Найбільший гравець у вуглевидобутку і тепловій генерації України компанія “ДТЕК Енерго” Ріната Ахметова оголосила про припинення купонних виплат по єврооблігаціях і деяких банківських боргах. Що це означає для самої компанії, індустрії та країни?
Посилаючись на кризові явища в українській економіці, “ДТЕК Енерго” призупинила виплати купона за єврооблігаціями і відсотків за банківським боргом. Простіше кажучи, зараз, в умовах надзвичайної ситуації, гроші необхідні компанії для збереження безперервності виробничих процесів. Це на тлі того, що шахти “ДТЕК Добропіллявугілля”, “Білозерська” і ЦЗФ “Жовтнева” з 1 квітня припиняють роботи з видобутку, збагачення вугілля і підготовки гірничих виробок.
Але чи означає це, що компанія, визнавши тимчасову неплатоспроможність, стала на шлях до банкрутства? Ні. “ДТЕК Енерго” вже розробляє Пропозицію щодо запровадження standstill та реструктуризації боргу по відношенню до випуску єврооблігацій. Тобто просить кредиторів почекати.
В теорії зупинка компанії, яка видобуває 2/3 вугілля та генерує чверть електроенергії на українському ринку, могла б призвести до неконтрольованих економічних і соціальних наслідків, особливо в умовах загальної кризи і епідемії коронавірусу. Але цього, ймовірно, не відбудеться. Як мінімум з двох причин.
По-перше, самим кредиторам невигідно жорстко наполягати на виконанні умов погашення боргу, довести компанію до банкрутства і в результаті не одержати нічого. Яка ціна питання?
Читайте також: Чи причетний Шмигаль до “Роттердам+”, – інтерв’ю в нардепа
У поточному році ДТЕК потрібно віддати борг в розмірі $ 50 млн, у 2021-2022 рр. – $ 20 млн, основні виплати припадають на 2023-2024 рр. – $ 1,104 млрд і $ 0,7 млрд відповідно. А тільки що оголошений дефолт стосується лише купона (зі ставкою 10,75%) за єврооблігаціями з погашенням у 2024 р. – він повинен бути виплачений до 1 квітня, а також певної банківської заборгованості, відсотки по якій потрібно заплатити 31 березня. Таким чином, кредиторам доведеться піти на реструктуризацію боргу, щоб в майбутньому отримати його основну частину і відсотки за кілька років.
По-друге, держава не допустить колапсу в енергетичній сфері, в тому числі через перераховані вище причини. Підстави так вважати дає і нещодавня історія. На кінець 2014 року чистий борг ДТЕК сягав $ 2,9 млрд, а кратна девальвація гривні зробила його непідйомним. Тому, на початку 2016 року холдинг вже оголошував технічний дефолт і незабаром став домовлятися про реструктуризацію боргів. І, зокрема, “ДТЕК Енерго” в кінці 2016 року обміняла випущені раніше єврооблігації на $ 750 млн (з погашенням 4 квітня 2018 р.) і на $ 160 млн (з погашенням 28 квітня 2018 г.) на новий випуск з терміном обігу до 31 грудня 2024 року.
Не менш важливо, що вугільну енергетику в той час “підтримала” влада. Нацкомісія з регулювання ринку електроенергії і комунальних послуг (НКРЕКП) тоді ввела формулу “Роттердам +”, згідно з якою в ціну електрики, за якою держава купувала електроенергію у ТЕС, закладалися котирування вугілля на біржі в Роттердамі та вартість доставки. Тобто суми, які платили, в тому числі ДТЕК Ахметова, за електроенергію сильно підвищилися. Це не тільки втримало ДТЕК, але і збільшило прибуток холдингу у 2,6 рази.
Політичних рішень варто очікувати і зараз. В “ДТЕК Енерго” називають причинами зупинки своїх шахт не тільки системну кризу в енергетичній галузі України, а й “триваючий імпорт електроенергії і вугілля та регулярне втручання в роботу ринку з боку політиків”.
Іншими словами, владі натякають на необхідність підвищення цін на електрику.
Тільки вже іншими методами, оскільки тепер у нас діє ринок електроенергії, і просто постановою НКРЕКП не обійтися. Як ми пам’ятаємо, той же імпорт з Росії замислювався як запобіжник від цінових стрибків на українському ринку. ДТЕК також може домагатися збільшення виробництва, тобто частки ТЕС у енергобалансі України. А це також призведе до подорожчання електрики для кінцевих споживачів, оскільки теплова генерація в рази дорожча атомної.
Читайте також: Аваков стає ключовим менеджером України
