В рядах підрозділів Збройних сил України, які несуть службу в зоні АТО – НП інтернаціонального характеру.
Приводом до нього послужила заява “Грузинського легіону”, що входить у вигляді третьої роти в 25 батальйон 54 окремої механізованої бригади. У ньому йдеться про вихід повного складу цього підрозділу з лав ОМБР.
Свій демарш військовослужбовці пояснюють діями в знак протесту проти політики командування. На його адресу лунають звинувачення в некомпетентності і зраді. А також “віджиманні” спорядження, купленого на гроші волонтерів для бійців інтербригади, що воювала в складі українського угруповання військ.
У коментарі ЗСУ назвали випад вихідців з Грузії спробою дискредитації волонтерського і добровольчого руху. Армійське командування акцентувало увагу: “особливий статус” “легіонерів” не більше, ніж гарна гра слів. А всі інтернаціоналісти входять до складу регулярних частин Збройних сил. Тобто, є кадровими військовослужбовцями, на яких поширюється військовий Статут.
При цьому в керівництві 54 бригади визнають – її ряди дійсно покинули зо п’ять “легіонерів”. Що, природно, не тягне за собою оголення позицій уздовж лінії зіткнення в АТО.
Але прорив по периметру медійної ділянки фронту все ж відбувся. У затіяний обмін сенсаційними викриттями вступили як організатори “грузинського бунту” і їхні опоненти в армійських колах ЗСУ, так і представники “ДНР”. З кожним днем скандал набирає все більших обертів.
Провальний рейд 16 грудня
Як стверджується на сторінці “Грузинського легіону”, протиріччя у інтернаціоналістів склалися з керівним складом 54 ОМБР, перш за все, в особі призначеного травнем 2017 року комбрига Олексія Майстренка (позивний “Майстер”) і кількох командирів з його оточення.
Останньою краплею, яка переважила чашу терпіння бунтівників, називаються події 16 грудня в зоні проведення АТО. “Легіонери” заявляють, що тоді поранення отримали 11 військовослужбовців, накази яким в усній формі віддавали “Майстер” та його люди. Чим в результаті підвели грузинське підрозділ під перехресний вогонь.
Про деталі провальної спецоперації ідеологи демаршу обіцяють розповісти в найближчі дні на прес-конференції. Але суть претензій “легіонерів” за мотивами “спецоперації 16 грудня” вже обговорюють на армійських форумах.
Згідно з їхніми даними, 16 грудня події розгорталися так. “Грузинський легіон” отримав усний наказ Майстренка взяти штурмом позицію противника “прищ”. Передбачалося, що задіяні при цьому будуть три різних підрозділи. Рано вранці (з 6:45 до 07:00) опорний пункт сил “ДНР” зобов’язувався обстріляти з гармат МТ-12 “Рапіра” протитанковий дивізіон 54 бригади. Слідом за цим інженери за допомогою установки розмінування (УР) повинні були зробити прохід по мінному полі (120 метрів з 150), залишок якого перед кулеметним дотом противника передбачалося розмінувати вручну.
Після цього в справу повинні були вступити бійці-грузини. Їм нібито ставилося завдання захопити опорний пункт, перебити сепаратистів і захопити їх зброю. Завдання “закріпитися” на території “ДНР” їм не ставилося. Після успішного завершення рейду вони повинні були покинути об’єкт і повернутися на свої позиції.
Втім, реалізувати ці задуми не вийшло. У трактуванні “легіонерів”, випущений з українських позицій снаряд УР змінив траєкторію і полетів в штурмову групу. Вибухом його бойової частини контузило 11 бійців.
Відомості про наслідки невдалої вилазки ДРГ з’явилися ще перед Новим роком. 18 грудня про це повідомляв колишній прес-аташе посольства Грузії в Україні Бачо Корчілава.
“У “Грузинського Легіону” 8 поранених і контужених. Хлопці потрапили під артобстріл”, – писав він на своїй сторінці в Facebook.
Інформацію про це тоді ж підтвердив командир етнічної роти у складі 25 батальйону 54 бригади Мамука Мамулашвілі. Його, як відомо, герої фільму “Україна. Прихована правда” називали людиною, яка нібито рекрутувала снайперів з Грузії і Прибалтики для здійснення провокаційних обстрілів учасників акцій протесту і правоохоронців під час подій Євромайдану.
У різдвяному бунті “легіонерів” саме Мамуці відводиться одна з головних ролей.
Грузини звинуватили керівництво ВСУ в зраді
Незабаром інцидент 16 грудня на передовій прийняв несподіваний поворот. Один з грузинських онлайн-ресурсів з посиланням на джерело в “Легіоні” повідомив – мала місце їх зрада з боку неназваних керівників ВСУ. За його даними, силам “ДНР” заздалегідь повідомили про заплановані дії та місцезнаходження грузинських військовослужбовців. В результаті чого, їх штурмовий загін накривав перехресний вогонь – як з боку українського угруповання військ, так і противника.
“Нашим хлопцям дали наказ йти в атаку, що, як правило, відбувається усно, його дає командир бригади. Командири бригади дають такий наказ після того, як узгоджують атаку з Генштабом. Але цей наказ не був узгоджений. Як тільки хлопці перейшли в атаку, відразу ж опинилися під масованим артилерійським ударом з боку противника … Їх територія опинилася під масованим артилерійським вогнем. Бомби падали саме на ту територію, де знаходилися грузини – прямо в бліндажі. Були поранені 8 осіб. Хлопці впевнені, що по них стріляли як росіяни, так і українці. У них були точні координати їх розташування. Підозрілий і той факт, що наказ йти в атаку отримав тільки “Грузинський легіон”, – вказувалося в цьому повідомленні.
Офіційно інцидент 16 грудня в ВСУ не коментували. Але за словами волонтерів , які в конфлікті між “легіонерами” і керівництвом ОМБР зайняли сторону комбрига Майстренка, за допомогою до медиків дійсно звернулися бійці грузинського загону. При цьому велика частина з них свої контузії і поодинокі поранення отримали не в грудні. А в результаті ще листопадових зіткнень.
Версія ВСУ: грузини намагаються качати права і симулюють
Як би там не було, але саме після грудневих подій Мамулашвілі і його “легіонери” почали зондувати грунт для виходу.
У їх інтерпретації, на постраждалих бійців почало тиснути командування, щоб вони мовчали про провал спецоперації 16 грудня. А особливо балакучим військовослужбовцям погрожували депортацією в Грузію. Через що вони пішли на демарш, надавши скандалу розголосу.
У волонтерів, які підтримують Майстренка, інша версія. Як стверджує близький до командування 54 ОМБР Роман Доник, демаршу передувала ціла лікарняна епопея і спроби врегулювати скандал полюбовно. Відповідна спроба була зроблена в ході зустрічі між комбригом і Мамулашвілі, але рандеву не увінчалося успіхом.
“Переговори велися в форматі – або ми (“Грузинський Легіон”- прим. ред.) служимо на своїх умовах або ми все йдемо. Майстренко на шантаж не піддався і запропонував всім звільнятися”, – пише волонтер.
І припускає, що значна частина госпіталізованих грузин насправді імітує погіршення здоров’я.
“Поранених не було, у когось були контузії різного ступеня, а у когось, взагалі, гастрит підозрювали”, – заявив волонтер.
Схожу інформацію озвучили джерела в медичних колах.
“Одна людина надійшов з пораненням черевної порожнини, вісім людей потрапили до шпиталю з легкими контузіями. Двоє, будучи переведеними до Києва, відмовилися від госпіталізації”, – говорить наш співрозмовник.
Він уточнює, що бійці “Легіону”, які звернулися до лікарів, з самого початку запросили особливі умови для себе.
Про це ж пише Доник. Нібито, після того, як грузинських військовослужбовців ЗСУ доставили до Харкова, вони відмовилися проходити обстеження місцевих медиків. І зажадали, щоб їх перевели і лікували виключно в Києві. В іншому випадку – погрожували скликати прес-конференцію. Такий ультиматум близький до керівництва 54 бригади волонтер пов’язує з можливими спробами грузинських бійців комісуватися і звільнитися з ЗСУ без загрози бути залученими за кримінальною статтею про дезертирство.
“Прагнення окремих військовослужбовців за всяку ціну потрапити на лікування саме в Київський госпіталь, пов’язано з тим, що знаючи потрібних людей, там за гроші можна списатися на дембель по здоров’ю. Точніше по втраті здоров’я під час проходження військової служби. Тобто купити висновок лікарів, по якому комісують за станом здоров’я. З усіма виплатами і всіма можливими плюшками передбаченими законом”, – пише Доник.
“Легіонери” ділять своїх прихильників
На користь цього наводиться той факт, що сам Мамулашвілі офіційно звільнився з лав Збройних сил зовсім не через свій демарш проти командування. А за статтею про “сімейні обставини” – Мамука є батьком трьох дітей.
З повідомлень 54 бригади слід – дії Мамулашвілі підтримали не всі бійці підрозділу. Офіційно ряди ОМБР покинуло лише п’ять бійців разом з опальним командиром. Причини їх звільнення в ЗМІ не пояснюються.
Тим часом, сама інтербригад, яка з 2016 року увійшла до складу 54 ОМБР, фактично розкололася надвоє.
Одна її частина орієнтується на Мамуку. Раніше він вже був помічений в ультимативних спробах вирішення власних питань. Рік тому після затримання українськими прикордонниками грузина Гії Церцвадзе (він був оголошений в розшук Інтерполу за поданням Росії за те, що в 2003 році в Сочі скоїв вбивство) Мамулашвілі погрожував вивести своїх бійців з передової і покинути Україну. Тоді це спрацювало – Генпрокуратура відмовила у видачі РФ Церцвадзе. Сьогодні дії Мамулашвілі підтримали не всі “легіонери”.
Інша частина підрозділу на чолі з Зурабом Чіхелідзе залишилася на позиціях в зоні АТО. Вона висловлює лояльність командуванню 54 бригади. Її прихильники звинувачують Мамуку в тому, що він виступав не бойовим командиром, а весільним генералом. Нібито він бував у розташуванні частини наїздами, виключно для зйомок телесюжетів, і займався тільки питаннями отримання фінансової допомоги з-за кордону. Яку пускав на власні потреби в той час, як бойовими операціями “легіонерів” в АТО керував весь цей час Чіхелідзе.
Прес-служба “Легіону”, яку курує соратник Мамулашвілі Шота Кеделашвілі, заявляє протилежне. Тут запевняють – “лоялістами” до комбрига Майстренка виявилося всього троє грузинських бійців. Яких вони просять не асоціювати з бунтівними “легіонерами”.
Дружина Чіхелідзе Ольга Батагова називає цифру в більш ніж 10 військовослужбовців, які продовжують нести службу “на передку”. Включаючи командира однієї з штурмових груп з позивним “Маестро”.
“Звичайний лінійний взвод”
Як би там не було, але обидві сторони конфлікту сходяться на тому, що загальна чисельність “Грузинського легіону” з моменту його входження до лав Збройних сил, не перевищувала 40 бійців. Для ряду користувачів соцмереж це стало “одкровенням”, породивши цікаву дискусію про значущість взагалі іноземних добровольців для сил АТО.
Ось що пише радник президента, відомий волонтер Юрій Бірюков: “Їх там три десятки людей, це банальний піхотний взвод. Формально – третя рота 25 батальйону 54 бригади. За чисельністю – повний взвод. Звичайний, лінійний, тривіальний піхотний взвод. Який щось собі там вирішив. Хоча таких звичайних піхотних взводів у нас на передовій сотні. В патріотизм приїхавших в Україну повоювати я не вірю і не повірю ніколи. Я ніколи не повірю у спалахнувший за пару років український патріотизм”, – написав Бірюков.
Паралельно з цим в соцмережах з’явились розповіді недоброзичливців про те, що насправді частина “легіонерів” зовсім і не захисники рубежів України від агресора, а промишляють рейдерством і віджиманням підприємств.
У той же час варто відзначити, що раніше командування аж ніяк не критикувало грузинських бійців, а навпаки активно їх використовувало в агітаційних цілях.
Загалом, анонсована “бунтівниками” прес-конференція грузинських військових обіцяє бути дуже змістовною. І торкнутися цілого ряду делікатних тем, про які раніше віддавали перевагу мовчати.
