Нинішні осінь та зима стали найтяжчими для енергосистеми України за час повномасштабного вторгнення. Відключення світла сягають діб. А ще в липні 2024 року президент Володимир Зеленський казав: влада на всіх рівнях працює над захистом енергооб’єктів. Він запевняв: “Усі терміни щодо конкретних об’єктів, які озвучуються зараз на нарадах, мають бути дотримані. Це буде критерій і для деяких кадрових питань”. Кадрові питання справді вирішувалися: на початку вересня 2024 знайшли стрілочника — звільнили очільника “Укренерго” Володимира Кудрицького, проте стан захисту енергооб’єктів, як показали останні кілька місяців, залишається катастрофічно поганим.
Окрема історія — Міндічгейт, який почався з гучних викриттів розкрадань в енергетиці. На відомих плівках фігурує “Гера”, коли міністром енергетики був Герман Галущенко.
29 листопада Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства при формуванні та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг затвердила звіт, у якому констатується, що Енергоатом отримав ефект від підвищення цін на електроенергію у 2023–2024 роках у сумі 78 млрд грн “без будь-якого обґрунтування та плану щодо подальшого використання зазначених коштів для АТ НАЕК Енергоатом”. Встановлений урядом рівень цін на електричну енергію для населення забезпечує для Енергоатому додаткові нерозподілені залишки прибутку та амортизації у розмірі близько 49 млрд грн на рік, говориться у звіті.
7 листопада в парламенті була година запитань до уряду. Депутат Ярослав Железняк запитав Галущенка: “Ці гроші не пішли, я так розумію зі звіту ТСК, на захист нашої енергетичної інфраструктури. Герман Валерійович, а куди ви діли майже 100 мільярдів гривень тоді через підняття цих тарифів?”
“Дякую, Ярослав, за запитання з мого минулого життя. Насправді зараз я за енергетику не відповідаю, — відповів той. — Насправді все, що було зроблено в енергетиці: і питання тарифів, і взагалі ті рішення, які приймалися, вони дали змогу втримати енергосистему протягом чотирьох років постійних масованих атак. Тому всі маніпуляції стосовно тарифів чи захисту, будь ласка, залиште в минулому”.
Дуже зручно: я вже міністр не енергетики, а юстиції, з мене не питайте. А з кого питати? Зеленський чітко вказував: з Кудрицького. Але тут прийшло НАБУ і розповіло про схему, до якої Кудрицький точно не був причетний, бо Укренерго і Енергоатом — це геть різні компанії.
Чим більшої шкоди ворог завдає нашій енергосистемі, тим сильнішою є жага чиновників піаритися на відновленні електропостачання. З листопада цього року атаки росіян на нашу енергетику набули відверто геноцидного характеру. Ще восени влада мала готуватися до посилення цих атак та не годувати українців обіцянками. Натомість, 21 грудня прем’єр-міністр Юлія Свириденко анонсувала скорочення відключень світла до 24 грудня завдяки перенаправленню побутовим споживачам вивільненого енергетичного ресурсу, отриманого в результаті перегляду переліку об’єктів критичної інфраструктури. Тобто баланс електрики лишався той самий, тільки в одних забрали, іншим планували дати. Протягом 22-23 грудня ворог здійснив масштабні атаки на енергетичні та інфраструктурні об’єкти по всій країні. До кінця 2025-го ці атаки не припинялися. У підсумку анонсоване покращення не відбулося.
Обстріли посилилися у січні, серйозно дісталося столиці. 9 січня після комбінованого удару дронами та ракетами лівобережжя Києва на певний час опинилося майже у повному блекауті. 10 січня заступник міністра енергетики Микола Колісник здивував заявою, що електропостачання в Києві відновлено, і столиця поступово повертається до планових графіків відключень. Мабуть, чиновник отримав за це по “шапці”, бо його слова відкоригували. Мовляв, є технічна можливість заживити всіх споживачів, але енергетики тільки працюють над тим, щоб перейти до прогнозованих графіків погодинних відключень.
На цьому парад абсурдних заяв не закінчився. 12 січня гендиректор енергопостачальника YASNO Сергій Коваленко повідомив: на правому березі Києва, окрім Печерського та Голосіївського районів, починають діяти графіки. Відучора після чергового масованого обстрілу ситуація з електрикою на обох берег Дніпра в Києві стала однаково поганою. “Все місто перебуває в екстрених відключеннях. Якщо спрощено, то ситуація на Правому березі погіршилась до рівня Лівого”, — написав Коваленко, однак на цьому не зупинився. За його словами, на тлі тривалих знеструмлень оператори мереж отримують величезну кількість звернень від споживачів, проте більшість із них не стосується реальних аварій. “Треба розуміти, що ресурс бригад обмежений. І виходить так, що приблизно 70% виїздів — це умовно хибні. Тобто люди роблять заявки через те, що світла менше, ніж очікували, або через проблеми всередині будинків”, — сказав Коваленко. Він “уточнив”, що лише 30% заявок є обґрунтованими та потребують безпосереднього втручання фахівців і закликав киян залишати лише реальні запити про пошкодження мереж, щоб енергетики могли зосередитися на ліквідації справжніх аварій. Тобто YASNO не усвідомлює, де саме розташовані місця справжніх аварій і не здатне побудувати пріиритетну систему їх ліквідації — компанії заважають недобросовісні споживачі.
Чи можуть депутати, чиновники, менеджери у сфері енергетики за чотири роки війни навчитися не казати зайвого та не перекладати відповідальність? “Мережі будинків або цілих кварталів можуть вибухати одна за одною, що призведе до паралічу системи. І фактично залишиться лише один вихід — евакуювати людей і модернізувати всю інфраструктуру з нуля”, — заявив нардеп-“слуга” Богдан Кицак. Мовляв, не знає, чи готова столична влада до такого сценарію. Кицак — історик, не інженер і не енергетик, себто не фахівець у тому, про що каже. Але його заява пішла гуляти в маси.
Тобто, з одного боку, українців запевняють, що от-от все налагодиться, з іншого — наганяють жаху. Це ж не тільки Кицак. Чого вартий заклик Віталія Кличка до киян виїжджати з міста. А куди, коли в країні немає безпечних місць? Допоки влада не налагодить якісну комунікацію з населенням, доки не буде визначено, хто і про що уповноважений казати, доти в інформаційному просторі пануватиме анархія, де одночасно співіснуватимуть “навідники-оптимісти”, які розповідають, як у нас все відновлюється і де саме, щоб ворог бува не промахнувся, та псевдоексперти, котрі нагнітатимуть тезу, що “всі скоро замерзнуть”.
