Журналіст Євген Плінський заявив, що на засіданнях фракції «Слуга народу» народні депутати відкрито порушували питання тиску з боку правоохоронних органів і вимагали його вирішення, фактично пов’язуючи це з голосуванням за законопроєкти.
«У лютому народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк заявляла, що такі вимоги лунали безпосередньо на засіданнях фракції. За її словами, це не був поодинокий випадок, і питання знову піднімалося на закритих зустрічах», — уточнює автор.
За інформацією ZN.UA, під час цих обговорень депутатам повідомляли про нібито досягнутий «компроміс» із НАБУ щодо «збереження парламентської незалежності». Зокрема, йшлося про те, що вже відкриті справи передаватимуться до суду, а нові виклики та негласні слідчі (розшукові) дії у цих провадженнях нібито не плануються.
Інші учасники зустрічей із головою фракції Давидом Арахамією також говорили про додаткові ідеї в рамках так званого «стратегічного відновлення роботи парламенту».
Водночас, як раніше повідомляло видання, розслідування щодо народних депутатів у справі голови транспортного комітету і друга екс-першого помічника президента Сергія Шефіра Юрія Кіселя не лише тривають, а й потенційно можуть бути розширені.
«Розслідування точно не обмежується епізодами щодо шістьох депутатів: детективи копають як горизонтально, так і вертикально. За нашою інформацією, близько 20 депутатів уже були на допитах у НАБУ. І це не фінал», — зазначала редакторка відділу внутрішньої політики Інна Ведернікова.
Водночас, за даними джерел видання, позиція генпрокурора Руслана Кравченка наразі стримує розширення кола фігурантів.
Після появи інформації про можливі домовленості керівництво антикорупційних органів публічно відреагувало, фактично спростувавши сам факт будь-якого «компромісу». Директор НАБУ Семен Кривонос заявив, що жодних домовленостей щодо зміни підходів до розслідувань не існує.
«НАБУ і САП не укладали з парламентарями чи будь-якими іншими суб’єктами жодних домовленостей щодо непереслідування за вчинення корупційних злочинів», — наголосив він.
У САП зайняли аналогічну позицію. Керівник прокуратури Олександр Клименко підкреслив, що жодних «індульгенцій» для народних депутатів не існує і не може існувати.
«Якщо є достатньо доказів — парламентар буде притягнутий до відповідальності незалежно від прізвища і партійної приналежності», — заявив він.
Водночас Клименко окремо нагадав про ключову деталь: рішення щодо початку проваджень і проведення слідчих дій щодо народних депутатів залежать від генерального прокурора. Саме він визначає, чи буде справа зареєстрована, і чи отримають слідчі дозвіл на подальші дії.
Нагадаємо, Верховна Рада викликала голову Антимонопольного комітету Павла Кириленко до парламенту для доповіді щодо ситуації з цінами на пальне та можливого зговору на ринку АЗС.
