Верховна Рада ухвалила закон, який повертає відібрані повноваження антикорупційним органам – НАБУ і САП.
“За” ухвалення президентського закону в цілому проголосували 331 парламентар:
“Слуга народу” – 214;
“Європейська солідарність” – 27;
“Батьківщина” – 4;
“Голос” – 16;
“Платформа за життя та мир” – 17;
“Відновлення України” – 9;
“Партія “За майбутнє” – 11;
“Довіра” – 17.
Позафракційні – 16.
Ніхто не голосував “проти”. Також ніхто не утримався від голосування. 9 депутатів не голосували.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура самостійно здійснюватиме процесуальне керівництво розслідуванням справ Національного антикорупційного бюро, а не під контролем генерального прокурора.
Керівником прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури проєкт закону визначає очільника САП. У разі відсутності керівника САП, його повноваження, згідно із законопроєктом, здійснюватиме його перший заступник, а потім – заступник. Ці особи матимуть усі повноваження керівника САП, передбачені законом.
Спори про підслідність кримінальних проваджень, які можуть належати до НАБУ, як пропонує законопроєкт, вирішуватиме генпрокурор або очільник САП або його в. о. Тоді як у випадку з БЕБ, спори про підслідність вирішуватиме лише генпрокурор.
Крім того, згідно з документом, не рідше, ніж раз на два роки, перевірку на поліграфі співробітників з доступом до держтаємниці мають проводити підрозділи внутрішнього контролю:
- Національного антикорупційного бюро;
- Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
- Бюро економічної безпеки;
- Офісу генпрокурора;
- Державного бюро розслідувань;
- Національної поліції України.
Мета цієї перевірки — виявити, чи не працюють ці співробітники на країну-агресора. Методику перевірки потрібно буде узгоджувати з СБУ.
Водночас протягом шести місяців після набрання чинності цим законом, СБУ одноразово має перевірити співробітників вищевказаних органів, які мають доступ до державної таємниці.
Як зазначає ZN.UA, відновлення незалежності НАБУ та САП – це лише перший крок на шляху президента Володимира Зеленського до виправлення ситуації, яка склалася навколо антикорупційних органів. Наступним кроком має стати призначення директора Бюро економічної безпеки, якого уряду внесла комісія з відбору. Цього з нетерпінням чекають, зокрема, й міжнародні партнери України. А от на Банковій, як стало відомо ZN.UA, говорять про можливе об’єднання БЕБ, Державної податкової служби та Державної митної служби. В ОПУ вже навіть провели нараду з цього приводу.
Крім того, президент повинен звільнити всіх організаторів та виконавців спецоперації зі знищення в Україні антикорупційних органів – Андрія Єрмака, Олега Татарова, Руслана Кравченка, Дмитра Литвина, Давида Арахамію. Тим паче, що навіть представниця ЄС в Україні Катарина Матернова та багато її колег намагаються витягти з темних вод президента воюючої країни, який загрався в автократію.
Читайте також: міністр оборони України Денис Шмигаль вважає, що після того, як Кабінет міністрів не призначив кандидата Олександра Цивінського директором Бюро економічної безпеки, комісія з відбору голови БЕБ має подати інших кандидатів на цю посаду. Про це колишній прем’єр-міністр сказав в інтерв’ю BBC News Україна.
