Politerno > Статті > Україна і світ > Рахунки уповільненої дії. Чому українці перестали платити за комуналку

Рахунки уповільненої дії. Чому українці перестали платити за комуналку

  • Січень 21, 2019
  • 455 Переглядів
  • 1

Після оголошення про наміри уряду перевести монетизацію субсидій на виплату готівкою (що багатьма було сприйнято як спроба завуальованого підкупу виборців перед виборами), в середовищі комунальників забили тривогу.

Адже на відміну від попередньої схеми, коли передбачалося, що гроші будуть приходити на спеціальний рахунок і звідти цільовим чином списуватися на оплату комунальних послуг, тепер гроші видаватимуть кешем і витратити їх можна куди завгодно. Не обов’язково на комуналку – це лише питання свідомості. Яку, як побоюються в сфері ЖКГ, наше не дуже багате населення навряд чи проявить.

Тим більше, що і нинішні тенденції вже говорять про наростаючу катастрофу з платежами.

За даними Держстату, станом на листопад (більш свіжих цифр поки немає) борги за комунальні послуги досягли рекордного показника в 47,7 млрд. грн.

Тільки за останній звітний місяць громадяни прострочили платіжок ще на 7,8 млрд. грн. Виходить, що оплачено лише 46,6% нарахованих в листопаді сум.

“Це катастрофічно мало. Навіть при рівні оплат в 70% середньостатистичне комунальне підприємство не може закуповувати ресурси і платити зарплати. Потрібно, щоб платило хоча б 95% споживачів”, – пояснив керівник “Житомирводоканалу” Андрій Новіков.

Для порівняння: на початку 2018 року борги населення за комунальні послуги становили близько 29 млрд. грн. Тобто, за рік вони зросли на 20 млрд. І це – тільки початок, – попереджають експерти. Адже цифри Держстату не показують динаміки платежів після підвищення тарифів на опалення і гарячу воду (в більшості міст вони виросли на 20% з 1 січня 2019 року).

“Оновлену “картинку” ми побачимо до березня. І, боюся, вона буде шокуючою”, – говорить експерт енергоринку Валентин Землянський.

Чому українці перестали платити по рахунках, і чим це закінчиться – у матеріалі.

Немає субсидій – немає платежів

Як свідчать дані Держстату, в листопаді українці заплатили за комунальні послуги 6,6 млрд. грн. А нарахували їм 14,2 млрд. Тобто, велика частина суми перейшла в борги, які і без того величезні – майже 47 млрд. грн., що є рекордом за всю історію незалежної України, – зазначає економіст Віктор Скаршевський.

Відзначимо, ще в жовтні платіжна дисципліна населення була набагато вищою: з нарахованих 6,6 млрд. грн. люди погасили 5,1 млрд. Тобто, рівень оплати склав майже 80%. Громадяни не намагалися обдурити комунальників і в попередні місяці. Скажімо, у вересні за послуги нарахували 4,1 млрд. грн., а оплачено навіть більше – 4,4 млрд. грн., в серпні аналогічна картинка: споживачі переплатили 0,6 млн. грн. Борги за комуналку росли, але не так різко, як з початку нового опалювального сезону.

Навіть якщо для чистоти експерименту порівнювати листопад-2018 і листопад-2017, то все одно різниця відразу впадає в очі: у листопаді позаминулого року з нарахованих 9,2 млрд. грн. оплатили 6,5 млрд., та це більше 70%.

По всьому видно, що нинішній Листопад став явно нетиповим по комуналці. Експерти називають кілька причин.

По-перше, спрацював фактор початку опалювального сезону. Адже навіть без урахування підвищених тарифів (вони почали діяти тільки з 1 січня цього року) населенню довелося платити за опалення.

“У багатьох просто немає потрібної суми. Платіжна дисципліна почала псуватися ще в минулому опалювальному сезоні”, – пояснив експерт енергоринку Валентин Землянський. Дані Держстату підтверджують: найбільші борги у нас за газ, опалення та гарячу воду. Так, за газ українці заборгували 2261 млрд. грн., за централізоване опалення та гарячу воду – 13,6 млрд. грн., за утримання будинків і прибудинкових територій – 4 млрд., за холодну воду і водовідведення – 3,1 млрд., за електроенергію – 4,3 млрд., за вивіз сміття – 0,6 млрд. грн.

По-друге, багато українців втратили субсидії. Курс влади на верифікацію одержувачів компенсацій по комуналці і нещадний відсів “зайвих” претендентів уже дав результати.

“Якщо в минулому опалювальному сезоні субсидії отримувало 6,6 млн. домогосподарств, то на початок нинішнього – 3,3 млн., тобто, удвічі менше. Але ж люди за цей час багатшими не стали. Їм просто нічим платити”, – говорить глава Житлового союзу України Олександр Скубченко.

Як розповів Андрій Нікітін, якщо у них кількість споживачів-субсидіантів становило близько 40% від загальної клієнтської бази, то зараз – лише 25%. І ця категорія людей, що позбулися субсидій автоматично поповнює списки неплатників.

“У деяких дійсно нічим платити, а деякі поки що не можуть звикнути до думки, що доведеться розраховуватися зі своєї кишені”, – пояснив Андрій Нікітін.

Поки неясно як буде змінюватися база субсидіантів надалі. З одного боку в Мінсоцполітики стверджують, що закладених в бюджеті-2019 грошей на субсидії (а це 55 млрд. грн.) вистачить на 7 млн. домогосподарств, і допомогу отримають всі, хто її потребує. З іншого боку – “Нафтогаз” ще на етапі верстки бюджету підрахував, що на субсидії потрібно не менше 90 млрд. грн. А економіст Олексій Кущ пояснив, що грошей на субсидії вистачить, максимум, до кінця нинішнього опалювального сезону.

Але влада збирається і далі проводити нещадний відсів претендентів на компенсації по комуналці. Тільки недавно на парламентський комітет виносився законопроект про верифікації одержувачів державних пільг. Він, зокрема, передбачає жорсткі перевірки, аж до моніторингу банківських рахунків і майнових реєстрів. В загальний дохід сім’ї, від якого залежить сума субсидії, стануть включати грошові перекази від заробітчан і всі великі сімейні покупки. Так що, якщо в субсидіях і не будуть відмовляти направо і наліво, то їх розмір точно зменшиться і українцям доведеться доплачувати різницю зі своєї кишені.

“Це означає, що борги і далі будуть рости”, – вважає Скубченко.

Крах комунальної системи

Співзасновник Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич прогнозує, що до весни з платежами по комуналці все взагалі буде погано.

“Січень – традиційно провальний місяць, в лютому проплати теж йдуть туго. Плюс – незрозуміло як ринок відреагує на підвищені тарифи на тепло і гарячу воду. Зазвичай активізація платежів починається з кінця весни, а влітку взагалі йдуть переплати. Але як буде в цьому році – поки неясно”, – говорить він.

Тим часом комунальники вже б’ють на сполох. “У нас 40% в тарифі – це вартість електроенергії і ще 40% – зарплатний фонд. Плюс є ще витратні матеріали (кошти для очищення води), витрати на поточні ремонти та ін. Якщо рівень оплат буде нижче 95%, підприємству доведеться дуже туго”, – говорять в “Житомирводоканалі”.

Про 46,6%, які Держстат зафіксував в листопаді, глава підприємства Андрій Нікітін і чути не хоче. “Це взагалі нереальні цифри. Це відразу ж колапс і смерть всієї комунальної системи”, – говорить він.

Олександр Скубченко каже, що це якраз той випадок, коли комунальники не згущують фарби.

“У більшості підприємств рентабельність мінімальна – до 10%. Тобто, щоб хоча б не працювати собі в збиток, їм потрібно 90% своєчасних розрахунків за послуги. Інакше вони самі будуть збирати борги перед постачальниками”, – пояснив експерт.

Власне, борги між підприємствами теплокомуненерго і так величезні – прядка 40 млрд. грн. Але якщо вони продовжать рости, комунальне господарство країни попросту розвалиться, – вважають експерти.

“У підприємств повністю зникнуть оборотні кошти, вони будуть накопичувати борги перед постачальниками, зокрема, тим же “Нафтогазом”, а той включить “лічильник” – почне нараховувати штрафи. В результаті вартість ресурсу різко зросте, що зажене комунальників в ще більший мінус” , – пояснював Землянський.

Він наводить як приклад історію з Києвом, де після передачі теплових мереж нового управителя – компанії “Київтеплоенерго” – виник борг перед “Нафтогазом” майже в 5 млрд. грн. з-за цього “Нафтогаз” припинив подачу газу для підігріву гарячої води, і жителі столиці все літо милися в тазиках. Опалювальний сезон не зірвався тільки тому, що Кабмін виділив київській владі “транш” на погашення боргу. А, наприклад, в Смілі Черкаської області через борги комунальників за газ місцеві жителі довго сиділи без опалення.

“Заручниками комунальних боргів стануть цілі міста. Виходить замкнуте коло – українцям доведеться платити дорого за неякісні послуги, але підвищувати їх якість і рівень сервісу підприємствам теплооммуненерго буде просто нема за що”, – каже глава секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

Суди, пеня і масові відключення

Щоб протриматися, комунальники почнуть більш активно вибивати борги зі споживачів.

“Суди зараз спрацьовують погано, так як слабо функціонує виконавча служба. Найефективніший метод – відключення від каналізації. Так як за підключення після сплати боргу потрібно додатково заплатити ще близько 2 тис. грн., для людей це – вагомі аргументи”, – говорить Андрій Нікітін.

Боржники можуть позбутися світла, каналізації та газу. Восени минулого року НКРЕ дозволила “Нафтогазу” відключати від опалення та гарячої води цілі міста, але після бурхливої ​​реакції громадськості цю норму скасували.

Плюс – комунальники розраховують, що боротися з боржниками їм допоможе пеня на прострочені платежі (0,01% за кожен день прострочення або 3,6% річних), яка почне діяти з травня цього року. Але всі ці аргументи можуть і не спрацювати в боротьбі з недобросовісними споживачами.

“У більшості ж неплатників просто немає грошей і єдине, чим вони володіють – це їхнє житло. Виходить, що розрахуватися за прострочені рахунки можна тільки квартирою. А ця історія вже дуже погано пахне”, – підсумував Землянський.

Джерело

Please follow and like us:

1 Comment Already

  1. Kamagra How It Works Forum Radio Advertisments For Healthy Man generic cialis overnight delivery Cheap Lasix No Prescription 40 For $99 Online Pharmacy Cheap Retin A

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *