Президент Володимир Зеленський вже турбується про єдність своєї фракції в Раді
У партії президента Володимира Зеленського “Слуга народу” (СН) все голосніше говорять про посилення депутатської відповідальності за нехтування обов’язками.
Мова заходить навіть про дострокове припинення повноважень парламентарія з ініціативи його фракції або виборців.
Як стверджують в “Слузі народу”, ці заходи покликані посилити дисципліну в парламенті. Втім, в реальності у партії Зеленського вирішують зовсім інше завдання – утримати під контролем всю свою величезну фракцію, в якій вже зараз проглядаються різні групи впливу, орієнтовані аж ніяк не особисто на президента. Не кажучи вже про те, що частину депутатів можуть просто перекупити різні зацікавлені особи.
Чи вдасться вирішити цю задачу Зе і яким саме чином – читайте детальніше в матеріалі.
За прогули – геть з парламенту
В “Слузі народу” хочуть карати депутатів за невиконання покладених на них обов’язків.
До внесеного Офісом президента законопроекту про відповідальність за неперсональное голосування в парламенті хочуть додати, зокрема, проект про покарання за депутатські прогули аж до позбавлення мандата.
“У партії “Слуга народу” дійсно ведеться робота над законопроектами про посилення депутатської відповідальності, в тому числі за неявку на роботу без поважної причини більше 30% робочого часу. Вирішуємо, будуть це штрафні санкції чи відкликання мандата”, – повідомила кандидат в народні депутати Ірина Верещук (№29 в списку СН).
За введення кримінальної відповідальності за прогули виступає, наприклад, представник президента в парламенті Руслан Стефанчук (№2 у списку СН). На його думку, покаранням для прогульників повинні бути громадські роботи і після обвинувального вироку суду депутат позбавляється мандату.
“Ми формуємо конструкцію через кримінальну відповідальність. Тому що підставою для позбавлення мандата є наявність рішення суду, яке вступило в силу. І саме тому я наполягаю, що це повинна бути кримінальна відповідальність, щоб разом з нею депутат автоматично втрачав і мандат”, – сказав Стефанчук в інтерв’ю “Інтерфаксу” .
Він також спрогнозував внесення проекту з “чітким механізмом відкликання народного депутата”. Однак детального опису Стефанчук не дав.
Ірина Верещук підтверджує: дискусія в партії про необхідність та процедуру відкликання парламентаріїв ведеться. “Але я особисто виступаю за окремий закон про відкликання депутатів всіх рівнів, як інструменту реального впливу суспільства на представницькі органи влади”, – зазначає Верещук.
За неофіційною інформацією, відкликати народних обранців за погану роботу в партії хочуть, в тому числі, шляхом референдуму. “Але це може бути застосовано до мажоритарника, обраного в якомусь одномандатному окрузі. У випадку депутата, який зайшов по багатомандатому округу, тобто за партійним списком, цей варіант не спрацює. Референдум в масштабах всієї країни не будеш проводити. В загальному працюємо над вирішенням”, – коментує джерело в СН.
“З урахуванням різниці між списочниками і мажоритарниками ми намагаємося уніфікувати наші вимоги (до відповідального виконання обов’язків. – прим. ред.), щоб відповісти на запит суспільства і дисциплінувати нашу майбутню фракцію”, – говорить Ірина Верещук .
Проблемний колектив
Насправді проблема куди глибша, ніж низька виробнича дисципліна депутатів.
Фракцію партії “Слуга народу” складуть приблизно 254 депутата, обраних в різний спосіб (і за списками, і за мажоритаркою), однак це буде неоднорідне об’єднання, на яке матимуть вплив різні сили ззовні. І далеко не завжди вона буде голосувати, як єдине ціле.
“Тільки один лише Коломойський завів і за списками, і по мажоритарці до 30 своїх людей. Що вже становить блокуючий пакет – без його голосів у фракції менше 226 депутатів. І це не єдина група впливу. Крім того, чимало майбутніх депутатів – це прості люди. Для яких гроші, запропоновані олігархами за голосування, – це величезні суми, яких вони досі ніколи в житті не бачили. І спокуса голосувати за те, за що заплатять, а не за те, за що фракція велить, – дуже велика. Кажуть, що активно в напрямку підкупу депутатів від “Слуги народу” вже працює Ринат Ахметов, який так і не зміг завести свою фракцію в Раду. Окреме питання – на що будуть жити депутати. Зарплата рядового нардепа зараз близько 30 тисяч гривень. Ця сума достатня для відносно скромного життя однієї людини в столиці, але абсолютно недостатня, щоб уберегти депутатів від спокус брати гроші на стороні. Зазвичай проблема вирішується тим, що фракція доплачує ще нардепам зарплату в конвертах. Але поки незрозуміло, чи буде це робити фракція “Слуги народу”. Чесно кажучи, сумніваюся, що вони таким чином будуть утримувати усіх 250 депутатів”, – говорить джерело в політичних колах.
“Фракція розділиться на неформальні групи. Її депутатів будуть намагатися перекупити, виманити зі складу, перш за все, мажоритарників. Можлива власна фронда. Наприклад, як Лещенко, Найєм і Заліщук у фракції БПП, які зайшли за списком, але з певного моменту стали головним болем Порошенка і його оточення, граючи фактично проти них. Тому членів “Слуги народу” постараються обкласти з усіх боків і ще підстрахують зняттям депутської недоторканності. Їх уже готують до суворої командної роботі шляхом тімбілдінга, натягуючи по потрібним темам. Все, як у бізнесі, тому що мета – фракція-корпорація, машина для голосування”, – пояснює політолог Вадим Карасьов.
На питанні єдності фракції особливо зупинився президент Зеленський на зустрічі з майбутнім складом, яка відбулася в четвер, 25 липня.
“Президент закликав бути міцною, дружною єдиною фракцією, не піддаватися на корупційні спокуси. А той, хто піддасться, хай нарікає на себе: ніякої кругової поруки. Будуть кримінальні справи. Правила єдині для всіх, – розповіло джерело в майбутній фракції. – Якщо комусь щось не так, краще зараз написати заяву про складання повноважень”.
Загалом, у Зе розуміють проблему і намагаються її вирішити. Але яким чином?
Імперативний мандат плюс кримінальна справа
Перш за все, обговорюється можливість застосування імперативного мандату.
Де-юре він діє і зараз.
Згідно зі статтею 81 Конституції, в разі невходження народного депутата, обраного за списком партії, до складу її фракції або виходу з неї він достроково позбавляється мандату після рішення вищого керівного органу політсили.
Однак тут є дві важливі проблеми. По-перше, імперативний мандат поширюється тільки на “списочників”, а не на мажоритарників, яких у фракції СН буде більше половини – 130 багнетів.
По-друге, імперативний мандат зараз навіть для списочників діє де-факто лише “в одну сторону” – якщо сам депутат вирішив вийти з фракції. А якщо фракція його виключає, то він мандат не втрачає. Іншими словами, такий собі нардеп може брати гроші “на стороні” і голосувати в розріз з “лінією партії”, але з фракції не виходити, і йому за це нічого не буде (максимум – виключать з фракції і він піде на вільні хліби).
Теоретично врегулювати питання може прийняття спеціального закону, про який, до слова, йдеться в тій самій статті 81 Конституції.
І в ньому якраз і може бути прописана норма про те, що депутат позбавляється мандату і в разі, якщо його виключає зі свого складу фракція.
Однак проти такої “партійної диктатури” можуть виступити на Заході. “Посилення імперативного мандату, наприклад припинення повноважень за порушення партійної дисципліни, викличе дуже жорстку критику Заходу. Такого навіть в Росії немає”, – коментує народний депутат Олександр Черненко (БПП), який до свого обрання очолював Комітет виборців України (КВУ).
Крім того, такий закон може бути визнаний неконституційним – так як в Конституції йдеться про “вихід депутата з фракції”. Що, за логікою, потрібно розуміти так, що депутат за власною ініціативою залишив фракцію. У законі можуть трактувати це і більш широко, звичайно. Але тоді великий ризик його скасування через Конституційний суд.
Не всі згодні з “імперативним” підходом і всередині фракції “Слуги народу”.
“В законопроектах про посилення відповідальності депутатів важливо зберегти баланс з демократичними вимогами, щоб уникнути диктату партії. Імперативний мандат буде інструментом розправи над неугодними депутатами або частиною фракції, яка відмовляється підкорятися більшості”, – сказала Ірина Верещук.
Крім того, навіть якщо такий закон і приймуть, то він, як говорилося вище, не буде поширюватися на мажоритарників. А це означає, що проблему глобально він не вирішить.
Втім, її можуть спробувати вирішити традиційним шляхом – через дамоклів меч кримінальних справ.
І особисто Зеленський, і члени його команди вже неодноразово заявляли, що одним з перших законопроектів буде скасування депутатської недоторканності. Вона дозволить впливати на депутатів через перспективу порушення кримінальних справ.
Цей спосіб простий і зрозумілий. Однак тут є один важливий нюанс – для скасування недоторканності потрібно вносити зміни до Конституції. У Раді ще з минулого року припадає пилом президентський законопроект на цю тему, який вже отримав схвалення в Конституційному суді.
Однак він ще не пройшов і перше читання – з урахуванням перспективи програшу Порошенка, тоді на Банковій передумали його активно просувати.
Якщо нова Рада в першому читанні за нього проголосує на осінній сесії, то друге читання може відбутись тільки на наступній сесії. Тобто – не раніше лютого. Загалом процес затягнеться мінімум на півроку. Причому, якщо в першому читанні голосів, швидше за все, вистачить (для цього потрібно 226), то знайти через півроку 300 багнетів для остаточного прийняття змін буде вкрай важко.
Якщо ж у Зеленського підуть по шляху внесення нового законопроекту, то процес затягнеться ще більше. Спочатку потрібно буде проголосувати за відправку його до Конституційного суду і тільки потім йти на перше читання.
Іншими словами, скасувати недоторканність буде не так просто, як це може здатися зі слів Зе-команди.
Залишається шлях точкового позбавлення депутатської недоторканності за поданням генпрокурора. І напевно це буде зроблено по відношенню до представників інших фракцій (в першу чергу – щодо Петра Порошенка і деяких його соратників).
Однак далеко не факт, що “слуги народу” погодяться віддати на поталу прокурорам своїх колег по фракції, пам’ятаючи, що їх і самих потім може чекати така ж доля.
Загалом, завдання по контролю за фракцією для Зеленського непросте. Групи впливу, які завели своїх людей в Раду через “Слугу народу”, будуть намагатися впливати через них на політику Ради і самого президента. Чим відповість на це Зе і чи відповість взагалі (або ж змириться з таким положенням справ) – побачимо в найближчі місяці.
Читайте також: “Зе-команда на куражі хоче поміняти усіх”. Як на Банковій готуються до дострокових місцевих виборів
