Про скасування депутатської недоторканності в Україні говорили роками. А обіцянка нарешті це зробити кочувала від одних виборів до інших.
На початку вересня нова Верховна Рада таки ухвалила довгоочікувані зміни, забравши з Конституції депутатську недоторканність. “Доступними” для слідчих народні обранці мають стати з початку наступного року.
Однак у жовтні вони проголосували за ще один закон, захистивши себе від обшуків чи, наприклад, прослуховування.
І ось 18 грудня народні депутати ухвалили законопроєкт, який мав унормувати процедуру зняття імунітету. Як охарактеризували у “Слузі народу”, вони не декларативно, а фактично скасували депутатську недоторканність.
Однак, невдовзі після голосування документ вщент рознесли фахівці, а НАБУ і САП вже вимагають від Зеленського його ветування.
Чому цей закон запроваджує “контрольовану” недоторканність народних депутатів та концентрує владу в руках генерального прокурора – у матеріалі.
Що змінить закон
Більшість проголосованих нововведень стосуються Кримінально-процесуального кодексу. Він регулює роботу слідчих у кримінальних справах.
Будь-яке розслідування починається з відкриття провадження. Юридично це називається – “внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань”.
Відтепер, якщо ці відомості стосуватимуться народного депутата, то відкрити справу зможе виключно генеральний прокурор.
Право вести розслідування матимуть лише Національне антикорупційне бюро та Держбюро розслідувань.
Окрім відкриття проваджень щодо депутатів генпрокурор отримає виключне право погоджувати клопотання до суду:
- про дозвіл на затримання;
- про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту;
- про обшук, прослуховування чи доступ до листування;
- про проведення негласних слідчих дій, на які потрібен дозвіл суду (це майже всі НСРД за кількома виключеннями).
Все це потрібно буде затвердити в суді, обов’язково завчасно попередивши самого депутата. Без присутності нардепа суд зможе дати дозвіл лише на обшук та негласні слідчі дії.
Затримати парламентаря без дозволу суду та погодження генпрокурора можна буде лише в тому випадку, якщо застати його за особливо тяжким злочином, пов’язаним із насильством, або злочином, що спричинив загибель людини.
Враховуючи, що закон має зняти з депутатів недоторканність, із закону виключають необхідність погоджувати слідчі дії з парламентом. Це відрізняє нинішні зміни від жовтневих, які змушували брати дозвіл у Ради на обшуки та інші дії.
“Такого “щиту” від кримінального переслідування більше не буде – а всі ми будемо мати “прямі відносини” із правоохоронними органами”, – пояснила Галина Янченко.
Однак, хоч дозвіл Ради і буде непотрібний, правоохоронці матимуть протягом доби повідомити про слідчі дії голові парламенту. Це стосуватиметься затримання депутата, повідомлення йому про підозру, застосування запобіжного заходу чи здійснення інших слідчих дій. Таємно від Ради можна буде лише обшукати народного обранця та провести негласні слідчі дії.
Новий закон набуде чинності на наступний день після публікації.
Але спочатку вступити у силу має інший закон, яким депутати прибрали недоторканність з Конституції. Він має почати діяти з січня 2020 року.
Чому законопроєкт посилив недоторканність
Після ухвалення законопроєкту фахівці антикорупційної сфери гостро розкритикували його зміст, аргументуючи, що документ не тільки зберіг, але й навіть посилив недоторканність депутатів.
З заявою виступив ГО “Центр протидії Корупції”, міжнародна правозахисна організація Transparency International, а в НАБУ і САП взагалі попросили Зеленського ветувати документ.
У Раді за закон не голосували фракції “Батьківщини” та “Європейської солідарності”, а фракція “Голос” повним складом проголосувала проти.
“Ми маємо розкіш не голосувати за фуфло. Тому ми єдині голосували проти цементування недоторканності руками ОПЗЖ“, – прокоментував заступник голови фракції “Голос” Ярослав Юрчишин.
Головні зауваження:
Монополія генпрокурора.
Раніше відкрити провадження щодо народного обранця міг будь-який слідчий чи прокурор. Тепер же початок будь-якого розслідування щодо депутата залежатиме від бажання або можливості генпрокурора.
Всі важелі фактично концентруються в руках однієї людини, яка, нагадаємо, призначається президентом з погодження Верховної Ради, тобто самих депутатів.
Крім цього, зараз, коли слідчі просять у суду дозвіл, наприклад, на арешт чи обшук підозрюваного, це прохання має підписати прокурор. У випадку з депутатами більшість дій слідчих потрібно буде погоджувати саме з генпрокурором.
Депутатка “Слуги народу” Галина Янченко, яка є однією зі співавторок законопроєкту, пояснює монополію глави ГПУ, яка фактично вводиться, запобіжником від безпідставного переслідування.
З такою позицією не погоджуються не тільки антикорупційні громадські організації, а власне й самі профільні органи – Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
“Вказана норма ставить під загрозу незалежність детективів НАБУ і прокурорів САП у своїй діяльності, адже тепер перед тим, як розпочати розслідування, вони мають звернутися до генпрокурора, щоб переконати його внести відомості до ЄРДР. Крім того, законопроєкт не визначає, яким чином слідчі мають передавати інформацію генпрокурору, щоб той розпочав розслідування”, – пояснили свою позицію в спільній заяві НАБУ і САП.
Обов’язкова присутність депутата під час розгляду клопотань слідчих у суді.
Наприклад, арештувати майно депутата не можна буде, не попередивши самого парламентаря про суд та без його участі в засіданні.
“Нічого не заважатиме депутатам переписати за ніч майно на родичів, аби уникнути його арешту. Або ж слідчому не вийде заарештувати хабар, який отримав депутат, і був спійманий на гарячому“, – пояснюють у Центрі протидії корупції.
Раніше такі клопотання суддя міг розглядати за відсутності фігуранта справи, якщо є ризик, наприклад, знищення доказів через обізнаність нардепа-фігуранта.
Зараз розгляд може відбутися без нардепа тільки якщо той має “поважні причини”. Перелік поважних причин не наводиться.
Правки від Мамки
Під час розгляду проєкту народний депутат від ОПЗЖ Григорій Мамка вніс правку, яка, на думку експертів, повністю нівелює зняття недоторканності.
Йдеться про захист від політичних переслідувань. Нині ця норма передбачає, що народного обранця не можна карати за результати голосування та вислованювання у парламенті, за винятком образи чи наклепу.
У новому законі цей вид імунітету прописаний ширше. Згідно з правкою від Мамки, яка пройшла комітет і стала частиною законопроєкту, депутати також не нестимуть юридичної відповідальності “при здійсненні депутатських повноважень”.
У “Слузі народу” звертають увагу, що тепер депутати будуть захищені від покарань за політичну діяльність як в парламенті, так і за його межами.
Однак виходить, що правоохоронці не зможуть притягнути народного обранця до відповідальності за депутатську діяльність в час, коли він здійснює свої повноваження, тобто під час всієї каденції у Раді.
“Депутати здійснюють свої повноваження всі 5 років!… Адвокати зупинять будь-якого правоохоронця, використовуючи це“, – стверджують у партії “Голос”.
Читайте також: Чи поставить Конституційний суд бракування законів Зеленського на потік
