Позачергове засідання п’ятої сесії Тернопільської обласної ради розпочалося зі спільного пікету під стінами білого дому представників одразу трьох націоналістичних партій: Всеукраїнського Обєднання «Свобода», «Національного Корпусу» та «Правого Сектору».
Основною вимогою протестувальників було прийняття обласною радою звернення до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Президента України щодо підписання Закону України «Про амністію у 2016 році».
“Ми проводимо цю акцію, як продовження спільних дій об’єднаних націоналістичних сил, згідно підписаного «Національного маніфесту». Ми всі розуміємо, що в теперішніх умовах російської агресії та антиукраїнської діяльності, особливо з боку окремих представників влади, потрібно діяти спільно для того, щоб захищати інтереси української нації та української держави на основі соціальної та національної справедливості, – пояснює ситуацію голова ТОО ВО «Свобода» Олег Сиротюк. – Ми вимагаємо в обласної ради прийняти відповідне звернення до керівництва держави щодо підтримки позицій «Національного маніфесту» і підписання Президентом закону «Про амністію в 2016 році», який вже півроку всупереч Конституції не підписується, хоча проголосований Верховною Радою”.
За словами Сиротюка, саме цей закон дає можливість українським добровольцям без статусу, проти яких порушені кримінальні справи і які через заяви сепаратистів та колоборантів відбувають строк – вийти на свободу. Адже люди, які захищали добровільно свою землю та Батьківщину не повинні відбувати за це покарання.
“Однак ми також розуміємо і вважаємо, що внаслідок підписання Мінських домовленостей, які передбачають лише «симетричне» звільнення ув’язнених (один доброволець – один сепаратист прим.), влада таким чином просто стає на сторону окупаційних військ і зраджує тих людей, які пожертвували своїм життям та волею задля захисту України”, – зауважує Олег Сиротюк.
Без зайвих дискусій депутати облради у кількості 39 чоловік схвалили звернення та проголосували «За» дане звернення.
За ініціативою “Свободи” було також проголосовано Звернення до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Президента України щодо захисту інституції сім’ї в Україні підтримали депутати Тернопільської обласної ради під час пленарного засідання.
Зокрема, у документі йдеться про занепокоєння місцевих політиків щодо стану захисту та розвитку інституту сім’ї. Адже дотримання цих двох функцій є обов’язками, покладеними на державу згідно не лише українського законодавства, а й тими міжнародними правовими документами, які визнала Україна. Водночас влада не виконує цих функцій:
“У нас занепокоєння викликає той факт, що донині влада так і не визначилася з державною стратегією розвитку та підтримки сім’ї. Ця стратегія, безперечно, має базуватись виключно на християнських, українських, духовно-моральних, етичних та національних цінностях, які інституцію сім’ї трактують як «добровільний союз між чоловіком та жінкою, які народжують і виховують дітей». На жаль, такі цінності і таке трактування сім’ї не беруться владою до уваги. Натомість з незрозумілих причин держава надає пріоритетну увагу лише штучно створеній проблемі так званої дискримінації людей з нетрадиційною сексуальною орієнтацією. Тобто влада надуманою проблемою дискримінації представників ЛГБТ переймається більше ніж реальними проблемами українських сімей, – прокоментував Олег Сиротюк.
Ініціатори звернення занепокоєні й тим фактом, що Верховна Рада внесла зміни до Кодексу законів про працю, метою яких є впровадження словосполучень «ґендерна ідентичність» і «сексуальна орієнтація» у національне правове поле.
Цим було вчинено пряму дискримінацію людей і роботодавців, особливо в релігійних і навчальних установах, де неможливе працевлаштування людей, що ведуть аморальний спосіб життя або мають розлади власної психосексуальної ідентифікації.
Своїм зверненням тернопільські депутати закликають парламентарів зберегти чинну редакцію статті 51 Конституції України та не допустити ухвалення закону України «Про цивільне партнерство» (воно передбачене «Планом дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року»); створити Міністерство сім’ї або подібну інституцію.
