Глава правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв вирішив посилити свою команду, а тим самим і свою політичну вагу. Він призначив своїм радником колишню заступницю міністра закордонних справ Лану Зеркаль.
У сферу її діяльності в “Нафтогазі” будуть входити міжнародні відносини, а також підтримка позиції компанії в міжнародних судових і арбітражних процесах, зокрема, щодо захоплених Росією активів групи “Нафтогаз” в АР Крим, йдеться в повідомленні НАК.
Сама Зеркаль, коментуючи свою нову посаду, заявила: “Головне – продовжувати рух, бути вірним собі, незважаючи на обставини і щось інше. Продовжуючи свій рух, я приєдналася до команди “Нафтогазу”, з якою співпрацювала останні майже шість років, відстоюючи інтереси України в сфері енергетики. В якості радника голови правління “Нафтогазу” я буду продовжувати займатися міжнародними відносинами і захистом інтересів компанії в міжнародних судових процесах. Крім того, я продовжую створювати громадську організацію і працювати над програмою розвитку людського капіталу”.
Про громадську організацію Зеркаль згадала не просто так. Коболєв хоче створити команду, яка допоможе йому посилитися іміджево і з якою при бажанні можна буде відправитися в політичне плавання. Саме з цією метою він взяв на роботу Зеркаль. І ще одним кроком до тієї ж мети може стати власна громадська організація. Коболєву, як главі компанії, займатися подібними речами незручно, в різних сенсах цього слова. А ось Зеркаль її новий статус радника анітрохи не завадить вести громадську діяльність, навіть якщо ця діяльність жодним чином не буде пов’язана з інтересами НАК.
Союз Коболєва і Зеркаль не обов’язково буде довговічним. Він може розпастися, як тільки Коболєв піде з “Нафтогазу”. Але зараз Зеркаль не проти попрацювати на Коболєва, а той, у свою чергу, потребує її. Входження Зеркаль в його команду дозволяє йому підкреслити свою важливість і показати себе центром тяжіння для “молодих перспективних” політиків.
Інтрига в “Нафтогазі”
Схоже, Коболєв вже розпрощався з надіями продовжити свій контракт в “Нафтогазі”, який закінчується в кінці березня цього року. Рішення про продовження контракту знаходиться в рамках повноважень наглядової ради НАК. 20 січня Коболєв повідомив, що у нього з наглядовою радою “зараз йде дискусія про те, яким чином, на яких умовах цей контракт може бути продовжений”. Але набагато більш імовірно, що буде оголошений новий конкурс на цю посаду. У березні минулого року Кабмін вніс зміни до статуту компанії, наділивши збори акціонерів, тобто де-факто себе, повноваженнями обирати і звільняти голову і членів правління в обхід наглядової ради. У такому випадку Коболєв залишиться в кріслі лише до тих пір, поки не закінчиться конкурс і не буде призначений новий керівник компанії.
Примітно, що 28 січня на “Главкомі” вийшла велике іміджеве інтерв’ю виконавчого директора “Нафтогазу” Юрія Вітренка. Саме його, як підкреслив “Главком”, нинішня влада хоче бачити в кріслі глави правління НАК. Вітренко фактично підтвердив, що конкурс на цю посаду неминучий, хоча на питання про те, чи буде він сам подаватися на конкурс, відповів ухильно: “Не знаю, не впевнений. Давайте доживемо до березня, подивимося, яким буде конкурс, яким буде корпоративне управління “Нафтогазу”, як все це взагалі буде відбуватися. Тоді і будемо приймати рішення. На жаль, в українських реаліях два місяці – це настільки довгий період часу, що планувати щось немає особливого сенсу”.
Інтрига в уряді
Дійсно, яка буде конфігурація влади в березні-квітні – про це зараз не знає навіть Володимир Зеленський. На Банковій розглядають різні варіанти переформатування уряду, в тому числі і зі зміною прем’єра.
Зараз все впирається в небажання Зеленського приймати кардинальні рішення. Тому, поки що, не можна списувати з рахунків Олексія Гончарука – він може зберегти-таки прем’єрський пост. Хоча все ті, хто лобіює зміни, кажуть (і досить резонно), що якщо зміни не відбудуться, то в очах еліти Зеленський все менше буде вважатися реальним гравцем і стане перетворюватися на симулякр.
Є кілька кандидатів на заміну Гончарука. Причому в цьому списку відразу два протеже Ігоря Коломойського – той же Юрій Вітренко і міністр Кабінету Міністрів Дмитро Дубілет. Так що зараз перед нами розігрується “битва титанів”: технократ і “переможець росіян” Вітренко проти технократа і “кращого програміста століття” Дубілета.
Кандидатом від Зеленського є Валерій Хорошковський. Досить імовірним є варіант, коли Вітренко очолить “Нафтогаз” замість Коболєва, Дубілет стане прем’єром, а Хорошковський отримає пост віце-прем’єра (можливо, першого) з правами “смотрящего від президента”. Але можливі й інші комбінації.
Гра “соросят”
Коболєв теж фігурує в списку кандидатів на прем’єрський пост, проте його шанси примарні. Щоб стати прем’єром, йому потрібно бути вигідним одночасно і американцям, і Зеленському, і росіянам. Але він точно не потрібен росіянам, та й Зеленському. Зараз Зеленському потрібен такий прем’єр, який не буде подразником для росіян і перешкодою для переговорів з Путіним про закінчення війни на Донбасі.
Фактично Коболєв – це кандидат від “соросят”, тобто умовної групи представників інтересів Джорджа Сороса. У нинішніх умовах реальним успіхом цієї групи буде збереження на посаді міністра фінансів Оксани Маркарової. А поставити Коболєва прем’єром – це вище їх можливостей.
Для “соросят” Коболєв – це кандидат на майбутнє. І включення Коболєвим в свою команду Зеркаль – це, повторимося, спроба посилити свій імідж перспективного політика. “Соросятам” вигідно запевнити суспільство в тому, що якщо Коболєв і Зеркаль створять власну політичну структуру, то вона зможе скласти конкуренцію “слугам народу”, чий рейтинг і без того стрімко падає, і переманити деяку частину Зе-електорату.
На тлі гнітючого непрофесіоналізму нинішньої влади Коболєв і Зеркаль можуть спробувати створити собі імідж Dream Team – команди мрії. Обидва вони – і Коболєв, і Зеркаль – мають свою історію успіху. Причому успіху, що отримав міжнародне визнання – сертифікатами перемог тут служать рішення судів і арбітражів, виграних у Росії і “Газпрому”.
Нагадаємо, чим займалася Лана Зеркаль останні шість років. 20 серпня 2014 року вона була призначена заступником міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції. 21 травня 2019 року, на наступний день після своєї інавгурації, Зеленський призначив Зеркаль заступник голови своєї адміністрації, проте Зеркаль згоди працювати на Банковій не дала, і 22 травня Зеленський свій указ скасував. З посади заступника міністра Зеркаль була звільнена 4 грудня за особистим бажанням.
Зеркаль представляла Україну в міжнародних судах у справах проти Росії (про фінансування тероризму та расової дискримінації, порушення Конвенції ООН з морського права і порушення імунітету українських військових кораблів і членів екіпажу). Також Зеркаль брала участь в тристоронніх переговорах по «зимових пакетах» поставок російського газу в Україну в 2014-2016 рр. Протягом двох років вона була залучена до роботи української команди в переговорах про продовження транзиту російського газу в Європу після 2019 року. На посаді заступника міністра закордонних справ Зеркаль також була залучена в роз’яснення ризиків і протидії будівництву газопроводу «Північний потік – 2».
Зараз цікаво, хто з медіа-магнатів впишеться за новоявлену Dream Team. Наприклад, чи будуть цю команду розкручувати медіаресурси Томаша Фіали. І чи приєднаються до них телеканали Віктора Пінчука. Залежно від цього можна буде говорити про подальші політичні шанси Коболєва.
Читайте також: Навіщо президенту Польщі Володимир Зеленський і чого очікувати Україні
