В Тернополі не вщухають пристрасті довкола проекту побудови каскаду ГЕС на Дністрі. Науковці і громадсько-політичні діячі обговорити долю цієї будови під час круглого столу в педагогічному університеті 27 квітня.
Згідно «Програми розвитку гідроенергетики в Україні до 2026 року» на Дністрі повинні з’явитися 6 ГЕС, які будуть забезпечувати енергією Західну Україну. Територія новобудови складатиме 30 тисяч гектарів землі, дві з половиною тисячі людей будуть виселені зі своїх домівок. На зустрічах із тернопільськими чиновниками розробники проекту – «Укргідропроект» та «Укргідроенерго» – запевняли, що створення ГЕС матиме позитивні наслідки для краю. По-перше з’являться нові робочі місця, пов’язані із обслуговуванням станцій. По-друге при будівництві буде використана місцева робоча сила та залучені будівельні фірми із Тернополя.
Однак обласна рада виступила проти починання Києва і висловилась на користь заборони проекту. В Кабмін надіслали лист із проханням вилучити проект із державних планів. У відповідь прем’єр міністр Володимир Гройсман заявив, що думку місцевих громад обов’язково врахують.
Лише на обґрунтування необхідності побудови станцій із бюджету виділять 150 мільйонів гривень. Окрім проектно-кошторисної документації в цю суму входять витрати на геологічне та інженерне дослідження Дністра. Один із ініціаторів круглого столу, професор Василь Грубінко зауважив, що частина цих грошей могла перепасти і педагогічному університету.
– До нас зверталися із пропозицією виділити 400 тисяч гривень в обмін на те, що ми підтвердимо доцільність створення ГЕС, – каже пан Грубінко. – Однак, порадившись із ректором ми відмовилися від грошей. Тепер подаємось на іноземні гранти, бо хочемо бути фінансово незалежні. Наприклад, отримали норвезький грант у розмірі 100 тисяч доларів на дослідження Дністра та його околиць.
Про сумну долю гідропроектів на Тернопільщині розповів голова управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА Орест Сінгалович. Уже існуюче Новодністровське водосховище викликало руйнування берегів річки, замулювання води у верхів’ї Дністра, цвітіння води, підтоплення навколишніх територій. Іншим прикладом невдалого використання гідротехнологій стала річка Серет. Вона зарегульована великою кількістю ставів та водосховищ, які замулені на 80-90%. Це означає, що Серет поступово вмирає. Подібна доля, впевнений чиновник, чекає і на Дністер.
Побудова ГЕС, окрім усього іншого, порушить низку міжнародних договорів, підписаних Україною. Зокрема, про охорону червонокнижних видів рослин і тварин та декілька конвенцій про підтримання екологічної рівноваги. Багато видів буде просто знищено. Тривогу викликає той факт, що мережу ГЕС будуть створювати на заповідних територіях, що суперечить українському законодавству. Протестує проти запланованих робіт і Молдова. Дністровський каскад може порушити існуючу систему водорегуляції в регіоні. Наші сусіди бояться, що Дубосарська ГЕС позбудеться води для поливу сільськогосподарських угідь. Кишинів та Одеса взагалі можуть залишитись без питної води, в результаті зменшення об’єму підземних вод.
Ще більше питань викликає економічна доцільність проекту. Вартість кіловату енергії, виробленої на ГЕС, становить 3 грн. 50 коп., в той час як на АЕС його вартість 30.5 копійок, а на теплоелектростанціях – 84 копійки. Добудова ще чотирьох блоків на діючій і поки що єдиній Дністровській ГЕС дасть, за словами науковців, в 13 разів більше енергії, ніж планований каскад ГЕС.
В результаті роботи круглого столу була сформульована резолюція щодо неприпустимості технічного плюндрування Дністра. Свої зауваження і пропозиції до цього документу можна вносити на сайті ТНПУ – http://www.tnpu.edu.ua/, де він виставлений у вільному доступі. Після травневих свят резолюцію передадуть центральним органам влади.
