Моджтаба Хаменеї, син Алі Хаменеї, став основним претендентом на посаду верховного лідера Ірану за підсумками засідання Ради експертів, яка відповідає за призначення нового керівника країни.
Про це 3 березня повідомило видання The New York Times з посиланням на трьох іранських посадовців.
За словами джерел видання, оголосити про призначення Моджтаби Хаменеї мали вранці середи, 4 березня. Водночас існують побоювання, що в такому разі він може стати ціллю для США та Ізраїлю.
Опозиційне медіа Iran International увечері 3 березня повідомило, що Рада експертів «під тиском Корпусу вартових ісламської революції» обрала Моджтабу Хаменеї новим верховним лідером країни. Подібну інформацію також оприлюднило видання Deutsche Welle з посиланням на власне джерело. Офіційного підтвердження цих повідомлень наразі немає.
Джерела The New York Times також стверджують, що саме Корпус вартових ісламської революції наполягає на кандидатурі Моджтаби Хаменеї. Гвардійці КВІР переконували членів асамблеї, що Моджтаба має необхідний досвід для керування державою в умовах кризи. Він відомий тісними зв’язками з КВІР та його добровольчим формуванням «Басідж» і тривалий час діяв у тіні батька, координуючи безпекові та військові структури.
Серед інших можливих кандидатів на посаду верховного лідера газета називає члена Ради експертів аятолу Алірезу Арафі та онука засновника Ісламської Республіки аятоли Хомейні – Хасана Хомейні. Обох вважають більш поміркованими кандидатами, причому Хомейні пов’язують із реформістським крилом.
Водночас ізраїльські удари по місту Кум – одному з ключових центрів шиїтського духовенства, де мала відбутися очна зустріч асамблеї, – змусили змінити формат засідання. За даними агентства Fars, пов’язаного з КВІР, будівля, по якій було завдано удару, на момент атаки була порожньою.
Експерт із питань Ірану та шиїзму в Університеті Джонса Гопкінса Валі Наср зазначив, що обрання Моджтаби може свідчити про посилення впливу жорсткої лінії КВІР у владі.
Водночас інші аналітики прогнозують неоднозначну реакцію суспільства: прихильники режиму сприймуть його як продовжувача справи «мученика»-батька, тоді як опоненти влади – як символ незмінності системи, що, за даними правозахисників, лише останніми місяцями призвела до загибелі щонайменше 7000 людей.
Політик Абдолреза Даварі, близький до Моджтаби Хаменеї, в інтерв’ю NYT припустив, що у разі призначення той може спробувати позиціонувати себе як реформатора на кшталт Мохаммеда ібн Салмана у Саудівській Аравії, назвавши можливе призначення «оновленням» системи.
Передача влади від батька до сина традиційно не вітається у шиїтській духовній еліті, особливо в Ісламській Республіці, що постала після повалення монархії 1979 року.
Додатковою перешкодою вважали те, що Моджтаба не має високого духовного сану та не обіймав офіційних державних посад. Крім того, з 2019 року він перебуває під санкціями США.
Це лише другий випадок в історії Ісламської Республіки, коли Асамблея експертів обирає верховного лідера: у 1989 році вона надала повноваження Алі Хаменеї, який понад чотири десятиліття зосереджував у своїх руках практично необмежену владу.
Нагадаємо, глава Пентагону Піт Гегсет окреслив плани США щодо прискорення операції проти Ірану і висловив очікування, що менш як за тиждень американські і ізраїльські військові повністю контролюватимуть повітряний простір країни.
