Судовий розгляд у справі лідера партії “Рух нових сил” (РНС), екс-керівника Одеської області Михайла Саакашвілі, якого генпрокурор публічно звинуватив в підготовці держперевороту в Україні на гроші Курченка, закінчився так, як і прогнозували більшість експертів.
Саакашвілі звільнили прямо в залі суду.
В принципі, так сталося б у будь-якому випадку – який й би вирок не винесла суддя Лариса Цокол. Суд був заблокований прихильниками Міхо і якщо його взяли б під варту, то люди просто не дали б виїхати автозаку. Якщо застосували б домашній арешт, то Саакашвілі демонстративно б викинув браслет прямо на порозі суду.
Тому, мабуть, суд і виніс природне в цій ситуації рішення – звільнити Саакашвілі, якщо вже його все одно не вдасться заарештувати.
При цьому, однак, слід зазначити, що Лариса Цокол могла б вийти із ситуації просто відпустивши Міхо під особисте зобов’язання (тобто, вибравши саму м’яку міру запобіжного заходу). Але вона відхилила в повному обсязі клопотання прокуратури і взагалі випустила Саакашвілі без всякої міри запобіжного заходу. Тим самим вона дала зрозуміти, що вважає підозру повністю необґрунтованою. І це вигядело справжнім ляпасом і прокурорам, і Банковій.
Цілий тиждень жорсткого піару проти Саакашвілі, дворазове затримання, громи і блискавки з боку Генпрокуратури. І повний пшик. Лише агенти СБУ “Заєць” і “Вовк”, які стали вже легендарнимивсе, плутаються і плутаються в свідченнях.
Генпрокуратура буде подавати апеляцію, але, незалежно від її результату, можна констатувати, що план по ізоляції Саакашвілі і купірування акцій протесту на даному етапі провалився. В цілому, вся стратегія Банкової по зачистці політичного поля в переддень президентських виборів близька до провалу. Міхо на свободі, НАБУ приборкати не вдалося.
І це без наслідків не залишиться.
1. Втрата авторитету влади серед еліти
Самий очевидний наслідок того, що відбувається.
Цікавий факт розповіли джерела в суддівських колах.
Вранці в понеділок глава Апеляційного суду міста Києва Головачов (вважається лояльним до влади і до запитів Генпрокуратури) був упевнений, що по Саакашвілі буде домашній арешт. Він зібрав ключових суддів і поставив їм завдання: буде арешт, захист подасть апеляційну скаргу про скасування, і не дай Бог хтось посміє скасувати. Він навіть намагався сформувати колегію для майбутнього засідання. Після чого судді почали акуратно йти на лікарняний.
А коли з’ясувалося, що Саакашвілі відпустили взагалі без будь-яких зобов’язань, в апеляції настав шок. Звиклі до того, що система працює без збоїв, керівники Апеляційного суду, перебувають тепер у розгубленості. Звична картина світу поламана.
І шанси, що, незважаючи на оскарження Генпрокуратурою, рішення Печерського суду залишать в силі, вже далеко не рівні нулю.
“Потужний сигнал отримали еліти, – пише журналіст Соня Кошкіна у себе на ФБ. – Від олігархів до чиновників на місцях. У кого залишилося почуття самозбереження, почне зараз якщо не відбудовуватися, то готувати запасний аеродром – точно. По олігархам: стежте за інформполітикою центральних каналів. По важковаговикам: запасаємося поп-корном і спостерігаємо за всіма “складовими” Народного фронту. Рядові виконавці свої висновки зробили ще раніше. Від силовиків до суддів, які – нікого крім себе – прикривати більше не мають наміру”.
Природно, що влада на це реагуватиме. Як мінімум, за двома напрямками.
2. Призначення стрілочників і нові справи проти “ворогів народу”
Пошук стрілочників – найпростіший і очевидний шлях, на який вже стала Банкова. Хоча очевидно, що всі ключові рішення і по Міхо і по історії з НАБУ приймало вище керівництво країни.
Проте, ще з суботи в ЗМІ почали з’являтися публікації, де з посиланням на анонімні джерела в Адімністраціі президента повідомлялося, що якісь погані люди ввели в оману Порошенка, налаштовуючи його проти Саакашвілі і НАБУ.
Причому розуміються під цими “поганими людьми” різні структури. Наприклад, судячи з інформації сайту “Апостроф”, це явно СБУ.
А за іншими публікаціями – це Генпрокуратура.
Причому, там є відразу два персонажа. В першу чергу, це колишній військовий прокурор АТО Кулик (за інформацією ЗМІ, саме він курує справу проти Саакашвілі). Він – найбільш ймовірний кандидат на роль стрілочника.
Втім, в публічній площині основний удар на себе прийняв Юрій Луценко.
“Це надсерйозний публічний ляпас президенту Петру Порошенку і генпрокурору Юрію Луценку”, – написав на своїй сторінці у Facebook народний депутат від Радикальної партії Ігор Мосійчук.
“Президент в певному сенсі підставив генпрокурора в скандалі і з НАБУ, і з Саакашвілі. Я не виключаю, що тепер з’явилася висока ймовірність відставки Луценка в першій половині 2018 року, завдяки втручанню західних партнерів”, – вважає політичний експерт Руслан Бортник.
Він нагадує, як в січні 2016 року Держдепартамент США дав українській владі зрозуміти, що прив’язує надання Україні кредитних гарантій в розмірі 1 мільярд доларів до відставки з посади генпрокурора попередника Луценка Віктора Шокіна. У самій ГПУ тоді цю інформацію спростовували, але пізніше таку домовленість підтвердив екс-віце-президент США Джо Байден. Уже в лютому 2016 року тодішній генпрокурор написав заяву про відставку, яка була задоволена в квітні 2016 року, після чого, власне, і був призначений Луценко.
“Пам’ятайте, Шокіна називали “One billion baby”, через те, що його звільнення коштувало Україні 1 мільярд доларів кредитних гарантій. У ситуації з Луценком може бути та ж історія – його розміняють на транш МВФ, або матдопомогу ЄС”, – прогнозує Бортник.
“У даній ситуації підставляється влада, а Порошенко – уособлення цієї влади. Луценко – тільки один з гвинтиків в системі, – коментує ситуацію політолог Кость Бондаренко. – Усім керує Порошенко. І у випадку з Саакашвілі він уже тричі програв. Перший раз – у вересні, коли не зміг зупинити Саакашвілі на кордоні. Другий раз – коли він зміг вирватися на свободу 5 грудня. Третій раз – в суді. Влада виставила себе в украй непривабливому світлі, не може впоратися з такою незначною справою. Порошенко взагалі зробив величезну дурість, що затіяв всю цю кашу з Саакашвілі. Сам по собі Міхо не ніс ніякої небезпеки для президента і влади. Він би міг жити в наметі, проводити пікети, але нікого б це не зацікавило. І тільки завдяки атаці на себе він знову став у центрі уваги. Що тепер робити президенту? Очевидно, що немає іншого виходу, як піти на кадрові зміни, здати Луценка, здати Грицака”.
У той же час, джерело в силових структурах прогнозує дуже серйозну політичну криза в разі спроб Порошенка відправити у відставку голів СБУ і ГПУ, зробивши їх крайніми за провали з Саакашвілі і НАБУ.
“І Луценка, і Грицака можна зняти без згоди Верховної Ради, – каже джерело. – І ось тут починається найцікавіше. Луценко – досвідчений публічний політик. І якщо він в якийсь момент зрозуміє, що Порошенко його вирішив злити, попередньо підставивши, він завдасть удару у відповідь. Будуть оголошені публічно звинувачення проти оточення президента в колосальних зловживанннях. Луценко буде публічно апелювати в Раді і голосів за його відставку просто не знайдуть. А Порошенко втратить контроль ще й над Генпрокуратурою. З Грицаком та сама історія. Президент хотів прибрати його ще навесні. Але за Грицака несподівано заступився Арсен Аваков, який сказав, що “Народний фронт” голосів за його відставку не дасть. І з тих пір глава СБУ дрейфує в бік глави МВС і думка президента з багатьох питань для нього вже важлива не на 100%”.
Джерело прогнозує, що відповіддю влади на ганьбу з Саакашвілі і НАБУ будуть показові процеси проти представників колишньої влади і взагалі тих людей, які, на відміну від Саакашвілі, не зможуть привести до суду сотні прихильників, і за яких не буде особливо клопотати американське посольство.
“У групі ризику зараз – колишні чиновники часів Януковича, а також ряд опозиційних журналістів і активістів, власників і керівників ЗМІ. На них влада і постарається відігратися за те, що її так показово опустили у справі Саакашвілі”, – вважає представник силових структур.
3. Проект “другий термін Порошенка” близький до краху
Відзначимо, що на Банковій намагаються робити вигляд, що не бачать особливої трагедії для себе в останніх подіях.
“За допомогою лома і якоїсь матері потихеньку ситуацію беремо під контроль”, – говорить співрозмовник в Адміністрації президента.
Там трактують це як свого роду “приручення” Саакашвілі. Мовляв того налякали, щоб той не баламутив воду. Втім, досі вся поведінка екс-президента Грузії свідчить про зворотне.
Він і його соратники закусили вудила. А їх акції протесту набирають обертів. Причому під цілком визначеною і персоналізованою вимогою – відставка Порошенка.
Велику роль відіграє і символічний фактор. Якими б маргінальними не здавалися комусь мітинги Саакашвілі, вони чітко закладають в масову свідомість прості стереотипи: “Порошенко – барига”, “все його оточення – злодії і зрадники”, “Україні потрібно позбутися корупціонерів у владі – без цього ніякого розвитку країни не буде”.
Все це – ті краплі води, які точать цеглинки, які дбайливо закладає Порошенко в фундамент своєї передвиборної кампанії.
Для еліти же, повторимося, головне – це те, що Порошенко взявся за велику справу і зазнав поразки. Вся країна побачила, що владній машині можна чинити опір.
Важливий сигнал, наприклад, для регіональних еліт (зокрема, одеських і харківських), які Київ останнім часом звик кошмарити як хлопчиків, шантажуючи кримінальними справами. Тепер же можуть бути дуже різні варіанти відповіді на це.
Вся стратегія Порошенка з переобрання будувалася на зачистці політичного простору і мінімізації конкуренції на прийдешніх виборах.
Тепер же, очевидно, цей проект дав явний збій (хоча говорити про його повний крах рано – до виборів ще більше року). І концепцію, ймовірно, потрібно буде поміняти.
Можливо, главі держави доведеться прислухатися до аргументів тих, хто радить скоріше внести зміни до Конституції, щоб перетворити Україну в парламентську республіку з мінімальними повноваженнями президента. Петро Олексійович, в такому випадку, може очолити фракцію в Раді і залишитися на плаву в українській політиці і при грошах.
У разі ж поразки на президентських виборах, за нинішньої системи влади, він ризикує втратити все. Втім, не виключено, що Порошенкові вже пізно міняти концепцію. І з ним ніхто домовлятися більш не має наміру. Тим паче, що кандидатів на його місце не бракує.
