Національне антикорупційного бюро України (НАБУ) пропонує змінити у законодавство щодо внесення застави як запобіжного заходу, аби внесені за підозрюваниих кошти були дієвим запобіжним заходом, “а не кешбеком від вкрадених активів”.
Про це повідомив керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов у Facebook.
“Останній кейс НАБУ і САП порушив важливе питання про застави. Ми часто бачимо ваші коментарі про те, що “зловили і відпустили”. Поговоримо детальніше про запобіжні заходи, а саме про заставу”, – зазначив Абакумов.
Він пояснив, що мета застави у кримінальному процесі – гарантувати належну поведінку підозрюваного та виконання ним покладених судом процесуальних обов’язків. “У справах НАБУ і САП це одна з найбільш поширених альтернатив триманню під вартою. Втім, як свідчить практика, у деяких випадках застава перестала бути запобіжником і сама стала елементом кримінальної економіки”, – зазначив Абакумов.
Як приклад, керівник підрозділу детективів НАБУ привів справу “Мідас”. За його словами, мільйони гривень вносяться як застави за топпосадовців із рахунків компаній із сумнівною господарською діяльністю, які формально не мають до цих людей жодного відношення.
“Їхні засновники та директори часто не можуть пояснити ані чим насправді займаються їхні компанії, ані чому вони раптом вирішили внести мільйони гривень застави за підозрюваних. Не можуть, бо за ширмою таких підставних осіб стоять інші люди – реальні бенефіціари цих компаній. Люди, які не хочуть, щоб про їхню участь стало відомо”, – зазначив він.
При цьому Абакумов розкрив механізм цих схем. Зокрема, джерелом коштів є готівка, акумульована в результаті протиправної діяльності. Для потреб підозрюваного її фактично обмінюють на безготівкові кошти, які вже знаходяться на рахунках компаній. Після цього саме компанія формально виступає заставодавцем і перераховує гроші на відповідний рахунок.
На прикладі справи “Мідас” він розповів, що розцінки за таку послугу були різними, від 10% до 30% від суми застави. “Тобто це вже не просто спосіб допомогти конкретному підозрюваному. Це ще і доволі прибутковий бізнес”, – розповів Абакумов.
Детектив НАБУ дорікнув, що у випадку з заставою фінансовий моніторинг не спрацьовує, бо, на практиці, гроші перераховуються, застави вносяться, а підозрювані виходять на волю належної перевірки законності внесених коштів.
“І тоді фактично застава стає платою за мовчання. Видатки кримінального середовища на збереження самого себе… А застава виходить стає кешбеком для держави. Саме тому правила визначення застави та процедура її внесення потребують негайних законодавчих змін”, – сказав Абакумов.
Абакумов вважає, що зареєстрований законопроєкт №15388 від 8 липня 2026 року може стати хорошою основою для таких змін.
“Держава повинна перевіряти компанію, яка раптом вирішила внести за підозрюваного десятки мільйонів гривень. Хто її реальний власник? Звідки у неї ці гроші? Які відносини пов’язують заставодавця з підозрюваним? І головне – чи мають ці кошти законне походження?.. Застава має залишатися дієвим запобіжним заходом, а не кешбеком від вкрадених активів”, – сказав керівник підрозділу детективів НАБУ.
Нагадаємо, уряд доручив Міністерству фінансів України активізувати процес продажу державного “Сенс Банку” на тлі операції НАБУ “Форест Гамп”.
Читайте також: на думку директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентина Бадрака, сьогодні переваги українських ударів у форматі deep і middle strike відчуваються все менше, оскільки дрони — це та сфера, у якій РФ нарощує військові спроможності найшвидше.
