Politerno > Статті > Україна і світ > Залучення Глобального Півдня і Китаю. Що відомо про зустріч в арабському місті-побратимі Одеси

Залучення Глобального Півдня і Китаю. Що відомо про зустріч в арабському місті-побратимі Одеси

  • 8 Серпня, 2023
  • 874 Переглядів
  • 0

У саудівській перлині Червоного моря, місті Джидда, 5-6 серпня відбувся важливий для України міжнародний захід, присвячений організації майбутнього Глобального мирного саміту на базі української “мирної формули”. Це вже друга така зустріч після перемовин у Копенгагені наприкінці червня, в якому взяли участь представники 15 держав. Однак з часом стало зрозуміло, що для Києва назріла позитивна тенденція – держави Глобального півдня почали приєднуватися до ініціативи. Тож стало небаченим досягненням, коли на зустріч радників у Джидду приїхали представники 42 країн. 

Отже Європу у Саудівській Аравії представляли 18 держав: Болгарія, Велика Британія, Данія, Естонія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Румунія, Словаччина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція. А також Європейський Союз.

Північна Америка: Сполучені Штати і Канада. Латинська Америка: Аргентина, Бразилія, Чилі. Близький Схід: Бахрейн, Йорданія, Катар, Кувейт, Туреччина. Азія: Австралія, Індія, Китай, Корея, Союз Коморських островів, Японія.

Росію не запрошували. На цьому, за даними наших джерел, наполіг Київ, а інші держави, зокрема господарі заходу, не дуже й сперечалися і відреагували на вимогу з розумінням. Тим більше, попри те, що саміт був ініціативою саме України, Саудівська Аравія отримали левову частку політичних балів від його проведення.

До того ж дуже символічним є те, що місцем проведення було обрано саме Джидду. Це не лише фінансова столиця Саудівської Аравії й один з головних портів регіону. Також Джидда – місто-побратим Одеси, що займає центральну роль в експорті українського зерна, якого потребують і Африка, і Китай.

 

Про що вже домовилися 

За даними італійської газети “Corriere della Sera”, учасники погодилися, що повага до територіальної цілісності України є базовою умовою. Нагадаємо, що раніше Китай оголосив про ініціативу президента Сі, яка передбачала припинення вогню, а, по суті, подальше перебування російських військ на окупованих українських територіях. Президент Бразилії Лула раніше зазначав, що Крим має відійти Росії. Були схожі африканські та індонезійські ініціативи – загалом калька китайського плану, що мали на меті лише одне – підтримати план Сі.

Саміт у Джидді показав, що територіальна цілісність узагалі не може бути питанням для обговорення. Усі учасники зазначили, що Україна визнана в усіх своїх міжнародних кордонах, а формула миру повинна базуватися на Статуті ООН, який унеможливлює використання сили задля окупації території суверенної держави.

Водночас, в принципі, зрозуміла і очікувана наразі відсутність великої кількості подробиць щодо зустрічі. Відсутність деталей створила певний інформаційний вакуум, що, зокрема, наповнюється домислами і припущеннями. Приміром, за підсумками першого дня саміту вийшла стаття The Wall Street Journal, в якій з посиланням на учасника перемовин з Європи, йдеться про те, що Київ начебто більше не наполягає на ухваленні “мирного плану” Володимира Зеленського. При цьому інші держави не наполягали на відмові України від цього плану, зазначає видання. Цей пасаж масово розійшовся по соцмережах. Що з цього є правдою, а що – домислами і маніпуляціями, покаже час. 

Розворот Глобального півдня?

Як зазначалося, у зустрічі брали участь лідери всіх без винятку континентів. Проте ключове – це участь держав, які не просто тримали дистанцію і торгували з Росією під час війни, а ще й намагалися виступати її адвокатами – Китаю, Індії та Бразилії. 

Китай направив свого спецпредставника з питань Євразії Лі Хуея. Як раніше зазначав в ексклюзивному коментарі глава МЗС України Дмитро Кулеба, участь китайського дипломата – «це історична перемога». Міністр наголосив, що Росія точно не очікувала участі Китаю в цій зустрічі.

Водночас, як повідомляли американські видання, сам Лі Хуей привіз черговий план врегулювання.

На Китай, вочевидь, вплинули останні дії Росії, коли вона одноосібно вийшла з Чорноморської зернової ініціативи, почала нищити українську портову інфраструктуру і провокувати чергову продовольчу кризу, блокуючи експорт українського зерна до інших країн. Звісно ж у Пекіні не були у захваті, адже в українських портах Росією було, зокрема, знищено зерно, що мало йти до Китаю.

Про саудівський фактор окрема розмова, одначе ключове – це участь у зустрічі країн БРІКС (усіх, окрім, звісно, Росії) та чималої кількості країн, які мають ті чи інші зв’язки з китайською ініціативою ШОС. І це також величезна перемога України. 

Є ще одне досягнення – це поступовий перехід на наш бік Бразилії та ПАР. Президент ПАР Сиріл Рамафоса змінив свою позицію щодо війни після поїздки до Києва, коли прогулявся містом під звуки сирен і після того, як Росія вийшла із зернової угоди та вдарила по українських портах. Свою позицію глава Південно-Африканської Республіки озвучив Путіну у вічі, сказавши, що той має не зернові подачки давати африканцям, а поновити продовольчу безпеку та зупинити війну. 

Тож нині ми бачимо позитивну тенденцію: Глобальний південь почав змінювати свою позицію щодо України та війни, що її веде Росія. Чи розвернувся він у наш бік? Ще ні. Проте ми на початку цього процесу, хоча нам ще слід працювати з Індією та Китаєм, а також залучати на свій бік більше африканських держав. Загалом усе це гарна новина для України і вкрай погана для Росії.

Фактор принца Салмана

Попри те, що саміт був ініціативою саме України, Саудівська Аравія отримали левову частку політичних балів.

До того ж дуже символічним є те, що місцем проведення було обрано саме Джидду. Це не лише фінансова столиця Саудівської Аравії й один з головних портів регіону. Також Джидда – місто-побратим Одеси, яке займає центральну роль в експорті українського зерна і яке, після виходу із зернової угоди, почала несамовито обстрілювати Росія.

Щодо самої Росію: її керівництво робило все можливе, щоб зірвати зустріч у Джидді. За даними ЗМІ, у МЗС РФ та у Кремлі викликали послів іноземних держав, які заявили про участь у форумі в Джидді та намагалися тиснути та шантажувати, вимагаючи, щоб їхні країни відмовилися брати участь в саміті. Утім Москві мало що вдалося. 

Велику роль у цьому зіграв спадковий принц Саудівської Аравії Мухаммед ібн Салман. Саме він агітував країни Затоки та Близького Сходу долучитися до форуму. Крім того, після перемовин з президентом Зеленським він зміг переконати китайського лідера Сі Цзіньпіна відправити в Джидду свого спецпредставника. 

Саудити ніколи і нічого не роблять просто так. У принца Салмана є конкретна мета. Для початку – втримати ринок нафти та прогнозовані ціни на ньому. Саудівська Аравія – лідер ОПЕК та один з найбільших постачальників нафти у світі. Їй не потрібно, щоб Росія відправляла кудись свої енергоресурси за дисконтними цінами і обвалювала саудівські постачання. Ця ситуація загалом призвела до суперечок з керівництвом США, з яким у Салмана і так не дуже гарні відносини. І тут криється ще одна мета: принцу потрібно налагодити нормальні відносини зі Сполученими Штатами – найбільшим постачальником озброєння в королівство, ключовим економічним партнером. На тлі зближення з Китаєм, підписання угоди з Іраном та вбивства колумніста американської газети “The Washington Post” Джамаля Хашогі Салману потрібно було зробити щось таке, що змусило б чинну американську адміністрацію пом’якшити своє ставлення до майбутнього монарха.

І йому це вдалося. Організація форуму з підтримки формули миру Зеленського, залучення до цього формату багатьох нових держав, проведення у Джидді переговорів радника з нацбезпеки президента Байдена Джейка Саллівана та заступниці державного секретаря Вікторії Нуланд з китайським спецпредставником Лі Хуеєм – це значна перемога Салмана та загалом Саудівської Аравії. 

Сам принц мріє, щоб його країна позбулася залежності від виробництва нафти і стала регіональним лідером із сучасною індустрією. Для цього Салман хоче реалізувати план “Vision 2030”, а війна Росії дуже заважає в цьому. 

 

Що далі? 

Поки що Київ працює над наповненням формули конкретними механізмами для подальшої імплементації. Далі Україна намагатиметься організувати Глобальний саміт миру. Під час нещодавньої наради послів президент Зеленський казав, що така зустріч може відбутися вже восени. Хтось навіть казав, що певний прогрес може статися вже під час вересневої сесії Генасамблеї ООН. 

Невдовзі побачимо, чи вдалося Києву переконати візаві в доцільності проведення такого саміту вже ближчим часом. Очевидно, що він буде установчим, а опісля відбудеться напрацювання механізмів за кожним пунктом формули, які допоможуть імплементувати її. Адже ця формула миру створюється не лише для України, а як запобіжник для будь-якого агресора, як основа безпеки всього світу. А поки що можемо констатувати, що Україні все ж вдалося досягти важливих позитивних результатів у Джидді.

"" Читайте також: Вибори під час війни. Чи зуміє Зеленський продовжити свою владу ще на п’ять років

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

Politerno Full

TELEGRAM

ПРИЄДНУЙСЯ
CLOSE