Українські аудитори виявили системні проблеми у військових закупівлях: переплати за озброєння, роботу через посередників та повторні контракти з компаніями, які раніше не виконували своїх зобов’язань. За підсумками 2024 року держава втратила близько $1,2 млрд.
Про це повідомляє The New York Times.
Видання отримало понад 700 сторінок конфіденційних аудитів Державної аудиторської служби та внутрішнього аудиторського підрозділу Міністерства оборони. Документи охоплюють 2024–2025 роки й детально показують, як працювала система закупівель зброї та боєприпасів.
Україна переплачувала за зброю
Аудитори неодноразово фіксували випадки, коли Міністерство оборони купувало озброєння дорожче, ніж могло придбати його безпосередньо у виробників.
Зокрема, у 2024 році, коли Україні потрібно було закупити ракет на сотні мільйонів доларів, агентство уклало угоду з чеським посередником. При цьому, за даними аудиту, існували значно дешевші пропозиції на ті самі вироби, зокрема безпосередньо від виробника.
Посередники, за даними аудиторів, відігравали значну роль у закупівлях. Вони зазвичай додавали до вартості товару щонайменше 3%, що збільшувало витрати держави й приносило компаніям десятки мільйонів доларів.
Попри зауваження аудиторів, у 2025 році військові закупівельники знову укладали вигідні для посередників контракти, навіть коли ті самі товари можна було придбати дешевше напряму.
Колишній радник Агенції оборонних закупівель Тамерлан Вахабов заявив NYT, що такі переплати мають безпосередні наслідки для армії.
У результаті у нас немає грошей, щоб замовляти більше зброї. І нам не вистачає тієї кількості боєприпасів, яка потрібна. І це повторювана модель, — сказав він.
Контракти отримували компанії, які вже зривали поставки
Аудити також виявили, що держава продовжувала працювати з підрядниками, які раніше не виконували контрактів або фігурували у кримінальних провадженнях.
Серед десяти найбільших постачальників Міноборони семеро отримали нові замовлення, хоча до цього порушували умови контрактів або їхнє керівництво перебувало під слідством у кримінальних справах. Один із підрядників укладав нові угоди, перебуваючи під заставою у справі про корупцію.
Загалом аудитори виявили 18 компаній, які раніше не виконували договірних зобов’язань. Шість із них, за даними перевірки, не виконали жодного контракту, але все одно продовжували отримувати нові замовлення.
Окремий випадок стосується виробника спеціалізованих дронів. Компанія мала поставити 600 безпілотників, але не передала замовнику жодного. Після цього вона отримала новий контракт ще на 1950 дронів. Вчасно за ним поставили лише 50 одиниць.
Аудитори не пояснили, чому такі компанії продовжували отримувати державні замовлення. Колишні посадовці та експерти, яких цитує NYT, пов’язують проблеми із корупцією та неналежним управлінням.
Зброю купували без гарантії поставки
В іншому випадку Агенція оборонних закупівель уклала угоду через посередника на постачання з Туреччини некерованих авіаційних ракет калібру 70 мм.
Турецький виробник попередив українську сторону, що не зможе поставити обіцяні посередником обсяги. Попри це, державна угода була укладена.
Як зазначають аудитори, військові також придбали ці ракети без підтвердження того, що вони пройшли необхідні випробування. Одна з них вибухнула у пусковій установці та серйозно пошкодила український вертоліт Мі-8 під час бойового завдання. Через інцидент розпочали кримінальне розслідування Служби безпеки України.
Аудитори зафіксували втрати на $1,2 млрд
Проблеми із закупівлями відбувалися на тлі значного зростання прибутків оборонних компаній в Україні та за кордоном.
NYT наводить приклад чеської Czechoslovak Group, великого виробника та торговця озброєнням, який цього року вийшов на біржу та повідомив інвесторам про значні прибутки від продажів Україні.
Водночас перевірки українських закупівель показали масштаб втрат держави. Лише за 2024 рік аудитори оцінили збитки від шахрайства, марнотратства та неналежного управління приблизно у $1,2 млрд.
При цьому Агенція оборонних закупівель відмовилася коментувати висновки аудитів NYT.
