Несподівана поява Саакашвілі в Україні змусила самовизначатися владу, ЗМІ, громадську думку і опозицію. Найбільше стривожена влада. “Дзвінок другу” в Кремль нічого не дає. Путін і так вже 10 років бореться з Саакашвілі. Українська влада не знає, що робити з прорвавшимся в Україну бурхливим і непередбачуваним Саакашвілі.
Там всі розгублені і уникають ідповідальністі за прийняття радикального рішення щодо життя і долі Саакашвілі в Україні. Одні впевнені, що, як швидко з’явився Саакавшівлі, так само і швидко зникне з політичного небосхилу України. Інші тихо радіють, що Саакашвілі критикує владу українського президента і псує йому настрій, але бояться протестувати разом з ним. Треті смиренно чекають “українського дива” за 70 або 150 днів від Саакашвілі і сподіваються знайти своє місце в новому політичному розкладі. Четверті – терпляче чекають сенсаційного повідомлення про вдалий замах на Саакашвілі з боку розгніваної і переляканої київської влади, якій невгамовний і сміливий грузинський опозиціонер заважає красти і правити слабким українським народом.
В принципі у правлячої групи є кому обірвати життя Саакашвілі, – війна виростила швидше виконавців, ніж патріотів. Проблема полягає в тому, хто більше за інших у владі скористається загибеллю Саакашвілі і нападе на суперників від корита, а хто програє.
Ось вони і штовхають один одного на провокацію, боячись не відповідальності за злочин (“немає людини-немає проблеми”), а боячись втратити владу. А час іде…
