн. Тобто вполовину дорожче. Ось вам і половина розкрадених грошей. А про відсоток фортифікацій, який залишився на тимчасового окупованих територіях, нам мали підготувати інформацію, ще не підготували. Але думаю, що під 20% точно є», – також розповів депутат.
«Ми хочемо зібрати у парламенті і прокуратуру, і ДБР, і НАБУ і САП, і Кабмін, щоб вони розказали про реальну ситуацію. Бо ми вже чули від прем’єра Шмигаля, що 100% все побудовано, що все добре, всі кошти освоєні, приїздили голови адміністрацій, розказували, що повністю кошти освоєні, а потім виявляється, що лише в Харківській і Сумській областях по 20 ВОП-ів не побудовані. Це ж не одне бетонне укриття. Це серія окопів, дуже великий обсяг матеріалів та робіт, що потрібний для побудови одного ВОПу, а тут більше 20 не побудовано», – зазначив Бондар.
Як повідомила авторка статті «Фортифікації на Сумщині: чому жодного договору з будівництва укріплень досі не виконано», у минулому році на Сумщині мали відбудувати систему фортифікацій загалом більш ніж на 3 млрд грн, проте жодного контракту зі створення оборонних укріплень, що проводив Департамент Сумської ОВА та Сумська служба відновлення, не завершено. Тендери були проведені через електронну систему Prozorro ще на початку, або всередині 2024 року. Загальна вартість договорів на будівництво фортифікацій склала 2,87 млрд грн. Проте станом на сьогодні в статусі виконаного, або завершеного, у Prozorro значиться лише один – на постачання матеріалів. Решта договорів на будівництво фортифікацій лишаються в статусі активних, тобто невиконаних.
29 червня американське видання The Wall Street Journal присвятило ситуації на Сумщині головний матеріал. У репортажі йдеться про те, що росія зосередила навколо Сум 50 000 військових, які переважають сили ЗСУ у співвідношенні 3 до 1. І що утримання Сумщини наразі коштує українцям більше людських жертв, ніж було можливо, зокрема через відсутність фортифікацій.
«Впродовж пів року, коли Україна утримувала територію в російській Курській області, солдати, які там воювали, вважали, шо військові готуватимуть міцні оборонні позиції на українській стороні кордону. Натомість після хаотичного і дорогого відступу з Курська вони виявили застарілі окопи без укриття від дронів», – пише американське видання.
Читайте також: Верховна Рада розглядає законопроєкт № 13423, що пропонує виключити кримінальну відповідальність за злочини під час виконання оборонних контрактів.
