Українські високопосадовці, які підпадали під люструвацію, завдяки статусу учасника бойових дій змогли уникнути покарання та в’язниці.
Про це йдеться у програмі військових журналістських розслідувань “Стежками війни” на телеканалі ZIK.
Так званий військовий-туризм журналісти викривають вже роками. Вищим чинам такий папірець не лише дає пільги і право на землю, а й рятує від ув’язнення та люстрації.
Колишній начальник установи Міноборони Павло Чуб звинувачувався у розтраті 135 тисяч гривень. Йому загрожувало 2 роки ув’язнення, але його амністували, бо мав посвідчення учасника бойових дій.
Намагалась уникнути люстрації виконуюча обов’язків Головного управління ДФС у Житомирській області Лілія Куришко, яка за документами “неодноразово перебувала у зоні АТО для виконання службових обов’язків по усуненню негативних наслідків терористичної діяльності у Донецькій області, так і як волонтер”.
Сьогодні Лілія Куришко викладає в Житомирському державному технологічному університеті дисципліни “Податкова система” та “Оподаткування суб’єктів господарювання”.
Колишній заступник міністра регіонального розвитку Дмитро Ісаєнко, який у 2013 році задекларував понад 20 млн. грн.. доходу, стверджував, що тижнями сидів в АТО, координуючи будівництво інженерних споруд. За даними Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання УБД, “у документах була довідка, яка свідчить про те, що Ісаєнко Дмитро Валерійович перебував в зоні АТО три рази від 2 до 5 діб”. Ісаєнко був звільнений з посади заступника міністра регіонального розвитку через неправомірне отримання ним статусу учасника АТО.
Перший заступник начальника МВС Волині Михайло Руденко після Майдану підпадав під люстрацію. Але він оскаржив рішення в суді, оскільки напередодні був відправлений в АТО для проведення слідчих дій і за це отримав УБД.
Василь Неволя (з 2008 року і до сьогодні голова українського Інтерполу) поїхав у відрядження на Донбас зі своїми заступниками. Став учасником АТО за 4 “службових” дні.
Нагадаємо, відповідно до закону “Про очищення влади” заборона займати відповідні посади не стосується осіб, які визнані учасниками бойових дій під час проведення антитерористичної операції на сході України у встановленому законодавством порядку.
Народний депутат Ігор Лапін має статус учасника бойових дій, бо був командиром роти батальйону “Айдар”. Він запропонував законопроект, аби розділити тих, хто воював, і тих хто просто перебував у зоні АТО.
“Потрібно розмежувати пільги для тих, хто має статус УБД, на дві категорії: учасники безпосередніх бойових зіткнень і учасників війни. Місцеві мешканці, які проживають там – учасники війни. Люди, які там відновлюють лінії електропередач, прокурори, слідчі, правоохоронці, які там працюють, їздять туди у відрядження – це все учасники війни”, – прокоментував народний депутат Ігор Лапін.
Також він переконує, що саме такий розподіл зможе запобігти хитрощам високопосадовців, які завдяки статусу учасника бойових дій уникали люстрації. Але наразі цей законопроект ще не розглядали.
“Законопроект не хочуть розглядати через те, що ми законодавчо дозволили не проходити люстраційні процеси людям, які безпосередньо пішли на війну. Але в цю категорію потрапили усі учасники бойових дій”, – розповів Лапін.
Натомість депутати створили тимчасову комісію, яка перевірятиме законність отримання посвідчення.
Всього в Україні є понад 300 тисяч осіб, які мають статус учасника бойових дій.
Більше ніж 202 тисячі – у складі Збройних сил України,
понад 27 тисяч – Нацгвардія,
5958 – Нацполіція, 1
7,5 тисяч зі статусом УБД – у складі Держприкордонслужби,
майже 8700 – СБУ,
4152 – Держслужба з надзвичайних ситуацій,
1727 – Держспецтрансслужба,
1481 – головне управління розвідки Міноборони,
729 – Адміністрація Держспецзв’язку,
423 – управління Держохорони,
327 – Державна фіскальна служба,
152 – Генеральна прокуратура України,
37 – Служба зовнішньої розвідки
Також журналісти отримали відповідь на інформаційний запит від Національної гвардії України про те, чи за час проведення АТО, когось позбавляли статусу учасника бойових дій.
