На днях депутати обласної ради мають прийняти доленосне для тернопільського летовища рішення. Якщо на сесії облради приймуть розроблений бізнес-план та санацію боргу, то ТОКПФ «Тернопільавіаавтотранс» відновить свою платоспроможність.
Про це пише “20 хвилин“.
За даними Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», згідно угоди про асоціацію з ЄС (в авіаційній сфері), Україна очікує на підписання Угоди про спільний авіаційний простір. Мета її – приведення системи до єдиних стандартів і «правил гри».
Аналітики помічають – ніщо не заважає уже зараз працювати над впровадженням європейських стандартів та вимог у всіх аспектах діяльності авіації.
Угода про САП ставить перед Україною ряд вимог – через застарілу інфраструктуру та більш високі вимоги до стану злітних смуг і підготовки персоналу, регіональні аеропорти можуть зіткнутися із серйозними проблемами.
І якщо в інших регіонах летовища хоч якось працюють або й функціонують на повну потужність, то у Тернополі тільки працюють над відновленням. Неробочий аеропорт з 2010 року, офіційно запрацював знову у грудні 2016. Як його повертають до життя та що вдалось зробити, розповідає його адміністрація.
– Усі рахунки та бухгалтерська книга аеропорту, починаючи ще з 2012 року, заблоковані, – розповідає заступник директора ТОКПФ «Тернопільавіаавтотранс» Іван Мурин. – Тобто, фінансового впливу адміністрація летовища не має. Окрім цього, є борги перед нашими кредиторами. Основна частина боргу – це пеня. Загальна сума боргів – понад три мільйони, з яких два мільйони заборгували ДФС, майже мільйон – Пенсійному фонду. Також є і дрібні борги.
За для вирішення проблеми з боргами, адміністрація аеропорту розробила бізнес-план та план санації підприємства, тобто відновлення платоспроможності ТОКПФ «Тернопільавіаавтотранс». Ці проекти будуть представленні на розгляд обласним депутатам на найближчій сесії. Також сесією обласної ради передбачено виділення коштів в сумі 4 200 000 грн для «Тернопільавіаавтотранс», ці кошти – на санацію підприємства.
– Ми не є розпорядником коштів, які нам виділяють обласні депутати, – додає він. – Цим розпорядником на сьогодні є Управління капітального будівництва ОДА. Управління проводило три тендера, однак ні один не відбувся. Через це ми так і не почали монтажу огорожі. Окрім цього, в нас є у розробці проект фасаду будівлі та конструкції дахового накриття аеровокзалу. Наразі виготовляємо проект з внутрішніх робіт будівлі аеровокзалу.
Та все ж попри проблеми, тернопільське летовище діє, щоправда у денну пору доби.
Ще з літа 2016 року тут почали набирати нових працівників, проводити їм регулярні навчання. За вимогами тут має працювати 120 працівників, наразі ж працює 42. Щоправда, є серед них сумісники, які можуть виконувати дві-три функції. Також торік летовище отримало два сертифікати – власне на їх підставі і вдалось відновити його діяльність. Цьогоріч планують сертифікувати інші відділи і персонал.
– Аеропорт працює тільки у денну пору, бо ще не ввели світлосистему в експлуатацію, – пояснює керівник. – Оскільки система не експлуатувалася протягом 6-ти років, наразі проводимо роботи з її відновлення. Як тільки погода дозволить, ми за місяць завершимо її ремонт. Нам залишилось провести ремонт на ділянці 500 метрів. І тільки після цього будемо продовжувати сертифікацію на світлосигнальне обладнання типу М-2.
Зокрема, на території аеропорту встановили відеонагляд, систему контролю доступу з обліком робочого часу, придбали працівникам нові сучасні рації. Загалом, вже виконали 48 зауважень від Державіаслужби. Мають намір виконати і решту, аби зробити аеропорт повноцінним.
– Ми готові працювати з інвесторами, але на прийнятних умовах, – каже пан Мурин. – Ті з’являлись і раніше, але вони більше цікавились землею, аніж самим летовищем.
І скільки б чуток про «поділені землі» аеропорту не ходило, додає він, вони безпідставні. Адже торік «Тернопільавіаавтотранс» отримав державний акт на усю землю під летовищем. Загальна кількість землі – 156,6 га. Це стільки ж, скільки було понад 10 років тому.
Попри офіційне відновлення роботи аеропорту, на сьогодні пасажиропотік – відсутній. Час від часу приймають чартерні рейси та малу авіацію. Одні із останніх гостей, які прилітали до Тернополя, президент та прем’єр. Якщо ж буде реальне фінансування, ситуація виправиться.
– Наш аеропорт не має поки що статусу міжнародного аеропорту. Ми – міжнародний пункт пропуску, який має право приймати міжнародні рейси, – каже він. – Проте у нас немає повноцінної інфраструктури. Є відповідні стандарти, які погодженні з Державіаслужбою України та міжнародними компаніями.
Якщо ж буде відповідне фінансування, то на летовищі зможуть закінчити усі ремонти, щоб приймати міжнародні рейси. Та врешті – зможуть отримати статус міжнародного аеропорту. Далі – плани про рейси у різні куточки світу.
– Ми порахували, що для нас будуть прибуткові рейси у курортні країни – Єгипет, Туреччина, Греція, – говорить пан Мурин. – Та країни, де багато наших заробітчан – Італія, Чехія, Польща тощо. Та, звісно, ці рейси неможливі без освітлення злітно-посадкової смуги, належного стану руліжної доріжки, аврійного стану приміщення аеровокзалу, спецавтотранспорту та ін.
Загалом тут планують орієнтуватись на співпрацю з великими компаніями, на довгострокову перспективу. Адже такі компанії враховують, що певний час вони будуть працювати нерентабельно, та невдовзі отримуватимуть більший та стабільний дохід.
