Україна через невиконання зобов’язань перед міжнародними кредиторами недоотримала 29,5 мільярда доларів фінансової допомоги та в жовтні зіткнулася з кризою ліквідності державного бюджету. Уряд призупинив фінансування капітальних видатків, відклав платежі на суму 39 мільярдів гривень і не провів через казначейство платежі ще на 46 мільярдів гривень.
Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко, виступаючи у Верховній Раді під час години запитань до уряду
«У результаті невиконання взятих на себе міжнародних зобов’язань ми вже недоотримали 29,5 мільярда доларів. Цю цифру потрібно скоригувати з урахуванням останніх траншів. Але все одно обсяг коштів, які мають надійти до кінця року, надзвичайно великий. І зараз це питання виживання України. Ми всі маємо розуміти, наскільки це критично», — заявив міністр.
За його словами, проблеми з виконанням міжнародних зобов’язань накопичувалися ще з 2025 року. Зокрема, Україна не отримала 4,25 мільярда доларів макрофінансової допомоги, які мали надійти у серпні-вересні
«Це еквівалент півтора місяця доходів державного бюджету та податків, що сплачуються бізнесом. Тобто це дуже значний ресурс, якого ми не отримали, і тому у нас є певні проблеми», — пояснив Марченко.
Міністр повідомив, що загальна потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становила близько 50 мільярдів доларів. Однак надходження виявилися значно меншими за заплановані. Замість очікуваних у середньому 4,5 мільярда доларів щомісяця з січня по травень країна отримувала приблизно по 1,5 мільярда.
Січень — 2,4 мільярда доларів
Лютий — 1,5 мільярда
Березень — 1,7 мільярда
Квітень — 1,3 мільярда
Травень — 500 мільйонів
Червень — 11,3 мільярда доларів від Європейського Союзу
Таким чином, за перші п’ять місяців Україна отримала 7,4 мільярда доларів замість очікуваних 22,5 мільярда. Червневі надходження суттєво покращили ситуацію, але не усунули накопичені проблеми.
У жовтні гроші на низку видатків закінчилися. Марченко вперше охарактеризував те, що відбувається, як кризу ліквідності бюджету
«На жаль, у жовтні ми опинилися в ситуації кризи ліквідності. Наразі фінансуються лише оборонні видатки, пенсії, заробітні плати та соціальна допомога», — сказав він.
За словами міністра, уряд ухвалив рішення призупинити капітальні видатки до відновлення достатніх залишків на єдиному казначейському рахунку.
«Мова йде не про скасування програм чи відмову від робіт. Мова йде про перенесення частини видатків на кінець року», — підкреслив Марченко.
На кінець року перенесено платежі приблизно на 39 мільярдів гривень. Крім того, станом на 12 жовтня в казначействі залишалися нереалізованими платежі на суму 46 мільярдів гривень.
Серед них — витрати на ремонт доріг, утримання адміністративних центрів, ремонт виправних установ, придбання шкільних автобусів, ремонт житлового фонду, підготовку до опалювального сезону та закупівлю резервних джерел електропостачання.
Окремо міністр повідомив про призупинення бюджетного відшкодування податку на додану вартість підприємствам на загальну суму 18 мільярдів гривень.
Уряд намагається компенсувати брак коштів за рахунок додаткових внутрішніх запозичень, практично виконавши річний план залучення коштів на внутрішньому ринку.
Марченко перелічив законодавчі та кадрові рішення, від яких залежить подальше отримання міжнародної допомоги.
Серед них — запровадження оподаткування міжнародних посилок, законодавчі рішення щодо приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), призначення членів Рахункової палати, ухвалення закону про оцінку майна, відновлення конкурсів на державну службу та відновлення положень законодавства щодо політично значущих осіб (PEP).
«Ми можемо надолужити згаяне та виконати реформи й зобов’язання, які стоять перед парламентом і урядом», — заявив міністр.
Він закликав депутатів присвятити поточний тиждень голосуванню за необхідні законопроекти.
«Гроші нам не дають просто так. Не дають просто так. Щоб отримати кошти, ми маємо спільно виконати план дій і наші зобов’язання», — наголосив Марченко.
Проблеми з міжнародним фінансуванням супроводжуються скороченням внутрішніх доходів бюджету.
За січень-вересень загальний фонд державного бюджету недоотримав майже 50 мільярдів гривень запланованих доходів, причому 32 мільярди припали лише на серпень і вересень.
За підсумками всього 2026 року недоотримання податкових платежів може сягнути 70 мільярдів гривень.
Міністр назвав серед основних причин російські удари по підприємствах, знищення складів, пошкодження логістичних маршрутів, блокування портів та падіння споживчої впевненості.
За даними, наведеними Марченком, за перші вісім місяців року українська економіка продемонструвала практично нульове реальне зростання валового внутрішнього продукту.
Річна інфляція у вересні прискорилася до 10 відсотків.
«Важко очікувати, що знищений бізнес платитиме податки в тому обсязі, який було заплановано. Але це не означає, що ми не вживаємо заходів для відновлення», — пояснив міністр.
Марченко повідомив, що уряд веде переговори з Європейським союзом, Міжнародним валютним фондом, Світовим банком та країнами «Великої сімки».
У 2026 році Україна, за наведеними ним даними, вже отримала від ЄС 10 мільярдів євро і розраховує до кінця грудня залучити ще 17 мільярдів євро.
«Наше завдання — не просто домовитися про загальні обсяги допомоги. Нам потрібні конкретні графіки надходження коштів, передбачуваність фінансування та узгодженість рішень на рівні всіх ключових партнерів», — заявив міністр.
Фінансові проблеми не обмежуються поточним роком. На 2027 рік непокрита бюджетна потреба України оцінюється в 30 мільярдів євро, а додаткова непокрита потреба оборонного сектору — ще в 40 мільярдів євро.
За словами Марченка, уряд розраховує покрити ці потреби за сприяння міжнародних партнерів.
Незважаючи на критичне становище з фінансуванням, міністр запевнив, що уряд зберігає контроль над поточними бюджетними виплатами.
«Я думаю, що ситуація перебуває під контролем. Єдине, що ми не можемо контролювати, — це виконання наших міжнародних зобов’язань», — заявив Марченко.
Суми — феноменальні.
Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив, що рівень підготовки столиці за “планами стійкості” найнижчий, серед усіх регіонів країни. Через це він розпочав консультації щодо “безпекових та управлінських рішень”. Своєю чергою міський голова Києва Віталій Кличко відкидає звинувачення у зриві підготовки столиці до опалювального сезону: каже, що це намагання влади знищити місцеве самоврядування.
