Politerno > Статті > Україна і світ > Карт-бланш для Залужного та оновлення уряду. У чому сенс останніх кадрових рішень влади

Карт-бланш для Залужного та оновлення уряду. У чому сенс останніх кадрових рішень влади

  • 22 Березня, 2023
  • 1334 Переглядів
  • 0

Тиждень розпочався з новин про кадрові рішення. Хоча вони мають різні мотиви, але кожне по-своєму цікаве.

Карт-бланш для Залужного

Найважливіше — очікуване призначення Михайла Забродського заступником Валерія Залужного. Ініціатива виходила від самого Залужного. І її реалізація свідчить про зміцнення його позицій.

Останні місяці було багато чуток про те, що Залужного можуть відправити у відставку. Проте зараз, схоже, цю тему вже закрито чи принаймні відкладено. Навпаки, Залужний отримав карт-бланш на втілення своїх планів, і нова посада Забродського — один із кроків у цьому напрямі. Але головне, звісно, у тому, навіщо Залужному цей карт-бланш і, зокрема, навіщо йому Забродський.

Тут слід нагадати, що сам Залужний отримав свою посаду 27 липня 2021 р. (раніше командував військами оперативного командування “Північ” Сухопутних військ ЗСУ). Наступного дня було підписано укази про призначення його заступником Євгена Мойсюка (раніше командував десантно-штурмовими військами ЗСУ) та начальником Генштабу ЗСУ Сергія Шаптали (раніше командував військами оперативного командування “Захід” Сухопутних військ ЗСУ). Тоді це радикальне оновлення найвищого військового керівництва виглядало загадково. Але пізніше з’явилася досить переконлива версія про те, що поштовх дали американці, які наполягали, що потрібно готуватись до повномасштабного російського вторгнення.

Отже, спочатку Залужний мав лише одного заступника — Мойсюка. У квітні 2022 р., через два місяці після початку великої війни, він отримав ще одного заступника – ним став колишній командувач Нацгвардії Микола Балан. І ось зараз кількість його заступників розширюється до трьох.

Забродський був попередником Мойсюка на посаді командувача десантно-штурмових військ. У липні 2019 р. був обраний до парламенту за списком “Європейської солідарності”, отримав пост першого заступника голови комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки. З 24 лютого 2022 р., за його власним висловом, “працює за основною спеціальністю”, а саме — допомагав Залужному у стратегічному плануванні.

Про деякі їхні задуми українці дізналися зі спільної статті Залужного та Забродського, опублікованої “Укрінформом” 7 вересня 2022 р. Автори статті наголосили на необхідності планування на 2023 рік операції зі звільнення Кримського півострова. І розповіли, що для цього необхідно з боку України (нові загальновійськові бригади) та з боку західних партнерів (важкі озброєння).

З того часу минуло півроку. Можна припустити, що Залужний отримав нехай не все, про що просили він та Забродський у своїй статті, але достатньо для того, щоб реалізувати свій план. Очевидно, принципове рішення про наступ вже ухвалено. Якщо Залужний отримав карт-бланш для проведення цієї військової кампанії, то цілком логічно, що він захотів бачити Забродського своїм заступником, відповідальним за стратегічне планування. 10 березня Забродський звернувся до Верховної Ради із заявою про те, що він складає депутатські повноваження. І 20 березня Рада задовольнила це прохання.

 

Соціальний ліфт для Лісового

Того ж дня парламент звільнив трьох міністрів. Зокрема, голосами 295 нардепів втратив посаду міністр освіти та науки Сергій Шкарлет. На його місце, як раніше анонсував прем’єр Денис Шмигаль за підсумками засідання фракції “слуг народу”, призначили Оксена Лісового.

Шкарлет керував МОН із червня 2020 р. і запам’ятався безліччю скандалів. Напевно, він мав якісь переваги, завдяки яким він отримав цю посаду, але загалом його діяльність тягла рейтинг влади швидше вниз, ніж вгору.

Відомо, що заміну Шкарлету шукали давно. І можна сказати, що знайдено яскраву кандидатуру, яка здатна додати позитиву іміджу влади.

Очевидними є дві головні переваги Лісового. По-перше, він добре знає проблеми нашої школи — звичайної середньої школи у будь-якому регіоні. З 2010 року він обіймає посаду директора Національного центру “Мала академія наук України”. МАН має територіальні відділення у всіх регіонах, проводить олімпіади та конкурси для учнів, а вчителям пропонує спецкурси та методичні матеріали. Напевно, Лісовий має багато творчих ідей, які знайшли б підтримку і у школярів, і у батьків, і в педагогів.

По-друге, Лісовий – щирий патріот. Про це краще за всякі слова говорить той факт, що рік тому він вирушив на війну добровольцем, у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ брав участь у боях на Донеччині та Луганщині. “Я доброволець, виконую всі бойові завдання командира підрозділу, але не отримую заробітну плату від ЗСУ, а зберігаю своє основне місце роботи. Службові обов’язки я виконую дистанційно. Відпрацьовувати всі наради, документи та рішення за наявності Starlink та досвіду роботи організації в умовах пандемії — взагалі не питання”, — розповів він днями в інтерв’ю vikna.tv.

Влада може пред’являти призначення Лісового на посаду міністра як приклад соціального ліфта для добровольців. І це має мати позитивний ефект для влади не лише з боку молоді, яка до Шкарлета відчуває антипатію, а й взагалі з боку патріотів, включаючи і прихильників опозиції. На такі надії Володимира Зеленського прозоро натякає заступник голови парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки “слуга народу” Мар’яна Безугла. “Щодо призначень О.Лісового, М.Забродського. Дійсно цікаво, чи побачимо ми публікації і заяви вдячності / схвалення / позитиву від опозиції до Президента?” — написала вона у Facebook.

Нове завдання для Рябікіна

Слідом за Шкарлетом парламент 303 голосами звільнив міністра з питань стратегічних галузей промисловості Павла Рябікіна. Очікується, що його новим місцем роботи буде українське посольство у Китаї. Там посла немає вже понад два роки. З грудня 2019 р. послом був Сергій Камишев, але 14 лютого 2021 р. він помер від інфаркту, і після цього пошук та узгодження нового посла надовго стали великою проблемою для нашого МЗС.

“Підбір кандидатури посла до Китаю тривав дуже довго, — розповів в ефірі espreso.tv експерт Української асоціації китаєзнавців Дмитро Єфремов. — Мені здається, вийшли на непоганий результат. Для китайців дуже важливою є статусність людини, яку до неї надсилають. Їм дуже важливо мати неформальні контакти в українському внутрішньополітичному середовищі та бізнес-середовищі. Для цього завжди підбирають людину, яка має великий досвід і працювала на багатьох посадах і завершила поточну кар’єру на рівні міністра”.

Зазначимо, що Рябікін має дипломатичний досвід: у 2009-2010 роках він був послом у Данії. Крім того, він тричі обирався нардепом, а до переходу до Мінстратегпрому очолював Державну митну службу. На думку Єфремова, митний досвід Рябікіна має прискорити та полегшити економічну кооперацію між Китаєм та Україною. Але не більше того. “Чи може він вплинути на поточну позицію Китаю, транслювати наші інтереси та наше бачення ситуації для китайців — швидше за все, ні“, — припустив експерт.

Очевидно, перед Рябікіним і не стоять великі політичні завдання. Його сфера відповідальності — скоріше торгівля, бізнес та інвестиції. Загалом якщо порівнювати з Мінстратегпромом, то посольство в Китаї — це набагато цікавіше місце роботи, яке можна розглядати як підвищення.

 

Заслання для Камишіна?

Новим головою Мінстратегпрому став Олександр Камишін. Якщо врахувати, що до 27 лютого Камишін очолював “Укрзалізницю” — одну з найбільших українських компаній, то перехід до Мінстратегпрому виглядає як почесне заслання. Це враження посилюється тим, що ідея призначити Камишіна на місце Рябікіна виникла спонтанно буквально в останні дні.

Зазначимо, що звільнення Камишіна з посади голови правління “Укрзалізниці” виглядало раптовим та породило чутки про конфлікт між ним та профільним віце-прем’єром Олександром Кубраковим. Сам Камишін увечері 27 лютого повідомив у соцмережах, що Кубраковим ухвалено рішення про його відставку з позиції керівника УЗ та призначення на нову позицію (яка існує тільки на папері) — голови офісу УЗ з євроінтеграції. І це справді було дуже схоже на почесне заслання.

Водночас влада шукала заміну Рябікіну у Мінстратегпромі. І ця позиція також розглядалася саме як почесне заслання. Тільки спочатку туди хотіли відправити не Камишіна, а міністра оборони Олексія Резнікова, якого зачепили корупційні скандали. 5 лютого голова фракції “слуг народу” Давид Арахамія оголосив, що “Резніков у рамках уряду переводиться на посаду міністра з питань стратегічних галузей промисловості для посилення військово-промислового співробітництва, що абсолютно логічно, враховуючи його експертизу щодо “Рамштайну” та необхідність “підняти” міністерство, яке має робити більше”.

Однак незабаром стало зрозуміло, що Резніков залишиться в Міноборони. А затримувати Рябікіна в Мінстратегпромі не можна було — адже Пекін уже дав агреман на нового посла. Ось Камишіна і перенаправили з одного почесного заслання в інше. Хоча, звісно, все це може бути лише злослів’ям, і не виключено, що влада впевнена в здатності та бажанні Камишіна впоратися з тим завданням, від якого відмовився Резніков, — “підняти” Мінстратегпром.

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

Politerno Full

TELEGRAM

ПРИЄДНУЙСЯ
CLOSE