У Франції протести учнів переросли в ліворадикальні та пропалестинські погроми. Горіла історична ратуша, сотні поранених. ФОТО

  • 18.10.2026
  • 12 Переглядів
  • Comments Off

17 жовтня у Франції на акції протесту проти зростання цін у країні вийшли 800 тис. людей. У низці міст демонстрації переросли в погроми, мародерство та сутички.

Про це інформує BFMTV.

За останніми даними, правоохоронці затримали приблизно 1800 осіб.

У Парижі та інших містах було пошкоджено автомобілі та магазини. У Марселі протестувальники увірвалися до мерії. В Ліоні підпалили туристичний офіс, а в Бордо постраждав поліцейський об’єкт.

У місті Лімож учасники протестів підпалили історичну ратушу XIX століття, пише AFP.

У місті в протестах взяли участь приблизно 5 тис. людей, серед них кілька сотень “радикалізованих та вкрай агресивних” людей, заявив префект департаменту Верхня В’єнна, центром якого є Лімож, Моріс Барат.

“Вони підпалили будівлю, в якій були люди, посадові особи, муніципальні поліцейські та агенти служб”, – підкреслив він.

У результаті будівля, побудована в 1883 році і внесена до списку історичних пам’яток Франції, практично знищена.

“Тих, хто вчинив вандалізм, нападав на префектури та підприємства, а також грабував навіть наші ратуші, буде притягнуто до відповідальності та покарано. Ми всі будемо єдині проти сіячів хаосу, які прагнуть лише знищити наші інституції”, – прокоментував події в X президент країни Еммануель Макрон.

За даними МВС Франції, внаслідок заворушень понад 500 поліцейських, жандармів та пожежників дістали поранення.

Тим часом ЗМІ повідомляють, що в Парижі протестувальник загинув після того, як знепритомнів на вулиці під час протестів. А в Сент-Етьєні демонстранту відірвало кисть руки гранатою, яку кинули правоохоронці.

Контекст

Протести 17 жовтня стали продовженням демонстрацій у Франції, які розпочалися наприкінці вересня з протестів старшокласників. Учасники вимагають покращення умов навчання, скаржаться на нестачу вчителів, переповнені класи, перевантажений розклад та незадовільний стан шкільних будівель. Головні вимоги — виділення 10 мільярдів євро на фінансування ліцеїв, ліквідація дефіциту вчителів та скасування суперечливої державної платформи для вступу до вишів Parcoursup.

До студентів швидко долучилися профспілки, працівники дитячих садків та відроджений рух «жовтих жилетів». Люди вийшли на вулиці через різке подорожчання продуктів харчування, пального, високі ціни на енергоносії та житлову кризу на тлі загального скорочення державних витрат.

Заворушення відбуваються на тлі наближення президентських виборів у Франції (запланованих на квітень 2027 року), що значно радикалізує риторику як лівих, так і правих сил.

Поки сотні тисяч громадян мітингували мирно, до них долучилися радикальні угруповання (зокрема, ультраліві сили) та звичайні злочинці. Вони використали масові скупчення людей як «живий щит» для нападів на державні установи

Сутички швидко перетворилися на банальне пограбування. У Парижі, Марселі, Ліллі, Ліоні, Бордо та інших містах масово трощили й грабували не лише супермаркети та аптеки, а й люксові бутики (Guerlain, Hermès, Louis Vuitton, Rolex). У Парижі молодики навіть намагалися штурмувати знаменитий універмаг «Галерея Лафаєт».

Протестувальники почали штурмувати символи державної влади. Вони увірвалися до мерій Марселя та Лілля, а в Ліможі внаслідок підпалу була практично повністю знищена історична будівля ратуші, якій понад 140 років. У Парижі радикально налаштовані групи намагалися прорватися до Єлисейського палацу.

Окрім соціально-економічних вимог, на вулицях міст з’явилася гостра ліворадикальна та пропалестинська символіка. Наприклад, у Парижі демонстранти одягли в хіджаб кінну статую Жанни д’Арк, що викликало додаткове збурення в суспільстві.

Проти демонстрантів, які запускали піротехніку та кидали бруківку, поліція застосувала водомети, сльозогінний газ і спецпідрозділи по боротьбі з міським насильством (зокрема, CRS 8). Частина суспільства вважає дії поліції непропорційними, що лише посилює агресію на вулицях.

Ситуація у Франції вже вийшла на міжнародний рівень. Президент США Дональд Трамп різко прокоментував події, пов’язавши їх із кризою міграції, та закликав французьку владу негайно закрити кордони. Окрім того, аналогічні (хоч і менші за масштабом) спалахи протестів та сутичок через зростання цін зафіксовані в сусідній Італії (зокрема в Мілані) та Бельгії.



Діліться у соцмережах: