Команда президента Володимира Зеленського хоче нові дострокові вибори – тепер уже в органи влади на місцях. Це буде означати повне перезавантаження влади в Україні і зосередження її в одних руках.
Однак Офісу президента (ОП) ще потрібно придумати прийнятний хоча б для більшої частини суспільства привід для оголошення дострокової кампанії. Законодавство тут серйозно обмежує маневр.
Докладніше про перспективи дострокових місцевих виборів, читайте в матеріалі.
Хочеться, але колеться
Прийшовши в штаб політичної сили “Слуга народу” (СН) в ніч дострокових парламентських виборів, Зеленський прозоро натякнув: чутки про майбутню місцеву кампанію не безпідставні. “Всі ставлять питання щодо місцевих виборів. Вам цікаво? Не розслабляйтеся”, – прокоментував він.
Раніше представник президента у Верховній Раді восьмого скликання Руслан Стефанчук (№2 у списку СН) заявив, що Україна потребує “повної зміни влади”, і команда президента шукає спосіб, як це зробити.
“Зеленський чітко заявив: попереду четвертий тур у вигляді місцевих виборів. У нього чітке бажання перезавантажити і владу на місцях”, – коментує політолог Андрій Золотарьов.
Як відомо, стратегічне рішення в ОП вже прийнято: новій кампанії бути. Але ще треба знайти для неї привід. Перелік обставин для оголошення Верховною Радою чергових і позачергових місцевих виборів в органи місцевого самоврядування або керівників населених пунктів короткий, і непридатний до всіх відразу (!) рад і посад.
Член парламентського комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Олена Шкрум (“Батьківщина”) вважає, що спершу на місцях краще завершити вже розпочату децентралізацію через внесення змін до Конституції і планово провести вибори в жовтні 2020 року.
“Я б чекала від нової команди змін до Конституції в частині децентралізації щодо ліквідації поділу на райони, обласні і районні адміністрації і впровадження інституту префектів, що обираються за конкурсом за прикладом Франції. Завершивши реформу протягом року, провести спокійно планові місцеві вибори на абсолютно іншій основі і протримати наступні п’ять років, а не щороку проводити нові. Країна вже трохи втомилася від виборчої метушні”, – заявила Шкрум.
Нагадаємо, 31 серпня 2015 року Верховна Рада попередньо схвалила внесений Адміністрацією президента Петра Порошенка законопроект про внесення змін до Конституції, в якому, зокрема, зазначався особливий статус місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей.
Крім того, цим самим законопроектом було передбачено ліквідацію обласних державних адміністрацій і передачу їх функцій виконкомам обласних рад.
А президент призначає в регіони своїх префектів з повноваженнями по контролю за місцевою владою.
Втім, якраз внесення цих змін до Конституції (що, до речі, є зобов’язанням України по Мінським угодами і відкриває дорогу до мирної реінтеграції Донбасу) теоретично і може стати приводом для дострокових виборів – адже місцеві органи влади, виходить, отримують нові повноваження.
Якщо у Зеленського ухвалять рішення підтримати ці зміни, то голосів вистачить (“Слуга народу” плюс “Опозиційна платформа” і мажоритарники-самовисуванці).
Правда, незрозуміло як швидко можна буде провести цей процес.
Так чи інакше, але спокуса виборами на Банковій дуже велика, враховуючи приголомшливий успіх самого Зе в президентську кампанію і його партії в дострокову парламентську. Особливо на мажоритарних округах. Адже якщо нікому невідомі мажоритарники просто під брендом “Слуги народу” змогли розгромити місцеві еліти, то що завадить партії президента взяти під контроль місцеві ради і поміняти мерів в ході дострокових виборів (поки ще рейтинг високий)?
“Мені здається, в ОП зараз думають: чому б нам на цій електоральній хвилі не влетіти і в місцеву владу? Мажоритарників у багатьох областях вже поміняли на своїх, тепер потрібні фракції в міськрадах ключових міст. Тим більше що народ погано розуміє цінність виборних органів на місцях, вважаючи “справжньою” владою тільки національну”, – коментує політолог Вадим Карасьов.
“Перемогти тільки на виборах в Раду, а по суті в Києві означає ризик з часом отримати регіональну фронду з числа місцевих феодалів. А через місцеві вибори їх значення можна якщо не обнулити, то хоча б сильно зменшити”, – вважає експерт Золотарьов.
Вибір для мерів
У цій ситуації особливо цікаво, як поведуть себе впливові мери міст-мільйонерів.
Реакція на чутки про дострокові вибори вже є, причому несподівана. Так, мер Дніпра Борис Філатов зробив публічну заяву, в якій підтримав ідею дострокового перезавантаження на місцях.
Правда, як повідомляють джерела в Офісі президента, зробив мер Дніпра цю заяву вже точно знаючи, що рішення про дострокові вибори на Банковій прийнято.
Втім, насправді, нинішнім мерам дострокова кампанія нічого доброго не обіцяє.
Парламентська кампанія показала, що навіть маловідомий кандидат від СН здатний за рахунок бренду перемогти в боротьбі проти значно перевершуючого за ресурсами суперника з довгою політичною історією. І навіть впливові мери (такі як Кернес і Труханов) не можуть відчувати себе спокійно, якщо проти них висуне свого кандидата популярна пропрезидентська сила.
При цьому політолог Анатолій Октисюк вважає, що демонстрація лояльності до Зеленського мерів не убезпечить. “Команда Зе на куражі захоче всіх змістити навіть тих, хто піде до них на поклін. Хто буде чинити опір, спробують “нагнути”, щоб потім все одно зняти”, – коментує він.
У такій ситуації мери, можливо, будуть шукати союзників не у владі, а поза нею. Зокрема – серед парламентської опозиції. На Західній Україні, цілком можливо, частина мерів піде під прапорами “Голосу” або партії Порошенка, а на південному сході – “Опозиційної платформи”.
Читайте також: Хто з українських артистів уже був у Верховній Раді
