Хто є чий в Офісі президента. Зв’язки та сфери впливу

перший заступник керівника Офісу президента України

Більше п’яти років Україна прожила без першого заступника керівника ОП. Попередником Сергія Кислиці на цій посаді був Сергій Трофімов, який обіймав її з 25 червня 2019 р. по 4 листопада 2020 р. Разом із звільненням Трофімова Володимир Зеленський своїм указом взагалі скасував цю посаду, але 5 січня 2026 р. відновив її, щоб одразу призначити на неї Кислицю.

Щоб зрозуміти, що це означає, варто згадати попередню кар’єру Кислиці. Майже шість років, з 9 березня 2014 р. по 5 лютого 2020 р., він був заступником міністра закордонних справ. П’ять років, з 18 грудня 2019 р. по 21 грудня 2024 р., пропрацював у Нью-Йорку постійним представником України при ООН. Тож коли 12 лютого 2025 р. він повернувся до МЗС на посаду першого заступника міністра, можна було очікувати, що це не остання сходинка в його кар’єрі.

Було декілька хвиль прогнозів, що він отримає посаду міністра, з огляду на його переваги над Андрієм Сибігою: більший досвід, досконаліша англійська, ліпші навички переговорника. Але після відставки Андрія Єрмака перед Кислицею відкрилася інша можливість.

8 грудня 2025 р. Зеленський повідомив журналістам, що Кислиця є одним з кандидатів на посаду керівника ОП. “Він дуже мені зараз допомагає в перемовному треку, це дуже важливо”, — пояснив він і зазначив, що у разі призначення Кислиці головним напрямком роботи ОП “буде міжнародка”, бо “не впевнений, що Кислиця готовий на внутрішні питання витрачати час”. Зазначимо, що Кислиця був членом усіх делегацій України для участі в переговорному процесі, які створював Зеленський, починаючи з травня 2025 р.

Зрештою Зеленський захотів забрати на Банкову і Буданова, і Кислицю. Свої мотиви він повідомив журналістам 30 січня 2026 р.: “Я зібрав в Офісі, в дуже близькій команді тих людей, які займаються переговорами або які потенційно можуть це робити. Цим я показав, що буде від України тільки одна комунікація, буде “один човен”, один переговорний напрям, а не три чи чотири чи більше”.

Звісно, було б негарно понижувати в посаді одного зі своїх провідних переговорників. Тому Зеленський зробив Кислиці “горизонтальне переміщення” з МЗС в ОП, зберігши йому статус першого заступника.

Але це переміщення знадобилося не лише для того, щоб зібрати Буданова і Кислицю в “одному човні”. У Зеленського був й інший мотив. Дональд Трамп зробив своїми головними переговорниками з Росією та Україною мільярдера Стіва Віткоффа та свого зятя Джареда Кушнера, відтіснивши держсекретаря Марко Рубіо. Тому перемовини по лінії дипломатичних відомств відійшли на другий план, а на перший вийшли безпосередні контакти між Білим домом і Банковою.

Втім, поки що сподівання Зеленського на Кислицю виявилися перебільшеними. Той залишається відданим дипломатичним звичаям і не знайшов “ключиків” до Віткоффа та Кушнера, які цими звичаями нехтують.

заступник керівника Офісу президента України

Серед усіх заступників Буданова найдовше сидить в своєму кріслі Ігор Жовква. З вересня 2014 р. він керував головним департаментом зовнішньої політики та європейської інтеграції Адміністрації президента; з серпня 2019 р. — головним управлінням з питань зовнішньої політики директорату з питань зовнішньої політики Офісу президента. 13 вересня 2019 р. Володимир Зеленський призначив його заступником керівника ОП. На цій посаді Жовква пересидів вже двох шефів: Андрія Богдана та Андрія Єрмака.

Спочатку Жовква відповідав в ОП за всю зовнішню політику. Але 31 травня 2021 р. Зеленський на прохання Єрмака призначив заступником керівника ОП Андрія Сибігу і своїм указом розбив директорат з питань зовнішньої політики на два: директорат з питань зовнішньої політики та стратегічного партнерства і департамент з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Сибізі дістався перший напрямок, а Жовкві — другий. “До першочергових завдань Ігоря Жовкви належатиме координація співпраці з віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та Верховною Радою”, — повідомив сайт президента і процитував завдання, поставлене Єрмаком: “Потенціал усіх владних інституцій України має бути використаний на сто відсотків для того, щоб ми могли забезпечити повноправну інтеграцію нашої держави до структур Євросоюзу та НАТО, як це й визначено президентом Володимиром Зеленським”.

До функціоналу Жовкви входить комунікація з офісами лідерів європейських країн. Про одну таку комунікацію він розповів на телемарафоні, поскаржившись на статтю тодішнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного “Сучасна позиційна війна і як у ній перемогти”, опубліковану в The Economist 1 листопада 2023 р. За словами Жовкви, після виходу статті йому телефонував “один із керівників кабінету лідерів”. “Вони в паніці питають: “Що доповідати моєму лідерові? Ви справді в глухому куті?” Ми такого ефекту хотіли досягти цією статтею?” — обурився Жовква. За його словами, Залужний своєю статтею допоміг ворогові: “Я б найменше, що робив, — це коментував для преси, для відкритої публіки те, що відбувається на фронті, те, що може відбутися на фронті, якісь варіанти. Тому що ми тоді полегшимо роботу агресора”.

Про цей випад Жовкви одразу ж розповіла газета The New York Times. “Це був разючий публічний докір, який сигналізував про розкол між військовим та цивільним керівництвом у й без того складний для України час”, — зазначило видання.

12 квітня 2024 р. Сибіга перейшов з ОП до МЗС, а його місце в ОП зайняв Микола Точицький, який, втім, пробув там недовго — з 15 квітня по 5 вересня 2024 р. Відтоді сфера відповідальності Жовкви дещо розширилася. Однак він фактично не має стосунку до мирних переговорів, а в інших зовнішньополітичних питаннях грає другорядну роль.

заступник керівника Офісу президента України

Серед заступників керівника ОП, яких привів на Банкову Андрій Єрмак, найдовше обіймає свою посаду Олег Татаров. Відповідний указ Володимира Зеленського датовано 5 серпня 2020 р. Упродовж п’яти з половиною років Татаров здобув величезний вплив. Причому найбільше наростання впливовості Татарова було й найменш помітним для суспільства, адже сталося вже після початку великої війни.

Єрмак був зациклений на контролі максимального широкого кола процесів, а Татаров мав удачу і хист довести свою спроможність стати “точкою збирання” для шефа. В результаті всі силові відомства, в тому числі прокуратура (слідство й нагляд), а також частково судова гілка влади опинилися в одній вертикалі під неформальним впливом Татарова.

Тривалий час Татаров не був самостійним центром впливу, скоріше довіреною особою Зеленського і Єрмака з надзвичайними повноваженнями для вирішення делікатних питань.

Однак хоча Татарова на Банкову привів Єрмак, це не означало, що Татаров весь час залишався людиною Єрмака. Він перетворився на людину безпосередньо Зеленського. І в останні тижні перед звільненням Єрмака Татаров був серед тих, хто доносив до Зеленського думку, що Єрмака слід позбутися.

Людьми Татарова називають директора ДБР Олексія Сухачова, голову Нацполіції Івана Вигівського та його першого заступника — начальника головного слідчого управління Максима Цуцкірідзе. Серед останніх кадрових рішень Зеленського два вважаються перемогами Татарова: це призначені 8 січня 2026 р. нові очільники Дніпропетровської ОДА Олександр Ганжа (до того був начальником ГУ Нацполіції в тій же області) і Чернівецької ОДА Руслан Осипенко (до того був начальником ГУ Нацполіції в Донецькій області).

заступник керівника Офісу президента України

Попередником Олени Ковальської на посаді заступника керівника ОП був Олексій Дніпров, який закріпився на Банковій задовго до приходу туди Андрія Єрмака: з 3 лютого 2015 р. обіймав посади заступника глави Адміністрації президента, керівника Апарату Адміністрації президента, керівника Апарату Офісу президента; з 9 липня 2021 р. працював заступником керівника ОП. Якраз у 2021 р. Єрмак і запросив на Банкову Ковальську. Вона не мала жодного уявлення про апаратну роботу, зате проявила володіння навичками рекламних кампаній на посаді директора департаменту маркетингу АТ “Державний ощадний банк України”, яку обіймала з 2016 р.

Спочатку Ковальська керувала в ОП головним управлінням стратегічних комунікацій директорату з питань інформаційної політики. У 2022 р. Єрмак проявив до неї особливу довіру: вона отримала посаду керівника Кабінету керівника ОП. І впродовж двох років вона була найближчою співробітницею Єрмака.

А далі настав час замінити нею Дніпрова на посаді заступника керівника ОП. Відповідні укази Володимир Зеленський підписав 29 березня 2024 р. У спадок від Дніпрова вона отримала курування над директоратом з питань внутрішньої та гуманітарної політики. 5 липня 2024 р. Зеленський замінив Дніпрова Ковальською на посту співголови Ради з молодіжних питань при президентові України. Втім, частина функціоналу Дніпрова дісталася не Ковальській, а її колезі Ірині Мудрій.

заступник керівника Офісу президента України

29 березня 2024 р. одночасно з Ковальською посаду заступника керівника ОП отримала Ірина Мудра. Їй поступився місцем Андрій Смирнов, який, як і Дніпров, якого замінила Ковальська, не був членом команди Єрмака: з 2015 р. він був депутатом Дніпропетровської облради від партії “Укроп”, Зеленський призначив його заступником керівника ОП 10 вересня 2019 р.

Мудра і Ковальська з однієї “кузні кадрів” — “Ощадбанку”. Ковальська з 2016 р. керувала там департаментом маркетингу, а Мудра з 2015 р. — юридичною групою. З 20 травня 2022 р. Мудра працювала заступником міністра юстиції.

В ОП Мудрій дісталася сфера відповідальності не лише Смирнова, а й частково Дніпрова. У спадок від Смирнова вона отримала курування над директоратом з питань правової політики, а від Дніпрова — над департаментом з питань громадянства, помилування, державних нагород. 20 вересня 2024 р. Зеленський замінив Дніпрова Мудрою на посту голови Комісії при президентові України з питань громадянства.

Досвід роботи Мудрої в державному “Ощадбанку” теж не забуто. 5 листопада 2024 р. Кабмін вніс її як представника президента України до складу конкурсної комісії з визначення претендентів на посади незалежних членів наглядової ради державного банку. На цьому посту Мудра замінила Ростислава Шурму, який був заступником Єрмака до 3 вересня 2024 р.

заступник керівника Офісу президента України

Одним з найголовніших конституційних повноважень президента є призначення і звільнення голів місцевих державних адміністрацій. Формально це робиться за поданням Кабінету міністрів, а реально голів обласних держадміністрацій добирають на Банковій. Для цього є спеціальний заступник керівника ОП, якому підпорядковано директорат з питань регіональної політики.

Зеленський 25 червня 2019 р. призначив на цю посаду Кирила Тимошенка. Він залишався незалежним від Єрмака, коли той очолив ОП. Але зрештою непереборні обставини змусили Тимошенка написати заяву на звільнення, і 24 січня 2023 р. Зеленський призначив на його місце протеже Єрмака — Олексія Кулебу, який до того майже рік очолював Київську ОДА. Завдяки цьому Єрмак отримав частковий контроль над регіональною політикою. Для повного контролю йому не вистачало мати свою людину на аналогічній посаді в уряді. Нагода сталася під час переформатування уряду 5 вересня 2024 р. Того дня Верховна Рада призначила Кулебу віцепрем’єр-міністром з відновлення України — міністром розвитку громад і територій, а Зеленський звільнив його з посади в ОП. 8 вересня 2024 р. на його місце був призначений Віктор Микита, який до того майже три роки (з 10 грудня 2021 р.) очолював Закарпатську ОДА.

Микита родом з Закарпаття, з вересня 2003 р. проходив службу на оперативних та керівних посадах в СБУ. Зокрема, у 2015-2018 рр. керував спецпідрозділом управління СБУ в Закарпатської області по боротьбі з організованою злочинністю. Банковій була потрібна саме така людина, щоб зруйнувати вплив родини Балог в області та утвердити власний вплив. І Микита з цим завданням впорався, вправно використовуючи можливості воєнного стану.

Це відкрило перед ним перспективи подальшого кар’єрного зростання. Про те, що він дуже добре зарекомендував себе на Банковій, засвідчило обрання його 3 березня 2023 р. головою Палати регіонів Конгресу місцевих та регіональних влад при президентові України. Головою Конгресу за посадою є Зеленський; головою президії Конгресу з 29 липня 2021 р. був Єрмак; виконавчим секретарем президії Конгресу за посадою був Кулеба.

Тож не дивно, що саме Микита замінив в ОП Кулебу, коли той перейшов працювати в уряд. Разом із посадою Кулеба передав Микиті пост виконавчого секретаря президії Конгресу. У свою чергу Микита 27 вересня 2024 р. передав повноваження голови Палати регіонів Конгресу очільнику Львівської ОДА Максиму Козицькому, який теж був надійною опорою Єрмака.

На відміну від Кулеби, Микита опікується також і партією “Слуга народу”. Він зберігає за собою посаду голови Закарпатської обласної парторганізації, на яку його обрали ще 3 вересня 2022 р. Ледь встигнувши переїхати на Банкову, він вже 19 вересня 2024 р. провів нараду з головами регіональних організацій “слуг народу” .

В ОП Микита отримав широку сферу відповідальності: не лише Кулеби (регіональна політика), а й Шурми (економічна політика) і частково Юлії Соколовської (соціальна політика). Шурма був звільнений з посади заступника керівника ОП 3 вересня, Соколовська і Кулеба — 5 вересня. У підпорядкуванні Микити опинились два директорати: з питань регіональної політики та з питань соціально-економічної політики. З огляду на це Зеленському навіть довелося змінювати положення про Конгрес місцевих та регіональних влад: 4 червня 2025 р. він указав, що виконавчим секретарем президії Конгресу є заступник керівника ОП, “до відання якого віднесені питання регіональної та соціально-економічної політики”. 12 листопада 2024 р. Кабмін замінив Шурму на Микиту на посту заступника голови Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі.

Після зміни керівника ОП позиції Микити не похитнулися. Він навіть в певному сенсі сам став Єрмаком. 30 січня 2026 р. під головуванням нового керівника ОП Буданова відбулося засідання президії Конгресу місцевих та регіональних влад. “Я провів попередні консультації з головою Конгресу — президентом України Володимиром Зеленським та за їх результатами висуваю кандидатуру заступника керівника Офісу президента Віктора Микити на посаду голови президії. Віктор Федорович виявив найкращі організаційні здібності, в тому числі у роботі з Конгресом”, — заявив Буданов. І Микиту було обрано головою президії (раніше цей пост належав Єрмаку).

Однак це не означає, що тепер він має монополію на добір кандидатур на голів ОДА. Тут у нього серйозним конкурентом є інший заступник Буданова — Татаров.

заступник керівника Офісу президента України

Не завжди посада заступника керівника ОП є впливовою. Іноді вона виглядає як “почесне заслання” для того, хто раніше займав важливіше крісло. Першим таким прикладом під час президентства Зеленського стала Соколовська, яка працювала міністром соціальної політики в уряді Олексія Гончарука, а в уряд Дениса Шмигаля не потрапила. Вона була заступницею Єрмака чотири з половиною роки (з 12 березня 2020 р. по 5 вересня 2024 р.), але так і не стала його людиною.

Соколовська була вимушена звільнити свій кабінет в ОП, щоб передати його новій “почесній засланці” — Ірині Верещук. Остання майже три роки (з 4 листопада 2021 р. по 5 вересня 2024 р.) пропрацювала віцепрем’єром — міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

До початку великої війни її найбільшим досягненням стало створення надійного шляху для російських танків через Кримський перешийок. “23 листопада 2021 року пообіцяла, що впродовж трьох місяців команда Мінреінтеграції запустить шатли на КПВВ “Чонгар” та “Каланчак”: від пункту пропуску до адмінмежі. Сьогодні шатли поїхали. Завдання виконано. На тиждень раніше дедлайна”, — похвалилася вона у фейсбуці 14 лютого 2022 р. А 24 лютого цим маршрутом скористався ворог.

Якою реінтеграцією займалося її міністерство після повномасштабного вторгнення, залишалося загадкою для українців, і зрештою на Банковій вирішили тихенько його ліквідувати. Але Верещук надто багато знає, щоб її можна було відпустити у вільне політичне плавання, тому 8 вересня 2024 р. Зеленський призначив її заступницею Єрмака.

Директорат з питань соціальної політики та охорони здоров’я, який підпорядковувався Соколовській, було переналаштовано під Верещук; з 3 січня 2025 р. це директорат з питань ветеранської політики, внутрішньо переміщених осіб, охорони здоров’я та прав дитини.

Також вона отримала деякі важелі впливу. Зеленський 4 червня 2025 р. затвердив Верещук секретарем (а Єрмака — головою) Координаційної ради з питань реабілітації та підтримки військовослужбовців, інших осіб, які беруть участь в обороні України. Кабмін 3 вересня 2025 р. затвердив Верещук співголовою Міжвідомчої координаційної ради з питань охорони психічного здоров’я та надання психологічної допомоги особам, які постраждали внаслідок збройної агресії РФ проти України.

заступник керівника Офісу президента України

29 листопада 2024 р. Зеленський вирішив, що одна посада заступника керівника ОП має заміщуватися військовослужбовцем ЗСУ з граничним військовим званням генерал-лейтенант. Рішення цілком правильне, хоча й запізніле, з огляду на те, що повномасштабна війна йшла вже третій рік. “Призначив полковника Павла Палісу заступником керівника Офісу — бойовий командир, командир 93-ї бригади “Холодний Яр”. Він добре розуміє, що в бригадах, на фронті, і мені потрібна саме така людина, щоб точно знав в щоденному режимі інформацію безпосередньо з фронту”, — повідомив Зеленський українцям у вечірньому відеозверненні.

Паліса замінив на посаді Романа Машовця, який був заступником Єрмака з 22 квітня 2020 р. по 30 грудня 2024 р. і не здобув великого авторитету ані у війську, ані на Банковій. Як спадок від Машовця у підпорядкування Палісі перейшов департамент з питань національної безпеки та оборони. Тут слід уточнити, що початково в структурі ОП, затвердженій Зеленським 20 червня 2019 р., існував директорат з питань національної безпеки та оборони. Директорат за своїм статусом вищий від департаменту; він не лише виконує вказівки, а й висуває ініціативи — як записано в положенні про ОП, директорати здійснюють експертний аналіз процесів в Україні і світі та готують за його результатами пропозиції для президента з питань формування та реалізації внутрішньої і зовнішньої політики держави. Однією з перших ініціатив Єрмака, який був призначений керівником ОП 11 лютого 2020 р., стало перетворення директорату з питань національної безпеки та оборони на департамент. Відповідний указ президента вийшов 13 квітня 2020 р. І це цілком відповідало світосприйняттю Зеленського, який 25 вересня 2019 р. з трибуни Генасамблеї ООН запевняв людство, що “війну неможливо виграти перемогами”.

Цю помилку було виправлено лише 30 грудня 2024 р., коли Зеленський відновив в ОП директорат з питань національної безпеки та оборони. В департаменті було передбачено для військових лише дві посади головного консультанта з граничним військовим званням полковник. В директораті Зеленський своїм указом від 21 березня 2025 р. збільшив це число до п’яти: один заступник генерального директора, два завідувача відділу і два головних консультанта (усі з граничним військовим званням полковник).

11 травня 2025 р. в інтерв’ю “Армія TV” Паліса розповів, що його робота в ОП — “звичайно, це дуже велика відповідальність, але й можливість донести потреби бригад, які тримають оборону на передньому краї, до вищого керівництва держави”. Також він сформулював свої завдання: “Основні задачі — зробити так, щоб підрозділам на передньому краї було легше виконувати свої завдання, донести всю проблематику і шляхи вирішення до вищого керівництва держави, всіляко сприяти і налагодити комунікацію між управлінцями на всіх рівнях”. На жаль, ця система почала створюватися лише наприкінці 2024 р., хоча мала б ефективно діяти ще під час підготовки до початку великої війни.

24 лютого 2026 р., у роковини повномасштабного вторгнення, Зеленський присвоїв Палісі військове звання бригадного генерала.

перший заступник начальника Управління державної охорони України — начальник служби безпеки президента України

Найближчою до Володимира Зеленського особою є керівник його особистої охорони Максим Донець. Вони однолітки, обидва народилися у Кривому Розі та закінчили Криворізький економічний інститут Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.

Донець популярний у соцмережах: присвячена йому сторінка в YouTube має 150 тисяч підписників. І він найуспішніший бодігард України.

“До 2019 року його регулярно помічали серед охорони олігарха Ігоря Коломойського та голови Волинської облради Ігоря Палиці. Поруч із Зеленським чоловік почав з’являтись на початку виборчої кампанії, — розповідало видання chas.news. — Зеленський користування охороною олігарха пояснював тим, що його команда мала контракт з компанією, де працює Донець, одним із компаньйонів в ній був Андрій Богдан”.

Богдан був адвокатом Коломойського. Зеленський, обійнявши посаду президента, одразу зробив Богдана очільником своєї адміністрації, яку невдовзі перейменував на офіс. Проте Богдан протримався на Банковій менше 9 місяців, а Донець супроводжує Зеленського досі.

29 травня 2019 р., на десятий день свого президентства, Зеленський видав указ про призначення Донця заступником начальника Управління державної охорони (УДО) України — начальником служби безпеки президента України. 25 січня 2022 р. він підняв його в статусі до першого заступника начальника УДО, а 28 березня 2022 р., невдовзі після початку великої війни, присвоїв йому військове звання бригадного генерала.

Близькість до президента дозволила Донцю впливати і на кадрові рішення президента. Зокрема, говорять, що саме за його порадою Зеленський призначив на посаду начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України (з якої пішов Буданов заради посади керівника ОП) Олега Іващенка, який до того очолював Службу зовнішньої розвідки України.

прессекретар президента України

Першим прессекретарем Володимира Зеленського була Юлія Мендель. Вона працювала на нього з 3 червня 2019 р. Про те, що вона йде з посади, стало відомо 30 квітня 2021 р. Після того ОП оголосив конкурс, який тривав майже два місяці. На посаду претендувало близько 70 кандидатів.

На першому етапі майбутній спікер президента повинен був записати відеозвернення. На другому етапі залишилось близько 10 осіб. Вони пройшли кілька співбесід у Єрмака і його радника Михайла Подоляка, відповідального за медіанапрямок. Потім кілька півфіналістів повинні були виконати завдання, зокрема, як відповідати на критичні запитання журналістів. Зрештою Зеленський провів фінальну співбесіду з двома кандидатами. 24 червня Подоляк повідомив Радіо Свобода результат: “Речник — Сергій Никифоров. Зараз — деякі юридичні формальності. Трошки пізніше буде представлений пан Сергій”. Ще до офіційного призначення Никифоров супроводжував Зеленського під час офіційного візиту президента до Литви, який відбувся 6-7 липня.

Отже, стати речником Зеленського мав шанси лише той, хто сподобався Єрмаку. Але треба було ще сподобатися Зеленському. Тут Никифоров мав вагому перевагу: він теж народився у Кривому Розі, у 2006–2007 рр., на початку журналістської кар’єри, працював кореспондентом на криворізькому телеканалі “Рудана”.

9 липня 2021 р. сайт президента повідомив, що за результатам відбору та співбесіди після завершення всіх процедур, необхідних для оформлення, на посаду прессекретаря президента призначено Сергія Никифорова. “Зважаючи на його досвід професійної роботи в журналістиці, очікуємо подальшої розбудови ефективної комунікації з представниками засобів масової інформації, формування прозорої системи висвітлення діяльності президента України”, — анонсував сайт. Оскільки Никифоров зберігає посаду вже 4,5 роки, можна зробити висновок, що він виправдав очікування і зараз система висвітлення діяльності президента прозора, а комунікація з представниками медіа ефективна.

радник президента України з питань комунікацій

В ОП колишній журналіст Дмитро Литвин почав працювати в 2021 році, увійшовши до медійної команди, яка мала опікуватися якістю комунікації президента з суспільством. Литвину вдалося привернути увагу начальства до своїх навичок, після чого він отримав важливу посаду спічрайтера Зеленського, якої, втім, немає у штатоному розкладі. Формальності було закрито 8 вересня 2024 р., коли Зеленський призначив Литвина своїм радником з питань комунікацій. За оцінками деяких медіа, Зеленський контактував з Литвином ледь не частіше, ніж з Єрмаком, якщо останнього звично називали “правою рукою” президента, то першого почали називати “лівою рукою”. Коротко кажучи, Литвин перетворився на одну з ключових фігур в оточенні Зеленського.

Це одразу відчули на собі деякі незалежні медіа. “Як відомо УП, саме Литвин є тією людиною, яка опускає по владній вертикалі заборону для чиновників та силовиків спілкуватись із “Українською правдою”, ділитися з нею інформацією чи й просто ходити на інтерв’ю та івенти. Саме Литвин віднедавна викреслює УП зі списків запрошених редакцій на зустрічі з президентом. Саме він телефонує з криками до людей, які ігнорують ці заборони”, — розповіла “Українська правда” 10 жовтня 2024 р.

Литвин фактично керує усією інформаційною політикою Банкової. Раніше він ділив цю функцію із старшою радницею Єрмака Дарією Зарівною, але вона звільнилася з Банкової ще 4 липня 2025 р., залишивши Литвина без конкурентів. Можна припустити, що після відставки Єрмака вплив Литвина на Зеленського ще збільшився. Що не можна вважати позитивним явищем з огляду на контроверсійність цієї персони. Тут варто нагадати, як 15 років тому на lb.ua вийшла програмна стаття Литвина “Україні вигідно розпустити свою армію”, де він проголосив, що Україні потрібно “не реформувати, а розпускати ні на що не придатну в сучасних умовах і не здатну бути оновленою армію”. “Війна в Грузії 2008 року показала, що жодна держава на планеті не втрутиться у війну, яку веде Росія. Тому навіть якщо уявити цілком фантастичний сценарій війни Росії проти України (хоча навіщо їм військова експансія, якщо російські гроші завойовують Україну досить ефективно?), то хіба можуть бути у цій війні суттєві шанси на перемогу в України? Наша держава не може підтримувати свої збройні сили навіть на пристойному для четвертого покоління воєн рівні. Про п’яте та шосте покоління — і мови бути не може. При цьому призовне рабство триває”.

Сам Литвин вдало уникнув “призовного рабства”. “Відвідував деякі курси Національної академії оборони. Це дозволило мені не потрапити до армії та стати “офіцером запасу”. Коли присягався на вірність тому, у чому довелося жити, пропустив шматочок про “захист конституційного ладу”. Офіцер, який приймав присягу, схвально посміхнувся. Усі тут чудово розуміють, що служити можна лише власній мрії “, — розповів він російському сайту snob.ru. Мрією він назвав “купити віллу Малапарте на Капрі”.

Якщо зараз сказати українському воїну, що він присягався захищати “конституційний лад”, то можна отримати по пиці. Українські воїни поклялися “захищати українську державу, непохитно стояти на сторожі її свободи і незалежності” та присяглися “ніколи не зрадити народу України”. Ця військова присяга затверджена Верховною Радою 6 грудня 1991 р. і відтоді не змінювалася. А захищати “конституційний лад” — це з тексту військової присяги в Росії.

радник — уповноважений президента України з питань санкційної політики

Невдовзі після початку великої війни керівництво України почало думати про санкції проти агресора. Було створено українську Робочу групу з питання санкцій проти Росії; секретарем її став позаштатний радник ОП Владислав Власюк. Також він став секретарем Міжнародної робочої групи з питань санкцій проти Росії, очолюваної Єрмаком та Майклом Макфолом.

6 вересня 2022 р. Власюк став першим заступником керівника і першим секретарем міжвідомчої групи Task Force UA, що займається пошуком та вилученням активів осіб, причетних до збройної агресії РФ. 24 липня 2023 р. вже у статусі радника керівника ОП він увійшов до наглядової ради “Сенс Банку” (раніше “Альфа-банк”), який перед тим був націоналізований.

16 серпня 2024 р. Володимир Зеленський призначив Власюка своїм уповноваженим з питань санкційної політики. Він опікується санкціями не лише проти ворогів України, а й проти тих, кого Зеленський вважає своїми особистими ворогами, наприклад, проти Петра Порошенка. “Президент Зеленський допустився акту політичної корупції, використавши надзвичайний механізм санкцій для усунення з виборів давнього політичного опонента і особистого ворога. Він негласно ініціював і керував процесом підготовки проєкту через Власюка”, — стверджує адвокат Порошенка Ілля Новіков про санкції, запроваджені РНБО і Зеленським 12 лютого 2025 р.

Батько Владислава Власюка Віктор Власюк теж доволі відома фігура. Працюючи лікарем Вінницької МСЕК (Медико-соціальної експертної комісії), він, як виявило розслідування oboz.ua 16 жовтня 2024 р., “купив 13 квартир і три Tesla, на дружину-пенсіонерку оформив шестикімнатні апартаменти в центрі Києва”.

30 грудня 2024 р., за місяць після звільнення Єрмака, “Дзеркало тижня” повідомило, що вакантну посаду може зайняти Власюк. “Президент Володимир Зеленський заявив, що вже визначився з кандидатурою глави свого офісу. За даними ZN.UA від джерела в ОПУ, на сьогоднішній день цією кандидатурою є уповноважений із санкційної політики Владислав Власюк, — йшлося в повідомленні. — В офіс президента Власюка привела радниця вже колишнього глави ОПУ Андрія Єрмака Дарія Зарівна, з якою вони разом навчалися. Згодом Власюк спрацювався з Єрмаком і в них вибудувалися близькі стосунки. Дехто в офісі президента називає Власюка “власністю” Єрмака”.

Якщо це була спроба запобігти призначенню Власюка, то вона вдалася: публікація викликала значний негативний резонанс, і 2 січня 2026 р. Зеленський зробив керівником свого офісу не Власюка, а Буданова.

радник Кабінету президента України Офісу президента України

Окрім санкцій проти Росії, невдовзі після початку великої війни керівництво України почало думати і про гарантії безпеки для України. Було створено Міжнародну робочу групу з безпекових питань та євроатлантичної інтеграції України, яку очолили тодішній керівник ОП Єрмак і колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен. Проєктним менеджером цієї групи з травня 2022 р. став Олександр Бевз. З березня 2023 р. він був позаштатним радником Єрмака з питань міжнародних комунікацій, реалізації Формули миру, гарантій безпеки України тощо.

З серпня 2023 р. Бевз є членом наглядової ради АТ “Укрексімбанк” як представник держави від комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. Раніше люди Єрмака потрапили до наглядових рад “Ощадбанку (Роза Тапанова) та “Сенс Банку” (Владислав Власюк).

Бевз був членом усіх делегацій України для участі в переговорному процесі щодо досягнення справедливого і сталого миру, які створював Володимир Зеленський, починаючи з травня 2025 р. Спочатку він фігурував там у статусі радника Єрмака. 28 листопада 2025 р., звільнивши Єрмака з посади керівника ОП, Зеленський наступним указом затвердив новий склад делегації, в якому вже немає Єрмака, а Бевз фігурує як “радник Кабінету президента України Офісу президента України”.

представник президента України у Конституційному суді України

Першим представником Зеленського у КСУ був Федір Веніславський. Він обіймав цю посаду з 3 червня 2019 р. по 12 вересня 2022 р. Паралельно з 29 серпня 2019 р. він засідав у Верховній Раді, куди був обраний за списком партії “Слуга народу”. Коли це суміщення посад почало створювати незручності, тодішній керівник ОП Єрмак підшукав заміну — свого позаштатного радника Сергія Дембовського. Його й призначив Зеленський своїм представником у КСУ, увільнивши від виконання цих обов’язків Веніславського.

Дембовський відомий тим, що був суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ) з лютого 2011 р. по серпень 2017 р., тобто від самого створення ВССУ в результаті судової реформи Януковича — Портнова і до початку його ліквідації. Він брав участь у конкурсі до нового Верховного суду і був допущений до кваліфікаційного оцінювання, однак до фінального етапу не дійшов, після чого подав заяву про звільнення у відставку з посади судді.

Під час роботи у ВССУ найбільше Дембовський запам’ятався тим, що був суддею-доповідачем по справі Павліченків. 23 січня 2014 р., під час Євромайдану, Дембовський оголосив, що ВССУ залишив без задоволення касаційну скаргу адвокатів Дмитра та Сергія Павліченків і залишив у силі раніше прийняті рішення Голосіївського районного суду та Апеляційного суду, які засудили Дмитра Павліченка до довічного ув’язнення, а його старшого сина Сергія Павліченка — до 13 років позбавлення волі, визнавши їх винними у вбивстві судді Шевченківського райсуду Києва Сергія Зубкова 21 березня 2011 р. Після втечі Януковича Верховна Рада звільнила Павліченків, оголосивши їх політв’язнями. 18 листопада 2023 р. Сергій Павліченко загинув на фронті; він служив у 78 окремому десантно-штурмовому полку ЗСУ.

військовий омбудсман

В умовах повномасштабного вторгнення ворога різко зросла суспільна важливість дотримання прав військовослужбовців. На третій рік великої війни на потребу захистити захисників звернув увагу і Зеленський. Існувало три варіанти: розширення секретаріату омбудсмана, тобто уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (цю посаду з 1 липня 2022 р. обіймає Дмитро Лубінець); заснування посади військового омбудсмана, призначуваного парламентом; заснування посади військового омбудсмана, призначуваного президентом. Зеленський обрав третій варіант, який дозволяє йому цілковито контролювати рухи військового омбудсмана.

30 грудня 2024 р. своїми указами він розширив структуру Офісу президента, додавши до неї свого уповноваженого з питань захисту прав військовослужбовців та членів їх сімей, і призначив на цю посаду Ольгу Кобилинську. На той час вона була більше відома під своїм дівочим прізвищем Решетилова як співзасновниця Медійної ініціативи за права людини — української правозахисної громадської організації, яка системно досліджує воєнні злочини та інші порушення прав людини, спричинені російсько-українською війною.

Це було тимчасове рішення; того ж вечора Зеленський повідомив українцям, що Решетилова “буде займатися зараз підготовкою законопроєкту про військового омбудсмена — таку інституцію маємо створити. І це не просто щоб була одна людина — треба системну роботу, щоб у омбудсмена був апарат, всі реальні можливості впливати на ситуацію і допомагати”.

Законопроєкт, розроблений Решетиловою, був внесений Зеленським 8 травня і прийнятий Верховною Радою 17 вересня 2025 р. Він набрав чинності 20 вересня, а 15 жовтня Зеленський своїми указами звільнив Кобилинську з посади свого уповноваженого і призначив її військовим омбудсманом.

У законі записано, що військовий омбудсман призначається на посаду президентом України строком на п’ять років. Але якщо Кобилинська в якомусь питанні піде всупереч Зеленському, той миттєво може її звільнити. В законі записано, що військовий омбудсман звільняється з посади, зокрема, в разі “прийняття президентом України відповідного рішення у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням його повноважень”.

керівник апарату Офісу президента України

ОП хоч і не є органом влади, але має свій досить численний апарат. “Згідно з наказами керівника апарату Офісу президента України, наданими до Державного управління справами, станом на 30 липня 2019 року на посади в Офіс президента України призначено 142 працівники”, — повідомило Державне управління справами у відповідь на інформаційний запит УНН.

Першим керівником апарату ОП був Олексій Дніпров. З 29 квітня 2016 р. він керував апаратом Адміністрації президента. Зеленський 20 червня 2019 р. реорганізував Адміністрацію президента в Офіс президента, 25 червня 2019 р. затвердив положення про ОП і того ж дня призначив Дніпрова керівником апарату ОП.

Дніпров протримався на цій посаді два роки. А потім Зеленський затіяв рокіровку. 9 липня 2021 р. Дніпров пересів у крісло заступника керівника ОП, відповідального за гуманітарний напрямок (29 березня 2024 р. він поступився цією посадою Ковальській, яка до того керувала кабінетом Єрмака). А його крісло зайняла його підлегла Марія Вітушок.

“Керівником апарату Офісу президента України призначено Марію Вітушок, яка є кадровим дипломатом, має відповідний досвід роботи за кордоном та значний досвід роботи в державній системі України, зокрема на посадах в апараті РНБО, Кабінеті міністрів, Адміністрації президента”, — повідомив сайт ОП.

В Адміністрації президента Вітушок працювала з 2015 року. За президента Петра Порошенка вона дослужилася до посади заступника керівника головного департаменту стратегічного планування та оперативного забезпечення — керівника департаменту стратегічного планування АП. Зміна президента пішла їй на користь. Вітушок увійшла до кола осіб, найбільше наближених до Зеленського, і отримала посаду керівника Кабінету президента України. В положенні про ОП записано, що Кабінет президента України є самостійним структурним підрозділом ОП, керівник якого підпорядковується безпосередньо президенту України (а не керівнику ОП). І ось цю впливову посаду отримала Вітушок.

Звісно, ця посада геть не публічна. Журналістам “Схем” вдалося побачити Вітушок пізно увечері 27 січня 2021 р. на виході з ресторану “Княжий град” у центрі Києва. “Ресторан залишили троє людей: керівник Державного управління справами Ігор Лисий, керівниця кабінету президента України Марія Вітушок та заступник начальника Управління державної охорони Ігор Пискун — відомства, яке здійснює охорону перших осіб держави. Услід за ними “Схеми” помітили, що заклад залишив ще один чоловік — начальник Управління державної охорони генерал-майор Сергій Рудь”, — розповіли журналісти. Ігор Лисий у відповідь на запит розповів “Схемам”, що зустріч в ресторані “мала на меті обговорення організаційних питань використання зазначеного приміщення під час зустрічі іноземних делегацій”. Тобто Вітушок була людиною одного рангу з керівниками ДУС і УДО і разом з ними організаційно забезпечувала заходи в Києві за участю Зеленського.

Не дивно, що згодом Зеленський саме її поставив керувати апаратом ОП замість Дніпрова. І нещодавня відставка Єрмака навряд чи послабила її позиції.

заступник керівника апарату Офісу президента України — керівник департаменту документального забезпечення

Серед заступників керівника апарату ОП Марії Вітушок найбільш впливовим і досвідченим є Ігор Стасенко. Він прийшов на Банкову більш як 21 рік тому — в лютому 2005 року в складі команди Віктора Ющенка — і невдовзі отримав посаду керівника головної служби документального забезпечення Секретаріату президента. У квітні 2005 р. Ющенко присвоїв йому третій ранг державного службовця, у лютому 2007 р. — другий, у березні 2009 р. — перший (найвищий).

Але Стасенко не звичайний держслужбовець. Він закінчив Рязанське вище повітряно-десантне командне училище і воював в Афганістані. У лютому 2007 р. Ющенко нагородив орденом Богдана Хмельницького III ступеня “Стасенка Ігоря Вікторовича — учасника бойових дій в Афганістані, керівника головної служби документального забезпечення Секретаріату президента України, полковника у відставці”.

Янукович спочатку понизив Стасенка в посаді до першого заступника, але невдовзі повернув його в крісло головного документаліста Банкової — в той час його посада називалася “керівник головного управління документального забезпечення Адміністрації президента”. Петро Порошенко не лише зберіг його на посаді, а й розширив її: вона отримала назву “заступник керівника апарату Адміністрації президента України — керівник головного департаменту документального забезпечення”.

Володимир Зеленський, вирішивши перетворити Адміністрацію на Офіс, саме Стасенка поставив на чолі комісії з реорганізації Адміністрації президента. Стасенко не лише зберіг свою посаду на Банковій, а й приріс статками. Згідно з його декларацією, поданою 21 березня 2025 р., у нього 2023 року з’явився житловий будинок під Києвом (у Ворзелі) 211 кв. м, а 2024 року — квартира у Києві 90 кв. м.

Паралельно з Ігорем Стасенко зробив кар’єру його син Дмитро Стасенко, який уже майже 21 рік працює в митних органах. З лютого 2025 р. він очолює Волинську митницю. Нещодавно, 21 січня 2026 р., НАБУ повідомило, що його детективи “провели обшуки на митному пості “Луцьк” Волинської митниці, а також на інших об’єктах нерухомості, якими, зокрема, користувалися службові особи вказаного підрозділу. За результатами обшуку одного з таких об’єктів виявили та вилучили понад $850 тисяч”. Під “іншими об’єктами нерухомості” мається на увазі не що інше, як бек-офіс, тобто тіньовий офіс для тіньових оборудок.

“Це бек-офіс грошей, які вони зібрали, — пояснює нардеп Ярослав Железняк, який очолює ТСК з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб, що могли завдати шкоди економічній безпеці України. — Зібрали лише за грудень, і там, говорять, окрім грошей знайшли багато чого цікавого, в тому числі з розподілом, кому і скільки треба віднести ось частину цієї суми, в тому числі з вказівкою Офісу президента. Чому я тут згадав про Офіс президента? Мої джерела стверджують, що Волинська, Одеська, Чернівецька і в залежності від сезону Львівська митниці знаходяться під прямим підпорядкуванням Офісу президента”.

генеральний директор директорату з питань правової політики Офісу президента України

Хоча працівники апарату ОП зазвичай непублічні, бувають і винятки. Найгучніший з них — Віктор Дубовик, який з травня 2024 р. працює в ОП генеральним директором директорату з питань правової політики.

Дубовик перейшов працювати в ОП слідом за нинішньою заступницею керівника ОП Іриною Мудрою, яка обіймає цю посаду з 29 березня 2024 р., а до того працювала заступником міністра юстиції. До переходу в ОП Дубовик кілька років очолював Офіс протидії рейдерству Мін’юсту.

Перша гучна справа, за яку взялися Мудра і Дубовик, це розробка Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2024-2026 роки. Попередня Стратегія на 2021-2023 роки була затверджена указом Володимира Зеленського 11 червня 2021 р. і залишилася значною мірою невиконаною через різні обставини. На початку травня 2024 р. Мудра повідомила, що в ОП розпочато роботу над розробкою Стратегії на 2024-2026 роки, а у червні Дубовик озвучив її основні пункти. У липні Дубовик розповів, що в рамках Стратегії буде реформовано юридичну освіту, а у вересні повідомив, що реформа юридичної освіти “незабаром знайде своє втілення в Стратегії”. З огляду на масштабність планів часові рамки майбутнього документу розширили на три роки. У жовтні 2024 р. Мудра повідомила, що проєкт Стратегії до 2029 р. “вже підготовлено” і незабаром відбудеться його презентація. Але цього не сталося.

7 березня 2025 р. Дубовик повідомив, що Стратегія “готова на 99%”. “Єдине питання, яке перешкоджає підписанню тексту Стратегії президентом, є момент узгодження руху України до Європейського Союзу з тими стратегічними документами, які ми ще маємо підписати. Тобто нам необхідно визначити, яким чином буде синхронізована наша правова система з правовою системою ЄС”, — розповів він на VII судовому форумі Асоціації адвокатів України.

Тобто цілий рік Мудра і Дубовик витратили на розробку документа, який зрештою виявився не узгодженим з нашою євроінтеграцією. Стратегія досі не побачила світ.

Друга гучна справа, за яку взялися Мудра і Дубовик, це конкурс на посаду директора БЕБ. У січні 2025 р. Дубовик за згоди своєї начальниці Мудрої подав документи на конкурс. 12 травня 2025 р. “Українська правда” анонсувала, що “зібрана про Дубовика інформація наштовхує на думку про те, що за допомогою колишнього керівника Офісу протидії рейдерству влада, цілком імовірно, виношує плани “рейдернути” БЕБ”. Але невдовзі Дубовик відчув, що омріяна перемога вислизає, і у фейсбуці почав різко критикувати конкурс. 11 червня він заявив: “Коли хтось каже про чесність та відкритість цього конкурсу — мені стає просто смішно”.

Наступного дня голова Антикорупційного центру “Межа” Мартина Богуславець розповіла у “Дзеркалі тижня”, що для зриву конкурсу готується “справжній судовий штурм”: “У судах уже зареєстровано шість позовів проти комісії, яка обирає нового очільника Бюро. У такий спосіб спробують зупинити фінал конкурсного відбору”. Один з позовів подала мистецька громадська організація, яка, за твердженням Богуславець, “пов’язана з кандидатом від Офісу президента — Віктором Дубовиком через партнера у юридичній практиці”.

Зрештою європейські партнери не дали зірвати конкурс і наполягли на призначенні переможця Олександра Цивінського директором БЕБ. Але Дубовик зіграв свою роль: як не переміг, то хоч насолодився участю у кампанії з паплюження конкурсу.

У грудні 2025 р. оголошено конкурс на посаду голови Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Дубовик подався і туди. 11 березня 2026 р. разом із 13 конкурентами він успішно пройшов перший етап — тестування на знання законодавства.

радник президента України з питань інфраструктури та взаємодії з громадами (поза штатом)

Позиція позаштатного радника може бути глухим кутом у кар’єрі, а може — і трампліном до нових звершень. Саме другий варіант очікується від Олександра Кубракова, який пережив опалу і повернувся до команди Зеленського.

Кубраков обіймав посаду віцепрем’єр-міністра з відновлення України — міністра розвитку громад, територій та інфраструктури з 1 грудня 2022 р. по 9 травня 2024 р. За даними “Української правди”, питання позбавлення Кубракова посади обговорювалося в Офісі президента з кінця 2023 р. — “відколи його викреслили з шорт-листа улюбленців Володимира Зеленського… Недовіру до урядовця з боку Банкової спричинила наближеність віцепрем’єра до партнерів зі США. Його тісна комунікація з представниками американського бізнесу і посольства дуже не подобалась главі держави та керівнику ОП Андрію Єрмаку”. Ще однією претензією до Кубракова УП назвала те, що він “співпрацював із НАБУ”.

Відставка Єрмака дала Кубракову надію на повернення. 16 січня 2026 р. Зеленський повідомив у соцмережах, що зустрівся з Кубраковим і вони “обговорили деякі аспекти надзвичайної енергетичної ситуації в українських містах і громадах, перспективи нашої співпраці з партнерами заради посилення стійкості та інфраструктурного розвитку України”.

20 січня Зеленський призначив його своїм позаштатним радником з питань інфраструктури та взаємодії з громадами. Ця посада за назвою дуже співзвучна з посадою віцепрем’єр-міністра з відновлення України — міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби. Тож буде не дивно, якщо невдовзі Кулеба втратить крісло, отримане завдяки Єрмаку, а Кубраков повернеться.

18 лютого Зеленський повідомив, що провів зі Свириденко та Кубраковим “нараду щодо оперативної роботи в громадах і, зокрема, в Києві в умовах надзвичайної енергетичної ситуації”. За словами президента, разом утрьох вони визначили подальші пріоритетні кроки.

Кубраков має дві переваги над Кулебою. Перша — це навички знаходити ключики до західних партнерів. Зеленський готується до кінця війни і хоче багато мільярдів євро на відновлення інфраструктури, відбудову міст тощо. Він сподівається, що Кубраков допоможе йому отримати ці мільярди і потім мудро їх розподілити. Раніше між ними стояв Єрмак — але тепер він їм не заважає.

Друга перевага — добрі взаємини з НАБУ. Bihus.info 6 червня 2024 р., за місяць після звільнення Кубракова, розповів, звідки взялися ці добрі взаємини, у відеорозслідуванні “Зливи з НАБУ: хто “кріт”, скріни листувань фігуранта і перевірка поліграфом”. Там звучить, наприклад, така інформація: “Пан Кубраков розподіляв фінансові потоки, і це записали. Пан Кубраков прийшов здаватися в НАБУ і вирішив, що буде непогано, якщо його не чіпатимуть. І дали йому детектива…”

радник президента України зі стратегічних питань (поза штатом)

Напередодні відставки Камишіна втратив посаду заступника керівника ОП Шурма, і в медіа була дуже популярною версія про те, що Камишін пересяде в це крісло. Втім, сам міністр напередодні відставки анонсував дещо інше: “Продовжу працювати в оборонці, але в іншій ролі”. Ця роль стала відома 8 вересня, коли Зеленський призначив Камишіна своїм позаштатним радником зі стратегічних питань. А 13 вересня Кабмін обрав Камишіна членом наглядової ради “Укрзалізниці” як представника держави.

Ексміністр зберігає вплив на державну оборонну промисловість через Сметаніна, який влітку 2025 р. після ліквідації Мінстратегпрому (його функції поділено між Міноборони та Мінекономіки) повернувся в крісло гендиректора АТ “Укроборонпром”. 3 листопада 2025 р. Камишін розповів, що “президент поставив задачу виводити нашу зброю на європейські ринки”, а 30 грудня повідомив, що достроково закінчив роботу в наглядовій раді “Укрзалізниці” “в зв’язку з потребою сфокусуватись на нових задачах в оборонці”.

Які це “нові задачі”, він не пояснив. Але 10 грудня в “Українській правді” з’явилася інформація про те, що Камишін, ймовірно, отримає нову посаду в оборонній сфері. “Цікаво, що робота може бути не в Україні”, — припустив співрозмовник УП в уряді. За даними УП, може йтися про призначення Камишіна керувати проєктами спільного виробництва зброї із західними партнерами. Втім, його нову посаду досі не оголошено, як і не з’явилося на світ розпорядження Кабміну про звільнення Камишіна з наглядової ради “Укрзалізниці”.

радник президента України з питань відбудови України та інвестицій (поза штатом)

Кадровим резервом Банкової можна назвати Оксану Маркарову. З 25 лютого 2021 р. по 27 серпня 2025 р. вона була послом України в США, після чого певний час перебувала у “вільному плаванні”. 14 листопада Володимир Зеленський і тодішній керівник його офісу Єрмак викликали її до себе і обговорили можливі напрями майбутньої співпраці. “Зокрема, є багато речей, які можуть бути зроблені для відновлення України, для зміцнення нашого суспільства, а також у відносинах із міжнародними інституціями”, — повідомив тоді президент.

Після відставки Єрмака Зеленський поспішив про всяк випадок повернути Маркарову до своєї команди. 30 листопада він призначив її своїм позаштатним радником з питань відбудови України та інвестицій. “До її завдань тепер входитимуть консультації з питань, які посилюють Україну, а саме — кращий бізнес-клімат, посилення фінансової стійкості нашої держави, залучення інвестицій і планування відбудови разом із нашими стратегічними партнерами”.

З його слів випливає, що Маркарова має радити йому не про сьогодення, а про повоєнне майбутнє. “Окрім фундаментальної мети захисту незалежності та щоденної роботи заради виживання України, маємо довгострокову мету — забезпечити для України можливість відбудуватися після бойових дій і поновити нормальний економічний розвиток”, — зазначив президент.

10 лютого 2026 р. Зеленський обговорив з Маркаровою “поточну роботу з партнерами України щодо відбудови в нашій державі”. “Всі напрями співпраці з партнерами — як офіційні, так і ті, що залучають бізнес і інвесторів, — мають працювати на сто відсотків”, — заявив він після зустрічі та наголосив, що “урядовці готові допомагати” його радниці. Зі свого боку, Маркарова повідомила, що активно працює “з колегами з урядової команди і офісу та нашими міжнародними партнерами над тим, щоб наступна URC26 була з новими практичними результатами”. Чергова міжнародна конференція з питань відновлення України (URC26) має відбутися у Польщі, ймовірно в Гданську, не раніше червня 2026 р.

радник Офісу президента України (поза штатом)

28 листопада 2025 р., одразу після відставки Єрмака, його помічники та радники (штатні та позаштатні) та працівники його кабінету були звільнені керівником апарату ОП Марією Вітушок. Але троє позаштатних радників Єрмака залишилися в команді Банкової: Олександр Бевз негайно отримав посаду радника Кабінету президента України Офісу президента України, а Сергій Лещенко і Михайло Подоляк з 1 грудня стали позаштатними радниками ОП.

19 грудня Лещенко розповів “Детектор медіа”, що в його роботі нічого не змінилося. “Щодо обовʼязків, то позаштатний радник є менш регламентований у своїй діяльності, ніж штатний. І, відповідно, це залишає простір для гнучкості в стосунках з зацікавленими особами Офісу президента, тобто як таких змін немає за виключенням того, що посада керівника ОП є вакантною”, — зазначив він.

Під час президентських виборів 2019 року Лещенко був антикорупційним консультантом кандидата в президенти Зеленського. І хоча Лещенка не взяли в список партії “Слуга народу” на виборах до парламенту, але з ним “розплатилися” посадою члена наглядової ради “Укрзалізниці”, яку він обіймає з 18 грудня 2019 р.

“Я не працюю в Офісі президента. Але я б хотів, щоб вони мене покликали”, — наголошував Лещенко 19 листопада 2021 р. Він почав працювати на Банковій після початку великої війни. “28 лютого я зв’язався з Андрієм Єрмаком із запитанням, чи потрібна моя участь і присутність як людини, яка має досвід та певні знання у сфері інформаційної політики. Він сказав, що буде радий мене бачити, — розповів він Радіо Свобода. — Вже 1 березня був у Офісі президента та почав працювати”.

29 січня 2024 р. 12 українських журналістів мали зустріч з послами G7, де поскаржились на системний тиск на незалежні медіа з боку ОП. Телеграм-канал “Путч” розповів, що журналісти розказали послам G7, як “Лещенко вимагає ставити статті проти Петра Порошенка”, і що “послів обурило нахабне втручання Офісу президента у роботу медіа”.

радник Офісу президента України (поза штатом)

До початку великої війни головним політтехнологом Єрмака був Михайло Подоляк. Єрмак отримав посаду керівника ОП 11 лютого 2020 р., а вже на початку квітня стало відомо, що його позаштатним радником став Подоляк. “Вивчаю кризи, які є, і як з них виходити”, — описав свій функціонал Подоляк на прохання nv.ua.

Детальніше він зробив це для “Бабеля”. В ОП, за його словами, у нього кілька завдань: “оцінка криз, якісне управління новинними і розʼяснювальними комунікаціями, більша відкритість спікерів, збільшення числа контактів держави з журналістами, зокрема й за конфліктними кейсами”.

“Два співрозмовники “Бабеля”, які раніше працювали з Подоляком, характеризують його приблизно однаково: він ерудований, не дурний, задля досягнення мети часто порушує етичні принципи. Остання риса, за їхніми словами, зробила Подоляка затребуваним у політиків фахівцем для “ефективної” роботи з медіа”, — додало видання.

У липні 2020 р. “Українська правда” розповіла, що Подоляк “почав курувати пресслужбу Офісу, налагодив відносини з прессекретаркою Зеленського Юлією Мендель та займається змінами структури інформаційного департаменту ОП”, а також “намагається готувати до важливих телеефірів народних депутатів”. “Найсильніший козир політтехнолога не його професійні якості, а близькість з Єрмаком”, — зазначила УП. У листопаді 2020 р. видання розповіло, що “Єрмак довірив своєму раднику курирувати всю інформаційну політику Офісу президента” і “сьогодні Подоляк не лише контролює роботу пресслужби ОПУ, але також консультує Володимира Зеленського”.

Вплив Подоляка не обмежувався інформаційною сферою. 23 червня 2020 р. Зеленський включив його до складу Координаційної ради з реалізації програми “Велике будівництво”.

19 жовтня 2021 р. ведуча ток-шоу “Зворотний відлік” на телеканалі “UA: Перший” Мирослава Барчук заявила про тиск з боку Подоляка. “По-перше, офіс президента давно і жорстко контролює присутність на ефірах народних депутатів від фракції “Слуга народу”. Кандидати на ефіри узгоджуються з контактною особою М.Подоляка в ОП, — розповіла вона у фейсбуці. — По-друге, останнім часом ОП висуває нашій редакції умови і ставить ультиматуми щодо присутності “слуг народу” на ефірах”.

Після початку великої війни спектр діяльності Подоляка розширився ще більше. Він став одним із топ-спікерів Банкової, а 4 квітня 2022 р. Зеленський включив його до складу делегації України для участі у переговорах з РФ з підготовки та узгодження проєкту договору про гарантії безпеки України. Потім 3 листопада 2022 р. Зеленський включив Подоляка в очолювану Єрмаком робочу групу з підготовки пропозицій щодо надання допомоги державам, що потерпають від гострої продовольчої кризи.

Однако вже у 2023 році функцію впливу на медіа у Подоляка відібрав радник Зеленського Дмитро Литвин. “Подоляк остаточно ізолювався в кабінеті та включках на російські ресурси. Як наслідок — медійний вплив Литвина, який щодня перебував на прямому контакті з президентом, виріс ще більше”, — розповіла УП у жовтні 2024 р.

Відставка Єрмака в цьому плані нічого не змінила, окрім назви посади Подоляка: він тепер позаштатний радник не керівника ОП, а всього ОП. Не виключено, що Зеленський залишив його в своїй команді, щоб використати під час виборчої кампанії.